1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Реабілітація зі складнощами: лікування поранених в Одесі

Марина Барба
21 квітня 2023 р.

З якими проблемами мають справу одеські реабілітаційні центри, де відновлюються поранені військові ЗСУ? Репортаж DW.

Лікування поранених військових в Одесі
Лікування поранених військових в ОдесіФото: DW

Одеса приймає на стаціонарне лікування поранених військових з усієї України. Утім, часто подальше відновлення лягає на плечі самих захисників і їхніх родин, які звертаються до реабілітологів самостійно. Приватні реабілітаційні центри допомагають військовим безоплатно, але через брак коштів реабілітація опинилася під загрозою.

"Вчуся заново ходити" 

Полудень. У реабілітаційному центрі у середмісті Одеси людно: хтось відновлюється після інсульту, хтось - після ДТП, а хтось - після поранення на полі бою. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в цій залі дедалі частіше почали з'являтися військові. Серед них - Руслан Белінський. 29 березня 2022 року чоловік потрапив під обстріл на Херсонському напрямку. Уламки снарядів пробили військовому череп. 

Читайте також: Як в Україні реабілітують звільнених з полону військовослужбовців

"З пораненням я перебував на полі бою. Три дні я пролежав без будь-якої допомоги. Потім мене знайшли місцеві мешканці, які мене звідти забрали й ще сім днів ховали в своєму хліві. Потім ці люди намагалися мене звідти вивезти, але дорогою мене перехопили росіяни й відвезли у херсонську лікарню. Лікування, звісно, там особливо й не було, бо це була окупована територія", - згадує Руслан. 

Руслан БелінськийФото: DW

Полоненого військового прооперували в тоді ще окупованому Херсоні. У лікарні Руслан пролежав п'ять місяців, аж доки його дружина Людмила не наважилася на відчайдушний вчинок: приїхала до окупованого Херсона і завдяки допомозі медиків фактично вкрала чоловіка з полону. "Ми звернулися до завідувача відділенням, щоб переробити документи: щоб написати не "мінно-уламкові поранення", а що це ДТП. Він погодився, допоміг нам. Тобто в нас були дві виписки: одна була для нас, що ось мінно-уламкові зі мною сталися, і для них, що це була ДТП", - пояснює Руслан. 

Після повернення в Одесу військового забрали на лікування до стаціонару, після чого скерували на відновлювальні процедури в один із санаторіїв міста. Утім, як розповідає Руслан, суттєвого покращення стану не було, тож його родина почала шукати реабілітолога самотужки.

(Без)коштовна реабілітація: як в Одесі бійців ЗСУ лікують

09:30

This browser does not support the video element.

До приватного реабілітаційного центру Руслан потрапив три місяці тому. Тоді військовий не міг сидіти, нині ж поволі вчиться знову ходити. Аби повернутися до нормального життя, Руслану знадобиться близько року регулярних занять із реабілітологом. Утім, центр, у якому відновлюють чоловіка, залишився майже без грошей.

"Треба, щоб за військових платила держава"

У приватному реабілітаційному центрі Motus, у якому займається Руслан Белінський, нині відновлюються близько двадцяти поранених українських військових. "Як почали з'являтися перші поранені, ми ухвалили рішення, що будемо допомагати. Я особисто вважаю, що вони не повинні за щось платити. Треба, щоб за них платила держава, але цього механізму поки не існує. Тому ми робимо це так, як можемо зараз. У нас є благодійний фонд, ми збираємо якісь кошти: звертаємося до людей, вони донатять. З цих коштів ми оплачуємо роботу наших спеціалістів", - розповідає співзасновник реабілітаційного центру Motus Сергій Ращенко. 

Лікування поранених військових в ОдесіФото: DW

Утім, за його словами, коштів вкрай бракує, наразі на рахунку центру лише сім тисяч гривень. Цього не вистачить навіть на заробітні плати працівникам, не кажучи вже про те, що Motus потребує нового обладнання й бодай мінімального фінансування для обслуговування автомобіля, який безоплатно возить пацієнтів на реабілітацію. "Авто спеціально обладнане для того, щоб можна було перевозити людину у візку. У нас є водій, є потреби в бензині, потреби у всіх матеріалах, які необхідні для ремонту. Ще, приміром, страхування.  Всі ці кошти давали нам спонсори. Зараз цих спонсорів майже немає", - нарікає співзасновник реабілітаційного центру.

Нині Сергій Ращенко веде перемовини з потенційними спонсорами з усього світу. За його словами, вже є перші результати. "Наприклад, американська компанія Concept 2 пропонує вибрати декілька тренажерів, які нам потрібні для реабілітації українських військових, та доставити їх безкоштовно. Крім того, ми ведемо перемовини ще з кількома компаніями", - розповідає Сергій Ращенко. 

"Маючи право отримувати кошти, ми не можемо цього робити"

Ще один одеський реабілітаційний центр ProMed також безоплатно допомагає військовим. Приватний центр навіть уклав договір із військово-медичною частиною, бійцями якої тепер опікується, але жодних коштів від держави не отримує. Все через те, що поранені, які проходять реабілітацію в ProMed, офіційно числяться у конкретній військово-медичній частині. "Ми, маючи навіть договір з Національною службою здоров'я, тобто маючи право отримувати кошти за амбулаторну реабілітацію, не можемо цього робити з військовослужбовцями, бо в них є вже лікарняні у своїх військових частинах. Ми не можемо дублювати ці послуги", - пояснює керівник реабілітаційного центру Відаді Гулуєв.  

За таких обставин ситуацію можуть врятувати лише донорські гроші, але з ними теж все не так просто. "Із фондами є проблеми. Тобто люди більш радо дають гроші на озброєння чи на автомобільну техніку, ніж на реабілітацію військовослужбовців. На жаль, це факт", - говорить Відаді Гулуєв. 

Попри це у реабілітаційному центрі й надалі планують допомагати військовим, адже тутешнє сучасне обладнання може поставити на ноги багатьох поранених. Зокрема, в центрі є обладнання, яке дозволяє працювати навіть з перших днів після травм та операцій. "Ми всі розуміємо - і лікарі там, і ми тут, і хлопці, які до нас приїжджають, - що надати такі можливості, які є у мене в центрі, з такою кількістю фізичних терапевтів, державні заклади, на жаль, на сьогодні не можуть", - каже Відаді Гулуєв і додає, що разом з командою й надалі шукатиме донорів.

Реабілітація на конях

Центр психологічної підтримки Військово-морських сил України запустив в Одесі курс іпотерапії. Це метод реабілітації за допомогою верхової їзди. Основа іпотерапії - це біомеханіка коня і її вплив на тулуб вершника. "Всі заняття проходять без сідла, тобто людина сідає на спину коня і за рахунок цього вона отримує специфічну амплітуду рухів і коливань, які здійснює кінь під час ходи. Тобто кінь повторює ходу людини. Амплітуда цих рухів має позитивний вплив і на центральну нервову систему людини, і на м'язи, і на опорну рухову систему", - пояснює іпотерапевтка Анастасія Гродська. 

Олена Матушкіна під час іпотерапіїФото: DW

Курс іпотерапії вже пройшли двадцять військовослужбовців Військово-морських сил, серед яких Олена Матушкіна. Усміхнена й позитивна жінка, яка пережила справжнє пекло ще у перший день російського вторгнення. "24 лютого 2022 року я потрапила під ракетний обстріл. І була поранена. У нас вижило три особи. Загиблі наші військовослужбовці. І це все було на очах. Це було важко, це був перший день, коли нас бомбили. І через це почалися панічні атаки. І дуже велике напруження було від кожного шурхоту. І, звісно, вже рік пройшов, але пережите досі тяжко переноситься. І пам'ять не зітреш, як-то кажуть, хоч і час лікує", - пригадує Матушкіна. 

Читайте також: Допомога жертвам війни: як працює найбільший в Україні центр реабілітації

Працювати з травмою Олені допомагають психологи та коні. Військова не пропустила жодного заняття з іпотерапії, адже щоразу відчуває ефект: "Тут ти відходиш від всіх оцих спогадів... від війни, в першу чергу. Під час цих пів години, що ми займаємося на конях, якийсь мир настає і в душі. І хочеться, щоб так у всіх було". 

Курс іпотерапії складається з десяти занять. Саме стільки потрібно, щоби покращити фізичний та психоемоційний стан українських військових. Нині заняття з іпотерапії стартували для наступної групи з двадцяти поранених військовослужбовців. У благодійному фонді ВМС України планують й надалі продовжувати програму іпотерапевтичної реабілітації. І в перспективі без спонсорської допомоги не обійтися. За словами директорки благодійного фонду Алли Бочевар, у планах залучити якомога більше партнерської підтримки, зокрема й іноземних донорів. 

Як дружина викрала з російського полону пораненого чоловіка

03:24

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW