Бажаного офіційного запрошення до членства в НАТО на саміті у Вільнюсі, який тривав 11-12 липня, Україна так і не отримала. Натомість Київ отримав змінену процедуру вступу до Альянсу на майбутнє (скасування Плану дій до членства - ПДЧ) та запевнення лідерів у тому, що стане членом Альянсу після перемоги.

Український президент Володимир Зеленський, який ще дорогою до Вільнюса назвав "безпрецедентою і абсурдною" відсутність часових рамок і умов для запрошення України в Альянс у тоді ще проєкті резолюції за результатами саміту, зрештою змінив свою риторику. У своєму вечірньому звернення до українців у середу, 12 липня, Зеленський говорив про сформований "фундамент безпеки для України на шляху до НАТО", щоправда, посилаючись не стільки на рішення самого Альянсу, скільки на оголошені потім обіцянки країн Великої сімки щодо української безпеки. "Ніколи раніше в нас не було такої безпекової основи, і це рівень Великої сімки", - сказав Зеленський.

Секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олексій Данілов назвав результати саміту історичними. "Місце та вага України в порядку денному Вільнюського саміту НАТО 2023 року - подія історичного значення, навіть без рішення про повноцінне членство (тимчасово)", - написав він у Twitter. Данілов вважає саміт "кінцем проєкту" російського президент Володимира Путіна з "відновлення російсько-радянської імперії". "Україна поставила власну резолюцію на путінському папірці: "THE END of the empire", - написав секретар РНБО.

Опозиція критикує владу за нестриману позицію

Натомість в опозиційній парламентській фракції "Європейська солідарність" розкритикували попередні критичні слова Зеленського на адресу Альянсу та закликали бути більш стриманим у своїх висловлюваннях щодо НАТО і не застосовувати до партнерів України "шантаж". "Так, країни ЄС і НАТО мають велику емпатію до українців як жертв війни. Але в цих країнах є й ті сили, які проти підтримки, які говорять про зростання цін і що їхні громадяни не повинні платити за чужі війни. Навіщо своїм хамством і агресивними випадами (українська. - Ред.) влада дає їм козирі?" - написала у Telegram співголова фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко. Вона вваєа, що українській владі варто зосередитися на реформах, зокрема боротьбі з корупцією, свободі слова і розвитку демократичного суспільства, політичному плюралізмі, дотриманням права людини, прозорому держуправлінні, що є передумовою майбутнього членства України в НАТО.

Читайте також: Україна й підсумки саміту НАТО: що критикують у Німеччині

Водночас багато хто в Україні залишився розчарованим результатами саміту. "Я розумію, що ми не могли розраховувати на повноцінне членство в НАТО. Але озвучити певні часові параметри прийому нас в НАТО Альянс міг би. А так ми залишилися на тому ж самому місці, де і були в 2008 році після Бухарестського саміту. Це дипломатична відмова Україні", - каже в розмові з DW аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

Заміну умов для вступу України в НАТО (замість ПДЧ Київ повинен буде виконати адаптовану Річну національну програму) експерт називає "словесною еквілібристикою". "Це та ж сама процедура вступу, що і була, тільки з іншою назвою. Річна національна програми є складовою частиною ПДЧ. По суті, це нічого не змінює. Нам кажуть, що замість двох кроків буде один, але цей крок буде довжиною, як два", - констатує Горбач.

Вільнюс - повторення Бухареста 2008 року?

Повторенням Бухарестського саміту НАТО 2008 року для України цьогорічний саміт у Вільнюсі називає і директор фонду "Демократичні ініціативи" Петро Бурковський. Але за одним винятком: "Тоді для України двері НАТО були відкриті, але не щиро. Зараз двері НАТО для України відкриті, але щиро".

Експерт наголошує, що рішення саміту у Вільнюсі не є провалом для України. Водночас він бачить у них велику стратегічною помилкою членів Альянсу щодо Росії, адже в Кремлі таку позицію щодо членства в НАТО можуть сприйняти як слабкість. "Якщо це слабкість, значить, РФ може йти на подальшу ескалацію, продовжувати війну і намагатися перевести її у режим довгої війни на виснаження ресурсів, де Росія має чітку перевагу", - припускає експерт.

Читайте також: Європейська преса про саміт НАТО: повторення помилок Бухареста-2008

Бурковський каже, що рішення НАТО не є для українців неочікуваним, адже більшість людей і не сподівалися на швидкий вступ України до Альянсу. "Це рішення не впливає на рішення українців боротися. Ми розуміємо, що будемо боротися за своє життя незалежно від того, включать нас в НАТО чи ні. Серед українців вже ходить жарт, що це НАТО має просити Україну про її вступ в Альянс, а не Україна НАТО має просити", - наголошує експерт.

Натомість позитив у результатах саміту НАТО у Вільнюсі бачить доцентка кафедри міжнародних відносин та міжнародного права Київського університету імені Бориса Грінченка Вікторія Вдовиченко. У своїй колонці на lb.ua вона пише, що плюсом для українців є те, засновано Раду Україна-НАТО, лідери Альянсу підтримали формулу миру президента Зеленського і погодили посилення військово-технічної допомоги України. Буде продовжено комплексний пакет допомоги Україні, започаткований ще в Мадриді 2022 року. Крім того, 11 країн-партнерів разом з Україною підписали меморандум, що визначає умови навчання українських пілотів на винищувачах F-16, які розпочнуться в серпні цього року. "Але як не прикро це зазначати, дива з членством в НАТО не сталося. Поки що НАТО сприймає запрошення нас в Альянс як запрошення на війну. І ключові країни НАТО, США та Німеччина, точно не готові до цього", - вважає Вдовиченко.