Смерть афроамериканця Джорджа Флойда під час поліцейської операції в Міннеаполісі зворушила людей по всьому світі, в тому числі й у Німеччині. Глобальний резонанс здивував навіть активістів.
Реклама
Джордж Флойд був не першим чорношкірим, котрий загинув від рук білих американських поліцейських під час виконання ними своїх службових обов'язків. Однак цього разу хвиля обурення з боку громадськості значно перевищила попередні реакції - як у самих США, так і скрізь у світі. Лише цими вихідними сотні тисяч людей вийшли на вулиці безлічі міст у різних куточках планети, щоб взяти участь у демонстраціях проти системного расизму та насильства з боку поліції.
Нові дебати щодо расизму
"Далебі, мене це дуже здивувало", - каже Тагір Делла (Tahir Della). Цей 58-річний є членом правління "Ініціативи чорношкірих в Німеччині" (ІЧН), що є однією з найдавніших громадських організацій із захисту інтересів меншин у країні. Він здивований тим, "що зараз це досягло настільки широкого загалу, що так багато людей у всьому світі виявляють солідарність", і що всі раптово заговорили про поняття "системний расизм".
Делла запевняє, що ще ніколи до ІЧН не надходило стільки запитів від ЗМІ, як тепер. Однак відтоді, як 33 роки тому він став брати участь у діяльності ініціативи, загалом багато що змінилося на краще. Приміром, нині чорношкірі більш активно домагаються свого права голосу в суспільстві, визнає Делла. Натепер афронімців можна знайти і серед членів і членкинь земельних парламентів - ландтагів, а також серед законодавців у Бундестазі. Те саме стосується й Європарламенту. Однак на тлі одного мільйона чорношкірих громадян, - а саме стільки їх, за різними оцінками, налічується в Німеччині, - вони, очевидно, й досі недостатньо представлені в суспільному житті.
Зміни вже не спинити
Інші країни на крок попереду Німеччини щодо визначення расизму, каже Делла. "Досі панує підхід, що під поняття расизму або расистської поведінки підпадають такі дії, де є докази зумисності", - нарікає він. Але насправді расистські дії можливі й без наміру, адже такому вчать з дитинства, додає активіст.
Крім того, Тагір Делла як фахівець з тематики захисту прав чорношкірих задіяний у фінансованій з бюджету берлінській програмі, у якій він зосереджується на таких питаннях, як антирасизм і постколоніалізм. Він, зокрема, називає прогресом вжиту політиками, правоохоронцями й ЗМІ лексику під час коментарів навколо скоєного в лютому цього року теракту в гессенському місті Ганау, коли нападник убив вісьмох людей з міграційним минулим. "Тоді слово "расизм" вперше було вжито засобами масової інформації щодо злочинця", - констатує Делла. Раніше у таких випадках вживали слова "ксенофобія" або "ксенофобський". Делла також пояснює ці зміни наслідком тривалої роботи, в тому числі й лоббістської, різних асоціацій з захисту інтересів меншин.
Однак обізнаність і співчуття лише частково пояснюють той факт, чому загибель Джорджа Флойда викликала настільки масовий повсюдний відгук. Делла припускає, що "нині багато факторів накладаються один на одного, що викликає міжнародний резонанс". До таких, зокрема, належать потужна реакція в самих Сполучених Штатах, а також пандемія коронавірусу, що значно сильніше зачепила чорношкірих у США, які в середньому бідніші й гірше забезпечені медичними послугами. А ще далеко не останнім чинником, що призвів до глобальних протестів, стало викладене в соцмережах аматорське відео, на якому записано, як білий поліцейський протягом майже дев'яти хвилин душить коліном шию Флойда. Полісмена не розчулюють навіть слова Флойда, коли той каже: "Я не можу дихати". Чорношкірий казав це постійно, але дедалі млявіше, аж поки не знепритомнів.
На те, що саме відеозапис цього інциденту став одним із найвагоміших факторів, котрі спричинили таку потужну глобальну реакцію, вказує й дортмундський соціолог Аладін Ель-Мафаалані (Aladin El-Mafaalani).
Днями соціолог відвідав демонстрацію в Дортмунді. Його цікавить питання: чому так сталося, що подія, яка трапилася так далеко від Дортмунда, призвела до значно сильнішого обурення, ніж схожа трагедія, що сталася в самому місті Дортмунд. Там у квітні 2006 року неонацистське терористичне угруповання "Націонал-соціалістичне підпілля" (NSU) застрілило власника кіоску Мехмета Кубашіка (Mehmet Kubaşık). Лише згодом - у листопаді 2011 року - стало відомо, що ця справа належить до серії вбивств, скоєних на расистському ґрунті.
За словами Мафаалані, більш активну реакцію на загибель Джорджа Флойда можна пояснити тим, що розміщене в соцмережах, а особливо на Instagram, відео, досягло багатьох молодих людей. Тут ідеться про "нове покоління, яке значно більш об'єднане завдяки інтернету, і вже розробило нову культуру демонстрацій завдяки руху Fridays for Future (кліматичний рух "П'ятниці заради майбутнього" - Ред.). На погляд соціолога з Дортмунда, нинішні студенти "щодня стикаються як з американським президентом, так і з речами, пов'язаними в Німеччині з правопопулістською партією "Альтернатива для Німеччини", правим популізмом тощо, і, відповідно, політизуються зовсім по-іншому".
Ситуація в Європі
Від самого початку протестів стало зрозуміло, що поліцейське насильство на расистському ґрунті не є проблемою, притаманною тільки для США. Приміром, у Німеччині працює ініціатива "Смерть в ув'язненні". Вона вивчає випадки, коли чорношкірі та інші так звані "люди кольору шкіри" вмирали за ґратами в ФРН. За даними групи, з 1990 року було зареєстровано не менше 159 таких смертей.
Тут найвідомішим випадком стала загибель Урі Джалло (Oury Jalloh), який 2005 року загинув в Дессау в Саксонії-Ангальт унаслідок пожежі в його камері утримання. Як повідомлялося у звітах експертів, перед смертю він зазнав жорстокого поводження, а під час пожежі не обійшлося без каталізаторів.
Смерть Джорджа Флойда: протести у США у фотографіях
Поліцейське свавілля щодо чорношкірих спричинило у багатьох містах США масштабні протести, що супроводжуються насильством і мародерством. Трамп пригрозив втручанням у ситуацію армії. Про розвиток подій - у добірці DW.
Фото: picture-alliance/AP Photo/J. Cortez
"Я не можу дихати"
Масштабні протести проти жорстоких дій поліцейських щодо чорношкірих розпочалися у Міннеаполісі 26 травня та швидко поширилися на інші американські міста. Вони спалахнули після появи відео, як офіцер поліції під час затримання афроамериканця Джорджа Флойда притискав коліном до асфальту його шию. Флойд неодноразово казав, що задихається. Поліцейський же тримав його, допоки Флойд не припинив дихати.
Фото: picture-alliance/newscom/C. Sipkin
"Ніжний велетень"
Флойд виріс у Х'юстоні (штат Техас) і перебрався до Міннеаполісу у 2014 році. Перед загибеллю 46-річний Флойд саме шукав роботу - як і мільйони інших американців, він став безробітним через спричинений коронавірусом локдаун, до цього він працював охоронцем у закусочній. Флойд був майже два метри заввишки, за що друзі називали його "ніжним велетнем".
Фото: picture-alliance/NurPhoto/O. Messinger
Від мирних акцій до насильства
30 травня протести переважно все ще мали мирний характер, однак з настанням ночі подекуди почало спалахувати насильство. У деяких містах запровадили комендантську годину. У Вашингтоні поряд з Білим домом почали чергувати нацгвардійці. В Індіанаполісі під час перестрілок загинула людина. Офіцери поліції були поранені у Філадельфії. В Нью-Йорку дві поліцейські машини в'їхали у натовп демонстрантів.
Фото: picture-alliance/ZUMA/J. Mallin
Розтрощені й пограбовані магазини
У Лос-Анджелесі протестувальники вигукували на адресу поліцейських гасло "Життя чорних є важливим", а ті застосовували проти натовпу кийки та гумові кулі. У деяких містах, включаючи Лос-Анджелес, Атланту, Нью-Йорк, Чикаго та Міннеаполіс, протести переросли у заворушення, під час яких люди громили офіси і магазини, грабуючи їх.
Фото: picture-alliance/AP Photo/C. Pizello
Трамп погрожує холоднокровно припинити насильство
Президент США Дональд Трамп пригрозив застосувати військових для придушення протестів і заявив, що його адміністрація холоднокровно "припинить насильство з боку натовпу". У заворушеннях він звинуватив групи крайніх лівих, але губернатор Міннесоти Тім Волз заявив про наявність свідчень того, що насильство розпалюють білі расисти.
Фото: picture-alliance/ZUMA/K. Birmingham
Журналісти під прицілом
Багато працівників ЗМІ, які висвітлюють протести, й самі постраждали від дій правоохоронців. 29 травня кореспондент CNN Омар Хіменес зі знімальною групою були затримані поліцією під час зйомок у Міннеаполісі. Були затримані й інші репортери, а в декого з журналістів влучили випущені поліцейськими кулі. 31 травня у Міннеаполісі у бік кореспондента DW Штефана Зімонса поліція вистрелила двічі.
Фото: Getty Images/S. Olson
Відлуння в інших країнах
В інших країнах також відбулися масові акції на знак солідарності з обуреними діями поліції жителями США. Так, на вулиці у канадських містах Ванкувері і Торонто вийшли тисячі демонстрантів. У Берліні під американським посольством зібралися мігранти зі США та інші протестувальники. Аналогічна акція протесту відбулася й у Лондоні.
Фото: picture-alliance/dpa/C. Soeder
Фаєри перед Білим домом
У столиці США Вашингтоні теж розгорілися протести, після того, як з 31 травня в окрузі Вашингтон була запроваджена комендантська година з 11 вечора до 6 ранку. Близько тисячі демонстрантів зібралися у парку Лафаєт-сквер біля Білого дому, дехто з них запалював фаєри. За інформацією The New York Times, у цей час з міркувань безпеки Дональда Трампа перевели у бункер.
Фото: Reuters/J. Ernst
Комендантська година у великих містах США
Лос-Анджелес, Чикаго, Маямі, Детройт, округ Вашингтон запровадили комендантську годину після того, як протести не припинялись шосту ніч поспіль. У штаті Аризона на заході країни комендантська година була поширена на весь штат після сутичок між демонстрантами і поліцією. До 15-ти штатів США відрядили близько п'ять тисяч військових Нацгвардії.
Фото: Reuters/P.T. Fallon
Трамп погрожує армією
Після поновлення протестів Дональд Трамп 1 червня пригрозив застосувати армію, якщо владі штатів не вдасться "захистити своїх жителів". Після цієї заяви силовики застосували сльозогінний газ та гумові кулі, щоб розігнати демонстрантів у парку Лафаєт-сквер під Білим домом. Після цього Трамп пройшовся від своєї резиденції до церкви у парку, де перед об'єктивами фотокамер підняв угору Біблію.
Фото: Reuters/T. Brenner
Мирні демонстрації
Утім, багато протестів проти жорстоких дій поліцейських у США таки проходили мирно. На Таймс-сквер у Манхеттені демонстранти лягли на землю, склавши руки за спиною - копіюючи позицію тіла Джорджа Флойда, коли його було вбито. Хоча частина демонстрантів у США й вдалися до насильства, кілька мерів міст США та губернаторів штатів підтримали акції протесту.
Фото: Getty Images/AFP/T.A. Clary
11 фото1 | 11
Тож довіра чорних і кольорових людей до поліції падає, вважає Тахір Делла. Причина - "люди й досі відчувають, що для них поліція далеко не скрізь і не завжди доступна". "Не можна поскаржитися або просити про допомогу без страху і занепокоєння", - визнає активіст. На його думку, "потрібно відновити" довіру до поліції.
Делла підтримує тісні контакти зі схожими ініціативами в інших європейських країнах, які колись були колоніальними державами. Там так само проводяться конкретні політичні кампанії проти проявів расизму в поліцейській роботі. "Існує багато паралелей, попри те, що суспільства дуже, дуже різні", - визнає активіст.
Протести попри пандемію
Проблеми, проти яких виступає нинішній масовий рух, що охопив США під гаслом #BlackLivesMatter - "Життя чорних мають значення" - актуальні практично для всіх країн, де чорношкірі піддаються дискримінації. Тагір Делла радий, що значна частина суспільства приєднується до цього руху, "але не з відчуття патерналізму, а радше з солідарності".
Ось тільки обраний час цих акцій - саме в розпал пандемії коронавірусу - вселяє в нього "двояке відчуття", визнає Делла. Попри те, що багато демонстрантів носять захисні маски, навряд чи вдасться зберегти необхідні протиепідемічні мінімальні дистанції у великих натовпах. Тож Делла закликає організаторів і учасників мітингів виявляти розважливість. "Будь ласка, постійно пам'ятайте про це, щоб не зростала кількість інфекцій", - звертається він до демонстрантів.
Протести проти расизму на п'яти континентах
Доля Джоржа Флойда з Міннеаполіса обурила людей у всьому світі. Незважаючи на пандемію коронавірусу, сотні тисяч вийшли на вулиці та демонстрували проти системного расизму. Фоторепортаж DW.
Фото: picture-alliance/Photoshot/A. Morissard
Париж: протест на Марсовому полі
Кілька днів тому французька поліція застосувала проти демонстрантів сльозогінний газ, а заявки на проведення акцій у суботу біля Ейфелевої вежі та перед посольством США були відхилені. Попри це десятки тисяч все одно вийшли на вулиці Парижа та інших міст у Франції та протестували проти расизму. Адже проблема поліцейського насильства щодо чорношкірих відома і Франції.
Фото: picture-alliance/Photoshot/A. Morissard
Льєж: демонстрація попри заборону
У минулому Бельгія також - колоніальна держава: нинішня Демократична Республіка Конго була приватною власністю короля Леопольда ІІ, від імені якого там був запроваджений режим расистської диктатури. У 1908 році він продав цю територію Бельгії, колонією якої вона була до 1960-го. У Брюсселі, Антверпені та Льєжі відбулись масові демонстрації проти расизму попри заборони через коронавірус.
Фото: picture-alliance/abaca/B. Arnaud
Мюнхен: різнокольорова Баварія
Одна з найбільших демонстрацій в Німеччині відбулась у Мюнхені - тут зібрались понад 30 тисяч людей. Численні протести пройшли також у Кельні, Франкфурті та Гамбурзі. У Берліні поліція була вимушена змінити рух транспорту навколо Александерплатц, оскільки на площі зібралась величезна кількість протестувальників.
Фото: picture-alliance/Zumapress/S. Babbar
Відень: 50 тисяч проти расизму
У столиці Австрії уже у п'ятницю, за даними поліції, на вулиці вийшли 50 тисяч людей. Ця демонстрація стала однією з найбільших за минулі роки, на які припадають і масові протести австрійців у 2019 році під час скандалу навколо відео з Ібіци, котре розвалило тодішню правлячу коаліцію і спричинило позачергові парламентські вибори.
Фото: picture-alliance/H. Punz
Софія: сотні противників расизму
Як і в багатьох інших європейських країнах, влада Болгарії не дала згоду на протести через карантинні обмеження. Попри це на вулиці Софії вийшли сотні людей. Вигукуючи останні слова Флойда "Я не можу дихати", вони висловлювали протест расизму у болгарському суспільстві.
Фото: picture-alliance/AA
Турін: протести на тлі епідемії COVID-19
Ця жінка з італійського Туріна причепила протестний слоган "Black lives matter in Italy too" ("Чорні життя мають значення так само в Італії") на захисну маску, яку населення країни досі повинно носити через епідемію коронавірусної хвороби COVID-19. Акції протесту проти расизму, що пройшли, зокрема, в Мілані та Римі, можна сміливо назвати найбільшими публічними акціями від початку епідемії.
Фото: picture-alliance/NurPhoto/M. Ujetto
Лісабон: "Дійте зараз!"
"Act now" ("Дійте зараз") - написано на транспаранті протестувальників у столиці Португалії Лісабоні. Хоч акцію й не було погоджено з владою, поліція не чіпала її учасників. Поліцейське насильство щодо чорношкірих - не виняток і для Португалії. Коли внаслідок одного з таких інцидентів в січні 2019 року на вулиці спонтанно вийшли сотні людей, поліція застосувала проти них гумові кулі.
Фото: picture-alliance/NurPhoto/J. Mantilla
Мехіко: Флойд ті Лопес
У Мексиці суспільні настрої підігріває не лише історія померлого афроамериканця Джорджа Флойда в США, але й доля місцевого робітника Джованні Лопеса. У травні його затримали в штаті Халіско на заході країни, бо його обличчя не було закрите захисною маскою. Він загинув, згідно з повідомленнями, внаслідок поліцейського насильства. Відео його затримання лише посилює лють демонстрантів.
Фото: picture-alliance/Zumapress
Сідней: расизм щодо аборигенів
Акція протесту в австралійському Сіднеї почалася з традиційної курильної церемонії. Свою солідарність щонайменше 20 тисяч учасників акції демонстрували не лише з Джорджем Флойдом, але й австралійськими аборигенами, які також ставали жертвами поліцейського насильства. Демонстранти вимагали, аби жоден із них не помирав більше під поліцейським арештом.
Фото: picture-alliance/NurPhoto/I. Khan
Преторія: кулак догори
Піднятий догори кулак став символом руху під хештегом #BlackLivesMatter. Та сам по собі цей символ не новий. Коли режим апартеїду в Південно-Африканській Республіці випустив з-під арешту активіста руху боротьби проти расизму Нельсона Манделу в лютому 1990 року, той підняв догори кулак, так само як ця мітингувальниця в столиці країни Преторії. Білі досі часто мають привілейоване становище в ПАР.
Фото: picture-alliance/AP Photo/T. Hadebe
10 фото1 | 10
Мародерство і протести: що відбувається у США? (02.06.2020)