Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України (RD4U), став першим кроком на шляху до компенсації  українцям втрат через війну, що її розв'язала Росія. Хоча виплати почнуться лише після створення повноцінного компенсаційного механізму, Реєстр вже зараз працює як єдина міжнародна база даних для фіксації шкоди, завданої фізичним особам. Найближчим часом його розширять для  бізнесу та державних інституцій України. Про те, як функціонує цей інструмент, хто і як може подати заяву, а також про перспективи отримання репарацій, DW поспілкувалась з виконавчим директором Реєстру збитків Маркіяном Клчюковським.

Що таке Реєстр і для чого він потрібен?

Реєстр збитків є початковим компонентом широкого та всеохоплюючого механізму, покликаного забезпечити репарації для України та українців за всі збитки, завдані російською агресією: від зруйнованих домівок до втрачених життів близьких родичів. Реєстр було створено 17 травня 2023 року на саміті Ради Європи в Рейк'явіку. До цієї ініціативи долучилися 40 країн. Головний офіс Реєстру розташований у Гаазі (Нідерланди), допоміжний - у Києві.

"Мета Реєстру, забезпечити збір цієї інформації у вигляді заяв про компенсацію збитків. Потім ці заяви ми аналізуємо, перевіряємо і далі їх розглядатиме компенсаційна комісія, яка визначатиме розмір компенсації у кожному конкретному випадку. Наступний етап - самі виплати", - пояснив в інтерв'ю DW виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України Маркіян Ключковський. 

Унікальність Реєстру в тому, що такий механізм створюється, коли війна Росії в Україні ще триває. В історії поки були лише випадки, що репараційний механізм створювався вже після того, як війна закінчилась і люди розбираються з її наслідками. "Ми не вважаємо за доцільне чекати кінця війни, і вже зараз фіксуємо збитки та збираємо цю інформацію", - каже Ключковський.

У Росії Реєстр збитків для України офіційно визнаваний "небажаною організацією". 

Хто саме може подати заяву та отримати виплати?

У Реєстрі затверджено загалом 43 категорії збитків, що розроблені на основі підходів міжнародного права. Вони діляться на три групи:  збитки людей, юридичних осіб та держави. "Заяву може подати кожен: будь-який громадянин, будь-яка організація, яка постраждала від війни Росії в Україні. На сьогоднішній день відкрито 13 категорій. Це всі категорії для фізичних осіб. Вони покривають доволі широкий спектр: втрата життя близьких родичів, зниклі безвісти, серйозні тілесні ушкодження, наслідки тортур та сексуального насильства, позбавлення волі, примусова праця, руйнування нерухомості (житлової та нежитлової), внутрішнє переміщення, депортація або насильницьке переміщення дітей та дорослих", - зазначає Маркіян Ключковський.

Загалом українці вже подали понад 60 тисяч заяв, понад 12 тисяч заяв вже розглянуто, верифіковано та внесено до Реєстру його Радою, повідомив Ключковський. За його словами, найчисельнішими за кількістю заяв є категорії пов'язані з руйнуванням житлової нерухомості та внутрішнім переміщенням. 

Компенсація також для тих, хто через війну виїхав з України

З другої половини жовтня Реєстр відкриє першу групу категорій для юридичних осіб та держави. Також Реєстр готується до запуску категорії зовнішнє переміщення, тобто можливість отримати компенсацію для тих, хто через війну виїхав за межі України та отримав тимчасовий захист за кордоном.

"Ця категорія буде, ймовірно, найбільшою, адже за межами України перебуває до 7 мільйонів українців. Заяву може подати будь-хто, хто був вимушений шукати прихистку за межами України після 24 лютого 2022 року, або хто не зміг повернутися. Для подання потрібно пояснити обставини переміщення, надати базові дати. Ми будуємо систему, щоб інформація про перетин кордону підтягувалась автоматично з бази даних Державної прикордонної служби", - пояснює Ключковський. Він наголошує, якщо людина, тікаючи від війни виїжджала на якийсь час за кордон, а потім повернулася в Україну, то все одно може претендувати на отримання компенсації. 

На відшкодування можуть претендувати як комбатанти, так і цивільні

Усі категорії Реєстру в рівній мірі поширюються, як на цивільних, так і на військовослужбовців. "Багато попередніх компенсаційних механізмів виключали військовослужбовців, тобто комбатантів, з обсягу того, що може бути компенсовано. Підхід Міжнародного Реєстру таки: первинним порушенням міжнародного права, що тягне за собою збитки, є сам факт агресії РФ. І всіх цих втрат не було б, якби ця незаконна агресія не відбулась. Тому Рада реєстру прийняла рішення, що про те, що заяви від військовослужбовців та їхніх родичів є цілком прийнятними, можуть подаватися і в цьому немає жодних обмежень", - каже виконавчий директор Реєстру збитків Маркіян Ключковський.

Обмежень з подачі заяв не існує. Людина може подати стільки заяв, скільки вважає за доцільне, в тих категоріях, в якій вважає за доцільне, залежно від того, якої шкоди їй було завдано, пояснює далі Ключковський. Заяви приймаються також від дітей. До 18 років заяву на кожну дитину може подати до Реєстру один з батьків чи опікунів дитини.

Як подати заяву до Реєстру збитків для України?

Заяви подаються в цифровому форматі через державний веб-портал України "Дія", цей процес є безкоштовними. Для цього потрібно зайти на портал, авторизуватись та обрати розділ "Міжнародний реєстр збитків, репарації", далі - відповідну категорію. Після цього потрібно надати необхідну інформацію та докази. Великий обсяг доказів підтягується через "Дію" автоматично з державних реєстрів. Доказами, наприклад руйнування житла, є документи, акти фіксації, фотографії, відеоматеріали, тощо.

Якщо через окупацію території чи втрату документів немає можливості надати доказів руйнувань, Реєстр все одно приймає заяви та буде використовувати допоміжні джерела верифікації інформації - супутникові дані, звіти міжнародних місій та інше. Роботу з верифікації заяв здійснює Секретаріат Реєстру. Заяви перевіряються на відповідність базовим критеріям допустимості: чи стосуються вони збитків, завданих в Україні після 24 лютого 2022 року та чи є наслідком російської агресії.

Часових обмежень подачі заяв до Реєстру немає. Ті українці, які зараз знаходяться на тимчасово окупованих територіях і не можуть скористатися послугами порталу "Дія" через блокування інтернету, зможуть подати заяви на компенсацію пізніше, як у них з'явиться така можливість. "Немає принципу, що хто раніше подає заяву, той раніше отримає компенсацію. І цих рамок не буде до тих пір, поки триває війна. Тож в той момент, коли людина буде у безпеці, матиме технічні можливості для подання заяви, це можна буде завжди зробити. Немає жодних часових рамок, в які потрібно вкластися для подачі цієї заяви. І цих рамок не буде до тих пір, поки триває війна", - наголошує Ключковський. 

Звідки візьмуть гроші на компенсацію і коли почнуться виплати?

Створення повноцінної системи компенсацій відбувається поетапно, поки війна ще триває. Вже створений Реєстр для збору та систематизації заяв про компенсацію збитків і доказів.  Другий компонент - Компенсаційна комісія, яка розглядатиме заяви по суті та визначатиме розмір компенсації, перебуває на етапі створення і за прогнозами Маркіяна Ключковського, може запрацювати у 2026 році. Паралельно йде робота над фінальним етапом - створення  Компенсаційного фонду, який займатиметься безпосередньо виплатами.

Наразі між країнами, які долучилися до створення Реєстру збитків для України тривають юридичні та політичні дискусії щодо формування Компенсаційного фонду. Обговорюється можливість конфіскації або використання надприбутків від заморожених суверенних активів РФ та розглядається механізм використання відрахувань від прибутків, які РФ отримує від експорту нафти та газу. Після того, як буде прийнято остаточне рішення про механізм наповнення Компенсаційного фонду, буде зрозуміла й сума виплат, і час, коли саме можуть початися виплати, зазначає виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України.

"Ми поки що рухаємося крок за кроком. Ми створили реєстр, який вже працює. Ми на порозі створення компенсаційної комісії, яка має запрацювати вже дуже скоро і почати розглядати заяви і визначати розмір компенсації. Після того практичним питанням стане компенсаційний фонд, і в нас ще є трохи часу, щоби розібратися остаточно, з яких джерел мають бути гроші. І тут немає ні в кого жодного сумніву, що джерелом цих коштів має бути Російська Федерація", - наголосив Маркіян Ключковський.

Читайте також: Як ПАРЄ допомагає Україні домогтися репарацій від РФ