Внаслідок російської атаки зафіксовано руйнування в Києві та Вишгородському районі Київської області. Крім того, є постраждалі.
Збиття "шахеда" в небі над Києвом (архівне ілюстративне фото)Фото: Evgeniy Maloletka/AP Photo/dpa/picture alliance
Реклама
Російські війська атакували в ніч на четвер, 5 лютого, столицю України Київ і Київську область.
Постраждалі у Києві та області
Як повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС), спалахнули пожежі в Шевченківському районі внаслідок влучання в чотириповерхову офісну будівлю та в Оболонському районі поблизу паркувального майданчика.
У Солом'янському районі вибуховою хвилею пошкоджені вікна в чотирьох житлових будинках, а також дитячий садок і господарчу споруду. "Відомо про одну постраждалу", - зазначено в повідомленні.
У Київській області внаслідок ударів дронів постраждав чоловік у Вишгородському районі.
"Його з рваною раною грудної клітини госпіталізували до місцевої лікарні. Медики надають всю необхідну допомогу. Також пошкоджено приватний будинок", - написав начальник обласної військової адміністрації Микола Калашник у Telegram-каналі, пообіцявши надати згодом більше деталей.
Антидронові засоби ППО: західні "шахедобійки" на захисті неба України
Україна отримала від західних партнерів чимало систем ППО, зокрема й для протидії російсько-іранським "шахедам". Детальніше - у фотодобірці DW.
Фото: Rheinmetall
"Убивця дронів" Skyranger
Skyranger - нова зенітна гарматна система, розроблена німецьким концерном Rheinmetall. Skyranger об'єднує сімейство мобільних комплексів ППО на різних шасі. Головний компонент - башта з зенітною револьверною гарматою, що може встановлюватися на колісні або гусеничні бронемашини. Гармата калібром 30 або 35 міліметрів з дальністю пострілу, за даними виробника, - три або чотири кілометри відповідно.
Фото: Robert Michael/dpa/picture alliance
Skynex теж заточений для боротьби з дронами
Система Skynex - ще одна розробка Rheinmetall. 12 перших екземплярів надійшли в Україну 2024 року. Skynex оснащена 35-міліметровою гарматою Oerlikon Mk3 з ефективною дальністю стрільби 4000 метрів і високою скорострільністю. Самі гарматні установки мають власну РЛС, поєднану з оптико-електронною станцією, що гарантує захоплення цілі та точне наведення навіть на малорозмірні літальні апарати.
Фото: Newscom/picture alliance
Gepard - найвідоміша "шахедобійка" в Україні
Для захисту від безпілотників Україна ще з 2022 року успішно застосовує німецькі самохідні зенітні комплекси Gepard з гарматами калібром 35 міліметрів. Київ отримав від Німеччини десятки таких систем, котрі раніше стояли на озброєнні Бундесверу. Крім успішного ураження "шахедів", було візуально підтверджено й збиття системами Gepard російських дозвукових крилатих ракет.
Фото: Sergei Supinsky/AFP/Getty Images
Cheetah - рідний брат німецького "Гепарда"
Крім власне німецьких систем, Україна отримала від США десятки систем Cheetah. Це - той самий Gepard, лише модернізований Нідерландами й оснащений покращеною РЛС. США придбали цю нідерландську версію Gepard для України у Йорданії.
Головним козирем іншої німецької розробки - Kinetic Defense Vehicle (KDV) концерну Diehl Defence - є дешевизна. Дальність ураження - до одного кілометра. Інша її перевага - мобільність. Повітряні цілі KDV можуть виявляти на відстані до 1,5 км, а на відставні близько 550 метрів навіть визначати їх за допомогою ШІ. Кулемет стріляє залпами 7-12 пострілів звичайними патронами, що дуже недорого.
Фото: Diehl Defence
Tridon - шведський "убивця дронів"
На початку 2025 року уряд Швеції оголосив намір придбати для України зенітні гарматні системи Tridon Mk.2. Це - розробка шведської компанії BAE Systems AB, оснащена 40-мм гарматою Bofors 40 Mk.4, що змонтована на базі цивільної вантажівки Scania. А загалом модуль з гарматою можна встановити на будь-яку іншу вантажівку, що відповідає вимогам щодо вантажності та габаритів, кажуть фахівці.
Фото: Henrik Montgomery/TT/imago images
Bofors L70 - шведська розробка, родом з "холодної війни"
40-міліметрові зенітні установки Bofors L70 оснащені автоматичною гарматою L70, розробленою шведською фірмою Bofors наприкінці 1940-х років. Стояла на озброєнні багатьох армій і за ліцензією випускалася у низці країн НАТО. Нею оснащували платформу з гарматою на чотириколісному шасі, що зазвичай буксирує вантажівка. Попри поважний вік, ця система зуміла здобуди в Україні добру репутацію.
На початку повномасштабної війни Сили оборони України мали на озброєнні значне число 23-міліметрових спарених зенітних установок ЗУ-23-2, що залишилися від СРСР. Згодом до України стали надходити копії цих систем, зокрема ті, що випускалися за ліцензією в Польщі та Фінляндії - ZU-23-2CP та 23 ItK 61 відповідно. На сторожі українського неба стали також західні системи Terrahawk Paladin і Slinger.
