У вівторок, 29 березня, в Туреччині завершились переговори між українською та російською делегаціями. На них Росії передали пропозиції щодо міжнародного договору про систему безпекових гарантій Україні.

На думку української сторони, гарантами майбутнього договору можуть стати низка країн-членів Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй: США, Канада, Великобританія, Італія, Франція, Німеччина, Польща, Туреччина, Ізраїль, Китай. Як повідомив член української делегації, голова провладної фракції "Слуга народу" в Верховній Раді Давид Арахамія на брифінгу після зустрічі, деякі з цих держав уже дали попередню згоду.

Договір за принципом п'ятої статті НАТО

"Договір про гарантії безпеки - це можливий дипломатичний формат закінчення війни, це можливість відновити дипломатичними засобами територіальну цілісність та безпеку України", - сказав член української делегації, дипломат Олександр Чалий. За його словами, майбутній договір має бути аналогічний п'ятій статті договору Організації Північноатлантичного договору (НАТО) про Колективну оборону. За нею, напад на одну країну вважається нападом на всіх членів. 

У випадку агресії щодо України країни-гаранти майбутньої угоди будуть зобов'язані впродовж трьох днів провести консультації, а потім надати допомогу. Це може бути і військова допомога, і закриття неба.

Читайте також: "Ми не піддослідні свинки": Зеленський - Заходу про хімічну загрозу з боку РФ

Нейтралітет в обмін на договір

Чалий повідомив, що, якщо вдасться закріпити ці положення, то Україна зафіксує свій сьогоднішній позаблоковий і без'ядерний статус у формі постійного нейтралітету. Це означає, що вона не буде розміщувати на своїй території іноземні військові бази, іноземні військові контингенти чи вступати у військово-політичні союзи. При цьому руху України до членства в Європейському Союзі нічого не заважатиме, наголосив він. Навпаки, країни-гаранти мають сприяти цьому. 

Член української делегації, радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк повідомив, що імплементація договору має бути наступна: всеукраїнський референдум, ратифікація парламентами країн-гарантів, імплементація Україною. "Це ключове: ми маємо отримати підтримку суспільства, щоб цей договір був консолідуючий для нас", - сказав він. При цьому українська сторона наполягає, що проведення референдуму можливе лише за умови миру.

Читайте також: Зеленський про переговори з РФ: Україна готова на нейтралітет за двох умов

Питання Криму та Донбасу

За словам Арахамії, міжнародні гарантії безпеки за цим договором не працюватимуть на території непідконтрольних Україні районів Донбасу та анексованого Росією Криму.

Статус Криму в проєкті договору виділений в окремий пункт. Як повідомив Подоляк, Україна пропонує проводити двосторонні переговори щодо нього протягом наступних 15 років. Протягом цього часу Росія та Україна мають зобов'язатися не проводити ніяких військових дій задля вирішення цього питання.

Питання Донбасу, за його словами, має бути предметом окремих переговорів між президентами України Володимиром Зеленським і РФ Володимиром Путіним.

Українська делегація наголосила, що сторони поки нічого не підписали, але доносять одне одному свої позиції. 

РФ скорочує бойові дії на двох напрямках

Російська сторона назвала переговори з українською делегацією в Туреччині конструктивними, а позицію України - зрозуміло сформульовано. Як повідомив на брифінгу голова російської делегації Володимир Мединський, пропозиції України передадуть Путіну.

За підсумком переговорів він оголосив про два кроки Росії з деескалації: по-перше, РФ вирішила "кардинально скоротити військову активність на київському та чернігівському напрямках", по-друге, Росія пропонує, щоби зустріч Путіна і Зеленського відбулась одночасно з парафуванням мирного договору міністрами закордонних справ. Парафування договору - це процес попереднього підписання угоди до ратифікації національними парламентами.
Читайте також: Росія виводить частину сил з півночі та штурмує Донбас - ЗСУ