18 грудня у Брюсселі розпочнеться саміт країн-членів ЄС: очікується, що на ньому європейські лідери спробують вирішити долю заморожених російських активів. Єврокомісія (ЄК) пропонує надати Україні "репараційний кредит" обсягом 140 мільярдів євро під заставу заморожених активів Центробанку РФ (ЦБ РФ). Згідно з цим планом, Росія зможе повернути ці кошти лише після закінчення війни проти України - і виплати репарацій за завдану шкоду.

2022 року - на тлі повномасштабного російського вторгнення в Україну - західні країни заморозили, за різними оцінками, близько 260 мільярдів євро валютних резервів ЦБ РФ включно з частиною коштів Фонду національного добробуту (ФНБ).

Вважається, що приблизно 183 мільярди євро перебувають на рахунках міжнародного депозитарію Euroclear у Бельгії, а ще близько 25 мільярдів євро - у приватних французьких, бельгійських, шведських, кіпрських та німецьких банках. Залишки валютних резервів ЦБ РФ заморожені в Люксембурзі, Швейцарії, Великобританії, США та Канаді.

ЄС намагається передати Україні заморожені активи РФ з 2022 року

Європейські лідери вже майже чотири роки обговорюють легальні способи конфіскації та передачі заморожених російських коштів Україні. Весь цей час Німеччина та кілька інших країн ЄС виступали проти використання коштів ЦБ РФ для військових потреб України, посилаючись на відсутність правових рамок для такого кроку. Позиція європейських лідерів почала змінюватися після переобрання президентом США Дональда Трампа: Вашингтон різко скоротив підтримку Києва, а витрати на фінансову та військову допомогу Україні лягли переважно на Євросоюз.

У 2024 році ЄС уже почав переводити Україні відсотковий дохід від заморожених російських активів. Більшість коштів ЦБ РФ вкладено в облігації, які приносять кілька мільярдів євро на рік і продовжують накопичуватися на рахунках бельгійського депозитарію Euroclear. Уряд Бельгії придумав схему, за якою процентний дохід за цими облігаціями (2024-го року він склав 6,9 мільярда євро) оподатковується спеціальним податком - і потім передається Києву.

Однак такої фінансової допомоги недостатньо, щоб покрити витрати України на оборону та закупівлю нової зброї у 2026 році. Тому в своєму щорічному зверненні у вересні 2025 року глава ЄК Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) закликала європейські країни використовувати заморожені російські активи, незважаючи на колективний ризик заходів у відповідь з боку Росії та перспективу багаторічних судових розглядів з Москвою.

Кремль виступає проти конфіскації та будь-якого використання коштів Центробанку РФ і називає такий захід "крадіжкою".

Бельгія вважає "репараційний кредит" ризикованою ідеєю

23 жовтня 2025 року лідери країн Євросоюзу приїхали на саміт до Брюсселя, вважаючи, що передача "репараційного кредиту" Україні - формальність і вирішене питання, писало видання Politico. Несподівано для учасників зустрічі голосування довелося відкласти на грудень: насамперед через позицію прем'єр-міністра Бельгії Барта де Вевера, який виступив проти моделі, що її запропонувала ЄК.

Де Вевер побоювався, що якщо Євросоюз схвалить "репараційний кредит" під заставу заморожених російських активів, а потім одна з проросійськи налаштованих країн ЄС (Угорщина чи Словаччина) заблокують продовження санкцій, Бельгія буде зобов'язана негайно повернути всі кошти Росії.

Щоб запобігти такій ситуації, Німеччина та інші держави ЄС уже домовилися безстроково заблокувати російські активи. Для цього вони мають намір використати статтю 122 Договору про функціонування Євросоюзу. Така норма дозволяє позбавити окремі країни ЄС права скасовувати санкції, а також передбачає ухвалення заходів більшістю голосів у разі серйозних економічних труднощів, а не одностайно.

Але Бельгія має й інші побоювання. Наприклад, що мирна угода між Києвом та Москвою не включатиме положення про репарації. Уряд країни вважає, що Кремль обов'язково вживатиме заходи у відповідь (зокрема, націоналізує активи Euroclear, а також інших європейських компаній у Росії) і подасть до суду на Бельгію, депозитарій та Євросоюз. Бельгійський прем'єр-міністр вимагає, щоб ЄС гарантував загальну відповідальність усіх країн блоку за можливі ризики, а також достатні фінансові гарантії для виконання потенційних зобов'язань перед Росією.

Читайте також: Каллас: Переговори щодо використання активів РФ стають дедалі складнішими

На початку грудня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) закликав країни ЄС підтримати "репараційний кредит" для України та юридично поділити між собою всі потенційні ризики. За інформацією Politico, Єврокомісія сподівається, що Німеччина погодиться стати найбільшим фінансовим гарантом для забезпечення кредиту, оскільки такий крок має переконати владу Бельгії напередодні грудневого саміту в Брюсселі.

У листі Урсулі фон дер Ляєн глава уряду Бельгії також назвав запропоновану ЄК модель "репараційного кредиту" небезпечною та "принципово неправильною". Де Вевер вважає, що такий крок підірве довіру до Euroclear (його глава Валері Урбен вже пригрозила владі ЄС судом) та європейського фінансового ринку. На його думку, не так важливо, яку правову рамку обере Євросоюз - інвестори все одно сприймуть її як конфіскацію довірених депозитарію активів.

Важко оцінити, наскільки це є виправданим побоюванням, пояснює в розмові з DW науковий співробітник вашингтонського Центру аналізу європейської політики (CEPA) Олександр Коляндр. На його думку, теоретично такий захід справді може вдарити по довірі інвесторів до європейського фінансового ринку. Проте відпливу інвестицій не сталося 2022 року, коли Євросоюз заморозив кошти ЦБ РФ. На ринку є розуміння, що "репараційний кредит" для України під заставу російських активів - це надзвичайний, але загалом зрозумілий та очікуваний крок, вважає Коляндр.

Як писала газета Financial Times, схожі сумніви мають і Франція. Влада країни підтримує ідею "репараційного кредиту", але виступає проти використання тієї частини російських активів, які заморожені у французьких приватних банках. За різними оцінками, йдеться про 18 мільярдів євро.

Безпрецедентне рішення Євросоюзу

"Репараційний кредит" для України має стати безвідсотковим та цільовим - офіційний Київ зможе використати його лише для купівлі озброєнь та потреб ЗСУ, але не для забезпечення державного бюджету.

Формально Європейський Союз не може вилучати чи конфіскувати майно інших держав, оскільки на нього поширюється принцип державного імунітету. Іншими словами, одна держава (і її майно, у тому числі й активи центральних банків) не підпадає під юрисдикцію судів та рішень адміністративної влади іншої держави без своєї згоди. Це було б порушенням відповідної конвенції ООН.

Проте з точки зору міжнародного права повномасштабне вторгнення Росії в Україну - це злочин агресії, заборона на яку закріплена в статуті ООН. Тому, пояснює в розмові з DW професор європейського права університету Гента в Бельгії Петер Ван Ельсувеге, у такому разі треті сторони (наприклад, Євросоюз) можуть вживати заходів, щоб зупинити акт агресії та змусити державу-агресора дотримуватися своїх міжнародних зобов'язань. Такі заходи мають бути тимчасовими та зворотними, а також, згідно з положеннями підготовлених Комісією міжнародного права ООН статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння, не мати "карального характеру".

Саме тому модель "репараційного кредиту", запропонована ЕК, оформлена не як конфіскація заморожених активів ЦБ РФ. Теоретично європейські фінансові інституції, на кшталт депозитарію Euroclear, зможуть виконати свої зобов'язання, щойно Росія припинить війну проти України та виплатить репарації.

Проблема в тому, пояснює професор Ван Ельсувеге, що міжнародні арбітражні суди можуть не погодитись з такою інтерпретацією та визнати порушення державного імунітету Росії. За його словами, формально "репараційний кредит" є тимчасовим і зворотним заходом, однак на практиці повернення російських коштів малоймовірне - через умову відшкодування збитків, завданих Україні.

Слабке місце рішення про надання "репараційного кредиту" - його безпрецедентність, відсутність такої практики, наголошує дослідник Інституту права міжнародного миру та безпеки Кельнського університету Гліб Богуш. Він вказує, що міжнародне право засноване на чинній практиці держав - і за її повної відсутності та наявності протилежної модель, що її запропонувала ЄК, буде складно відстояти. Кращою опорою для використання коштів ЦБ РФ могло б стати рішення міжнародного суду, а не неповний політичний консенсус європейських лідерів, вважає Богуш.

Російський Центробанк готується до судових позовів

12 грудня російський Центробанк уперше прокоментував плани щодо використання його заморожених активів. ЦБ РФ назвав їх "незаконними, що суперечать міжнародному праву, в тому числі такими, що порушують принципи суверенного імунітету" і пообіцяв оскаржити будь-яке "неузгоджене використання" його активів. Крім того, ЦБ заявив, що подає позов до Арбітражного суду Москви проти бельгійського депозитарія Euroclear - через неможливість "розпоряджатися грошовими коштами, що належать Банку Росії, і цінними паперами".

Читайте також: Центробанк РФ вимагає від Euroclear майже $230 млрд компенсації

"Загалом влада Росії має розуміння, що заморожені активи ЦБ втрачені - і цих грошей вони вже не побачать", - говорить науковий співробітник Центру аналізу європейської політики Олександр Коляндр. За його словами, немає сумніву, що Центробанк РФ виграє у московському суді - і це відкриє шлях до вилучення заморожених активів Euroclear у Росії. А також до позовів проти депозитарія в міжнародних судах.

Коляндр упевнений, що таким чином ЦБ РФ хоче закріпити сумніви Бельгії перед самітом європейських лідерів у Брюсселі та спробувати зірвати голосування щодо "репараційного кредиту".