Уряд Німеччини в середу, 27 серпня, схвалив законопроєкт про зміни до закону про військову службу. Документ поки не передбачає обов'язкового призову до армії, хоча на цьому наполягають у партії канцлера. Втім, законопроєкт може зазнати серйозних змін на етапі голосування в Бундестазі.

Як же німецькі політики тепер планують залучати громадян до Бундесверу?

Рішення скасувати призов до армії було помилкою?

У березні 2011 року Бундестаг ухвалив історичне рішення скасувати обов'язковий призов до армії. З перших днів свого вступу на посаду у 2023 році міністр оборони ФРН Борис Пісторіус (Boris Pistorius) називав це рішення помилкою. В першу чергу - на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За останні роки німецький Бундесвер і Федеральна розвідувальна служба (Bundesnachrichtendienst, BND) неодноразово попереджали, що РФ упродовж наступних років може напасти на одну з країн НАТО.

"Нам знову потрібно бути в змозі стримувати потенційного агресора - тому ми й говоримо про "бойову готовність", - пояснював свою позицію в інтерв'ю газеті Zeit Пісторіус. - Подобається це комусь чи ні".

Схвалені в середу урядом ФРН зміни німецькі політики називають реформою військової служби - вони торкнуться відразу декількох її аспектів. Повернення до частково обов'язкового призову очікувано стало найбільш обговорюваною зміною.

ФРН продовжить покладатися на добровільну модель

Пісторіус планує збільшити чисельність Бундесверу з нинішніх 183 тисяч до щонайменше 260 тисяч військовослужбовців до 2031 року. Згідно зі схваленим урядом планом, досягти цього показника допоможе добровільна модель призову, в якій тільки деякі елементи будуть обов'язковими.

Передбачається, що закон почне діяти з 2026 року після схвалення парламентом. Влада розсилатиме громадянам, які досягли 18-річного віку, електронні анкети. Чоловіки повинні будуть заповнювати їх в обов'язковому порядку, дівчата - за бажанням. В анкеті їм потрібно буде вказати, наскільки вони зацікавлені в проходженні військової служби. Відповідних кандидатів викличуть на медогляд - причому з 2027 року, як уточнює Deutschlandfunk, навіть тих, хто в добровільній службі не зацікавлений.

Читайте також: Німці не готові захищати Німеччину зі зброєю в руках - опитування

Обов'язковий призов - після схвалення Бундестагу

У проєкті закону, як пише видання Der Spiegel, вказано обставини, за яких призиватимуть не тільки на добровільній основі, але й в обов'язковому порядку. Зокрема, служба стане обов'язковою, якщо "різке зростання чисельності збройних сил виявиться необхідним і його не можна буде забезпечити на добровільній основі".

Tagesschau - головна інформаційна програма першого каналу німецького телебачення - уточнює, що якщо такий момент настане, наприклад, у разі виникненні загрози безпеці країни, то рішення про примусовий призов ухвалюватимуть федеральний уряд і Бундестаг. За чинним законодавством, вони мають можливість оголосити обов'язковий призов тільки в разі військового загострення і безпосередньої необхідності оборонятися.

За даними міністерства оборони ФРН, в рамках чинного законодавства в поточному році Бундесвер може очікувати близько 15 тисяч нових військовослужбовців. Після реформи - тобто з наступного року - їхня кількість повинна збільшуватися в середньому на 3-5 тисяч щорічно. Уряд розраховує, що частина з них потім вирішить залишитися в армії на більш тривалий термін. Крім того, політики розраховують збільшити чисельність резервістів.

"Строковикам" підвищать платню

Ухвалений урядом законопроєкт також планує привабити нових військовослужбовців підвищенням платні. Для новачків термін служби має тривати між 6 і 9 місяцями, причому по оплаті їх прирівняють до контрактників. Завдяки цьому "строковики" можуть розраховувати приблизно на дві тисячі євро на місяць.

"Я переконаний, що завдяки гідній зарплаті та привабливим умовам служби нам вдасться залучити до Бундесверу молодих чоловіків і жінок", - заявив Пісторіус.

Читайте також: У німецькому Бундесвері зростає кількість добровольців. Чому?

Пісторіуса критикують за нерішучість

Схвалений урядом Німеччини законопроєкт до останнього часу викликав запеклі дискусії в правлячій коаліції. Варіант зі збереженням добровільної служби з елементами обов'язкової - який у підсумку спрямують на обговорення до парламенту - лобіював міністр оборони Борис Пісторіус із Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН).

Головним опонентом Пісторіуса у правлячій коаліції був глава МЗС Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul) з Християнсько-демократичного союзу (ХДС). На його думку, в законі має бути прописана конкретна кількість військовослужбовців, а в разі нестачі добровольців має відбутися "автоматичний" перехід до обов'язкового призову. "Нам прямо зараз потрібні масштабні зміни (в законі "Про військову службу". - Ред.), а не розрізнені дії", - коментував він пропозиції Пісторіуса в інтерв'ю телеканалу ZDF.

За недостатню рішучість Пісторіуса розкритикувала й організація резервістів Німеччини. Її глава Патрік Зенсбурґ (Patrick Sensburg) заявив, що в нинішній версії законопроєкт не покриє потреби Бундесверу в особовому складі і не допоможе у створенні "обороноздатного суспільства".

Урядовий законопроєкт тепер розглядатиме Бунедестаг. Борис Пісторіус очікує, що його версія документа знайде підтримку більшості депутатів. За даними Der Spiegel, партії ХДС/ХСС все ж спробують внести зміни до документа в ході обговорення.

Читайте також: День ветеранів у ФРН: дискусія про військовий призов