Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) підтримав використання резервів російського центробанку, заморожених у країнах Заходу, для допомоги Україні. Про це він написав у колонці для видання Financial Times, яку також опубліковано на сайті німецького уряду.

Цю ідею обговорюють давно, проте до останнього часу уряди країн ЄС, включно з Німеччиною, виступали проти. Їх стримували юридичні й фінансові ризики, а також побоювання нового витка ескалації з боку Росії.

Свідченням зміни вектора став нещодавній виступ президентки Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) у Європарламенті. Вона згадала можливість надання Україні "репараційного кредиту", але не навела майже жодних деталей. Колонка Мерца додала конкретики.

Чому саме зараз обговорення мобілізації заморожених російських активів вийшло на новий рівень і як може працювати механізм їх передачі Україні?

Про які російські активи йдеться?

У відповідь на вторгнення Росії в Україну країни Заходу заморозили міжнародні резерви російського центробанку у валюті та цінних паперах на суму приблизно 260 мільярдів євро - унаслідок цього він втратив доступ майже до половини своїх накопичень. Більша частина замороженого - близько 190 мільярдів євро - зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear.

Держави формують міжнародні резерви як "подушку безпеки" на випадок зовнішніх криз. Вони дають змогу обслуговувати валютний борг, фінансувати критично важливий імпорт, стабілізувати валютний ринок. З цієї причини резерви не тримають у національній валюті. Їх вкладають у високоліквідні активи - надійні цінні папери, валюти розвинених країн та золото. Відповідаючи на критику після блокування майже половини своїх накопичень, російський центробанк парирував: "Зберігати резерви всередині країни - це все одно, що не мати жодних резервів".

Що відбувалося з російськими активами після заморозки?

Ідея конфіскувати заморожені російські активи й передати їх Україні почала обговорюватися практично одразу з початком повномасштабної війни. З пропозицією конфіскувати російські резерви до європейської влади зверталася Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ). Але у практичну площину ці обговорення й заклики не перейшли.

"Оскільки ЄС не перебуває у стані війни з Росією, за межами G7 конфіскація розглядалася б як незаконний захід або навіть крадіжка - вона підірвала б віру у прихильність Європи міжнародному порядку, що ґрунтується на правилах, - пояснює експерт аналітичного центру Bruegel Ніколас Верон. - Єдиним органом, який мав би безперечні повноваження позбавити Росію права власності на її резерви, був би міжнародний суд".

У теорії рішення міг би ухвалити Міжнародний суд ООН. Та проблема в тому, що Росія як постійна членкиня Ради Безпеки ООН здатна заблокувати його рішення.

Однак було знайдено інший спосіб використати заморожені резерви для допомоги Україні. У 2024 році розробили Програму екстреного кредитування (Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine, ERA). У рамках цієї програми країни G7 зобов'язалися надати Україні кредити на загальну суму близько 45 мільярдів євро. Відсотки за ними виплачуються з доходів, які продовжують генерувати цінні папери та інші активи, у які вкладено російські накопичення.

Більшу частину коштів у рамках ERA Україна вже отримала. На 2026 рік, за даними Національного банку, заплановано отримання щонайменше 10 мільярдів євро. Саме вичерпанням цього джерела фінансування пояснюється прагнення союзників Києва шукати нові механізми підтримки України.

Читайте також: Російські активи в ЄС для України - Мерц кардинально змінює курс

Новий механізм використання російських резервів для допомоги Україні

"На мій погляд, необхідно розробити життєздатне рішення, яке дасть нам змогу - без утиску прав власності - надати Україні безвідсотковий кредит на загальну суму майже 140 мільярдів євро, - пише у своїй колонці Фрідріх Мерц. - Цей кредит буде погашено тільки після того, як Росія компенсує Україні збитки, завдані під час цієї війни. Доти російські активи залишатимуться замороженими".

За даними Reuters і Politico, роботу над механізмом передачі Україні російських активів загалом уже завершено - залишається узгодити лише деталі.

Планується мобілізувати майже всю суму, яка зберігається в Euroclear. Річ у тім, що приблизно у 175 мільярдів євро зі 190 мільярдів закінчився термін інвестування, обумовлений угодою з російським центробанком. У результаті ці кошти конвертували із цінних паперів у валюту. Вони ще продовжують приносити дохід, але вже зовсім скромний.

Частина суми, за даними Reuters, піде на погашення кредитів за програмою ERA. Кошти, що залишилися, надійдуть у спеціальну організацію, яку створять уряди країн ЄС і, можливо, G7. Участь Угорщини та Словаччини, які симпатизують Росії, залишається під питанням. Ця структура видасть Україні новий кредит, а Euroclear натомість отримає облігації, випущені країнами-кредиторами. Відповідно, якщо Росія в майбутньому подасть на Euroclear до суду і виграє його, відповідати за зобов'язаннями депозитарію будуть ці країни.

Очікується, що остаточне рішення лідери ЄС ухвалять 1 жовтня. Для України узгодження цього плану має критичне значення. Після нещодавніх переговорів із Міжнародним валютним фондом Київ значно переглянув свої потреби в зовнішньому фінансуванні на 2026-2027 роки. За даними Bloomberg, оцінка зросла з 38 до 65 мільярдів доларів США.