2024 рік став ще одним роком рецесії для німецької економіки, оголосив 9 жовтня уряд Німеччини. Віцеканцлер і міністр економіки Роберт Габек (Robert Habeck) заявив, що валовий внутрішній продукт ФРН за поточний рік скоротиться на 0,2 відсотка, а не зросте на 0,3 відсотка, як очікувалося раніше. У 2023-му ВВП Німеччини також знизився на 0,3 відсотка. До цього в усій післявоєнній історії країни було тільки два роки рецесії поспіль - 2002-ий і 2003-ий.

"Німецька економіка з 2018 року більше не демонструє сильного зростання", - визнав Габек. За його словами, необхідні подальші зусилля, щоб "Німеччина змогла повернутися на шлях стійкого зростання". Для цього, вважає міністр, має бути створено кліматично нейтральну систему енергопостачання. Крім того, сподівається Габек, економіка повинна відчути ефект від розпочатого скорочення бюрократичних перепон на шляху її розвитку. "Тільки те, що на практиці сприймається як полегшення, має значення", - уточнив міністр.

Німеччина - "джерело головного болю для країн Єврозони"

За день до його виступу песимізм щодо перспектив німецької економіки продемонстрував і глава Бундесбанку Йоахім Наґель (Joachim Nagel). За його словами, замість зростання ВВП країни більш імовірна рецесія. У вересні індекс ділової активності в Німеччині, що розраховується мюнхенським інститутом Ifo, знову впав.

"Німецька економіка відчуває дедалі більший тиск", - констатував директор Ifo Клеменс Фюст (Clemens Fuest), пояснюючи четверте поспіль зниження цього індексу, повідомляє AFP. За словами Фюста, компанії незадоволені поточним становищем, а їхні очікування песимістичні.

Читайте також: Німецька економіка увійшла в рецесію

Інститут макроекономіки та досліджень бізнес-циклів (IMK) профспілкового фонду Ганса Беклера (Hans-Böckler-Stiftung) також знизив свій економічний прогноз, повідомивши, що, за його оцінками, у 2024 році ВВП Німеччини покаже нульове зростання. У зв'язку з цим Крістоф Свонке (Christoph Swonke) з DZ Bank заявив агентству Reuters, що ФРН уже стала "новим джерелом головного болю для держав Єврозони".

Іноземні конкуренти націлилися на німецькі компанії

Бізнес-середовище, яке сьогодні склалося в Німеччині, не дуже цікаве з економічного погляду. Тому німецькі фірми воліють шукати фінансові ресурси за кордоном, як-от залізничний держконцерн Deutsche Bahn (DB), який хотів би продати свою компанію-провайдера міжнародних логістичних послуг Schenker. Наглядова рада DB щойно схвалила запланований продаж прибуткової дочірньої Schenker - за 14 мільярдів євро данській логістичній групі DSV. Більш ніж солідна сума для збиткового Deutsche Bahn.

Інший приклад - Commerzbank, який був врятований від банкрутства урядом ФРН під час світової фінансової кризи 2008 року і приблизно 12 відсотків його акцій досі належить німецькій владі. У вересні італійська банківська група Unicredit придбала частку в Commerzbank і хотіла б повністю поглинути його. ЄЦБ, який повинен буде санкціонувати таку угоду, вже дав на неї принципову згоду, стверджують інсайдери, цитовані агентством Reuters.

Інші компанії з Німеччини також планують перенесення свого виробництва за кордон або стають дедалі цікавішими для іноземного капіталу. Наприклад, хімічний гігант BASF, який хоче побудувати в Китаї завод за десять мільярдів євро, або Techem - постачальник енергетичних послуг для сектора нерухомості та приватних домовласників. Очікується, що швейцарська Partners Group, яка володіє ним, продасть цей свій актив американській інвестиційній компанії TPG.

Чи йдуть у Німеччину іноземні інвестори? 

Чи можливе поглинання закордонними конкурентами німецьких компаній, у яких навіть місцеві платники податків, як і раніше, мають частку? Для багатьох оглядачів це цілком природний процес. Для головного економіста банку ING Карстена Бжескі (Carsten Brzeski) очевидно, що "економічна стагнація і структурні зміни, зрозуміло, мають наслідки і для компаній". Як зазначив Бжескі в інтерв'ю DW, "у такі часи також відбуваються поглинання фірм - як всередині країни, так і ззовні".

Штефан Коотс (Stefan Kooths), голова Кільського інституту світової економіки (IfW), підсумовує цей процес коротко: "У компаній немає національної приналежності". Він вважає, що "для процвітання країни вирішальним фактором є не паспорт власників компаній, а якість її місця розташування". Коотс також зазначає, що "тенденція до скорочення прямих інвестицій у Німеччину є ще одним свідченням слабкості країни як місця для ведення бізнесу". За його словами, сильні з цієї точки зору країни залучають іноземний капітал, "але інвестори обходять стороною слабких".

Читайте також: Німецькі інвестиції за кордоном: бізнес тікає з Німеччини?

При цьому для директора IfW прихід іноземного капіталу на внутрішній ринок ФРН також не є чимось поганим. Навіть навпаки: "Якщо в іноземних інвесторів є кращі ідеї щодо використання ресурсів у Німеччині, це, зрештою, також піде на користь місцевому бізнесу завдяки підвищенню продуктивності праці".

Як поліпшити бізнес-клімат у ФРН

Починаючи з 1980-х років усі німецькі уряди обіцяють зменшити бюрократичні перешкоди для ведення бізнесу, щоб сприяти зростанню інвестицій. Однак прориву тут чекають десятиліттями, нарікає Штефан Коотс. "Зусилля помітні, але вони не є послідовним керівництвом до дії", - каже він. І додає, що "нова бюрократія" знову створюється саме у зв'язку з ініціативами у сфері зростання економіки.

Однак, переконаний директор IfW, у цьому винна не тільки влада Німеччини, а й Євросоюз, який частково несе відповідальність за бюрократичне навантаження. "Особливо через систему звітності, що розрослася, - від таксономії ЄС до регулювання ланцюжків поставок - гравці на внутрішньому ринку дедалі більше заважають самі собі", - вказує Коотс.

Зі свого боку, Карстен Бжескі з ING каже, що дебюрократизація умов для ведення бізнесу також є правильним шляхом, але він "далеко ще не закінчений". У Бжескі є конкретна вимога до влади країни: "Нам терміново потрібно більш активно розвивати сферу електронного урядування. Це прискорило б процеси дебюрократизації, а також допомогло б впоратися з нестачею кваліфікованої робочої сили в багатьох органах влади".

Чи веде до мети "зелена" економіка?

У Німеччині міністр економіки також відповідає і за питання охорони довкілля, а в Брюсселі Єврокомісія намагається вказати країнам-членам "зелений шлях" у майбутнє. Однак жоден з опитаних DW експертів не вважає, що пріоритет екології може також допомогти і розв'язанню проблем економіки. "Загалом, декарбонізація не може стати історією зростання", - упевнений Штефан Коотс, бо "курс на декарбонізацію страждає від занадто сильного інтервенціонізму".

Карстен Бжескі дотримується аналогічної точки зору: "Фокусування на "зелених" технологіях досі вивільняло занадто мало інвестицій. Робити ставку лише на "зелену" економіку було б недалекоглядним. За останні десять років німецька економіка значною мірою втратила конкурентоспроможність, і саме з цього потрібно починати". 

Штефан Коотс згоден, що конкурентоспроможність німецької промисловості - це ключ до повернення економічного зростання в країні. Однак він рішуче застерігає від акціонізму в цій сфері: "Треба не штучно стимулювати зростання, а створювати справжні умови для нього".

Програми економічного стимулювання, переконаний очільник IfW, для цього не потрібні, і нинішня відповідна ініціатива також лише вказує "на правильний напрямок, але не зможе забезпечити поворот на краще". Для цього, наголошує він, "необхідно докорінно змінити курс, перейшовши від інтервенціоністської промислової політики до політики регулювання, що зміцнює позиції Німеччини як вигідного місця для ведення бізнесу".

Уряд Німеччини не повинен нічого робити для запобігання майбутньому розпродажу німецьких компаній, наполегливо рекомендує Коотс, застерігаючи від "протекціонізму у сфері капіталовкладень". Замість цього він посилається на закони ринку, згідно з якими, компанії стають кандидатами на поглинання, коли їхнє керівництво "більше не в змозі давати собі раду з конкуренцією".