У четвер, 8 травня, Верховна Рада збереться на екстрене позачергове засідання, аби проголосувати за чи не найважливіше рішення за все дев'яте скликання - міжурядовий договір про створення американсько-українського Інвестиційного фонду відбудови. Угоду ще називають "мінеральною", адже за нею Україна зобов'язується наповнювати цей фонд рентними платежами від видобутку рідкісноземельних металів, нафти, газу та інших природних ресурсів, а також надати США пріоритетне право на розробку нових родовищ і купівлю готової продукції.

Кабінет Міністрів України вніс до парламенту проєкт ратифікації угоди минулого четверга. Весь тиждень парламент вмовляють підтримати договір, що став результатом складних двомісячних переговорів. Втім, у Раді до документа поставились з обережністю.

Читайте також: Фонд надії чи пастка інвестицій: що несе угода зі США?

Надра за візи

Виступаючи у п'ятницю, 2 травня, перед членами парламенту, урядовці презентували мінеральну угоду не інакше як дипломатичну перемогу: мовляв, та жодним чином не обмежує суверенітет України, не фіксує боргові зобов'язання перед США та не суперечить євроінтеграційним прагненням. Натомість депутати звертали увагу на найочевидніший прорахунок: документ не містить і жодних гарантій безпеки для України, про які весь цей час говорили президент та Кабмін.

"Формальних гарантій оборони в даній угоді немає, але кожна нова надана США військова допомога вважається капітальним внеском (…) Ця угода, безперечно, стане основою для нових відносин зі Сполученими Штатами Америки, які нам потрібні для захисту нашої державності у війні й відновленні після цієї війни", - відповідав на це прем'єр-міністр Денис Шмигаль, закликаючи парламентарів якомога швидше ратифікувати договір.

Володимир Зеленський взагалі вдавався до завуальованих погроз опозиції. "Все, що можна було зробити по угоді, вважаю, зроблено урядовцями і юристами обох країн дуже професійно. Якщо хтось з парламентарів не буде голосувати, я вважаю, що це буде проблемою виключно цих людей, які не хочуть це підтримувати, - зазначив він в суботу під час зустрічі зі ЗМІ. - Є люди, які налаштовані це не робити. Тому я думаю, що США треба просто скасувати їм візи".

Обмежене партнерство невідомого змісту

Все це лише підсилило недовіру опозиційних депутатів до договору. "Преамбула оприлюдненої основної угоди містить багато важливих для України політичних тверджень, але навряд чи в самій угоді ми знайдемо відповіді про те, як ці твердження і принципи будуть захищені. Зафіксовані принципи і заяви носять очевидний декларативний характер", - розмірковував у розмові з DW член фракції "Голосу" Андрій Осадчук, в минулому корпоративний юрист із багаторічним стажем.

Він звертає увагу на численні посилання на інший документ - так звану угоду про обмежене партнерство, зміст якої досі лишається невідомим. "Немає жодних сумнівів, що угода про обмежене партнерство є її невід'ємною складовою, бо саме там має міститися ціла низка суттєвих умов, без яких неможливо мати повне уявлення про суть домовленості. Це як купувати квартиру в гарному будинку, але не знати точно, чи підведені там всі комунікації", - говорить Осадчук.

Попри обіцянки прем'єра та президента надати депутатам усі додаткові документи до міжурядового договору, у вівторок з'ясувалось: угода про обмежене партнерство ще не готова. Лише після ратифікації основного документа її підпишуть Міжнародна фінансова корпорація розвитку США та українська Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства.

На засіданні парламентського комітету з питань зовнішньої політики того дня перша віцепрем'єрка, міністерка економіки Юлія Свириденко лише переказувала депутатам основні положення. Зокрема розтлумачила дискусійне "право першої руки" щодо майбутніх видобувних проєктів чи продажу сировини: за ним Київ зможе продавати ліцензії чи копалини іншим інвесторам, однак за умовами, не вигіднішими, ніж ті, що отримав фонд, і лише після його відмови.

Слова Свириденко про те що, певні деталі майбутнього "обмеженого партнерства" не можна розголошувати через комерційну таємницю, змусили опозицію нервувати ще більше. "Вони запевнили, що всі ці умови не суперечать ані Конституції, ані податковому кодексу, ані законодавству про надра", - переказувала DW зміст зустрічі Марія Іонова, яка представляє в закордонному комітеті Ради фракцію "Європейської солідарності". Однак депутатка занепокоєна, що сама угода, схоже, матиме пріоритет над національним правом - Україна зобов'язується не ухвалювати жодних рішень, які могли б погіршити її умови.

Ратифікація з "дисклеймером" 

До засідання закордонного комітету Ради у вівторок долучилось не лише з пів сотні депутатів різних груп і фракцій, але й щойно прибула тимчасова повірена у справах США в Україні Джулі Девіс. "Вона сказала, що ратифікація угоди - це крок до якоїсь ширшої програми. Але до якої? Треба визнати, що дуже багато чого в цих домовленостях лишається невідомим для нас", - розповідає Марія Іонова.

Недовірою просякнуті і правки, що їх запропонували опозиційні депутати до проєкту закону про ратифікацію договору. Так, представник "Батьківщини" Григорій Немиря запропонував окремо зазначити, що угода про фонд діятиме на всій території України, включно з нині окупованими регіонами. З нею комітет зрештою і схвалив урядовий законопроєкт 11-ма голосам з 14.

Однак наступного ранку комітет зібрався знову, щоб внести до документа раніше провалену поправку. Та додавала до преамбули своєрідний "дисклеймер": Рада констатує, що не ознайомлена з усіма умовами угоди про обмежене партнерство та інших договорів і знімає з себе відповідальність за їхні наслідки.

Чи вистачить уряду підтримки?

Представники одразу кількох депутатських груп у середу пояснювали DW - без цього "дисклеймера" вони відмовлялись навіть розмовляти з урядовою командою перемовників, які зрештою упродовж дня послідовно переговорили з кожною фракцією окремо. "Однак це ні на що не впливає. Ці правки не містять жодних нормотворчих функцій, лише дають можливість зібрати голоси", - зауважує заступник голови фракції "Голосу" Ярослав Железняк.

Для схвалення договору уряду потрібна проста більшість - 226 голосів обранців. Навіть її "Слуга народу" нині може забезпечити переважно за підтримки депутатів з колишньої ОПЗЖ, "Батьківщини" та позафракційних. Станом на вечір середи позиція опозиційних фракцій щодо угоди лишалася невизначеною, втім, за інформацією Ярослава Железняка, на її підтримку вже є щонайменше 280 голосів.

Згідно з попередніми результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 2 по 6 травня, трохи менше половини українців мали переважно позитивні очікування від підписання угоди про надра. Про раше негативні наслідки говорила приблизно чверть респондентів, тоді як 19 відсотків вважали, що домовленості ніяк не вплинуть на Україну.