Якщо раніше найбільшою загрозою для українських дата-центрів були хакери та відключення електроенергії, то тепер під ударом опинилися самі будівлі, серверне обладнання й канали зв'язку. З початку вересня Росія системно атакує центри обробки даних і вузли зв'язку, а 23 вересня ці удари досягли піку.

Тоді ворог завдав серії ударів по цифровій інфраструктурі Києва та Одещини. В результаті атаки постраждали дата-центри провайдерів "Павутина" та UTELS, а Crazy Network повідомив про влучання ракети в центральний дата-центр обміну трафіком: зв'язок зник в абонентів Києва, Вінницької та Хмельницької областей. За даними міністерства цифрової трансформації, проблеми з інтернетом виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств Києва та області.

Наступної доби удари повторилися - цього разу постраждали телеком-центри "Київстару", а список уражених провайдерів поповнили "Домонет", Kievnet і Faust та інші. Знищено обладнання хостингів Cityhost і MiroHost. Національна комісія, що регулює сферу електронних комунікацій, офіційно попередила про "тимчасові перебої в роботі мереж та доступі до послуг зв'язку".

Що таке дата-центри і чому в них цілить РФ

Дата-центр, або центр обробки даних, - це приміщення, де зберігається інформація, тобто встановлені сервери, накопичувачі даних та мережеве обладнання, що забезпечують безперервну роботу онлайн-сервісів. Від них залежать новинні сайти, державні реєстри, онлайн-банкінг, хмарні сервіси, телефонія та корпоративні системи. Тобто пошкодження такого об'єкта б'є не лише по домашньому інтернету, а по цілій низці повсякденних послуг. Саме концентрація і робить ці об'єкти привабливою ціллю.

За оцінкою консультанта із телекому, IT та медіаринку Анатолія Фроленкова, через уражені в Києві майданчики проходила значна частина трафіку внутрішнього сегмента. "Винесли ключові дата-центри, де відбувається комутація всеукраїнського сегменту інтернету. Для розуміння масштабу - через ці майданчики раніше, до повномасштабної війни, йшла суттєва частка трафіку внутрішнього сегмента. У результаті на кілька годин "лягли" два великих оператори, чиє ядро мережі розташовувалося саме там", - цитує Фроленкова портал dev.ua. За словами фахівця, вразливості дата-центрам додає й те, що більшість таких об'єктів - це звичайні наземні будівлі, які ніколи не проєктувалися із розрахунку на удари засобами ураження. 

Міністр закордонних справ України( МЗС) Андрій Сибіга заявив, що Росія свідомо цілить у критично важливу цивільну інфраструктуру, яка забезпечує людям доступ до інформації. "Росія завдала ударів по великих українських дата-центрах, прагнучи перервати потік інформації. Швидкі попередження про ракетні й дронові загрози є життєво важливими - вони рятують життя", -  йдеться у заяві Андрія Сибіги, розміщеної на сайті МЗС. Міністр наголосив, що Росія, не досягаючи цілей на полі бою, шукає нові способи дестабілізувати життя в Україні, і закликав партнерів посилити санкційний тиск та збільшити постачання перехоплювачів для російських ракет. 

Чи можливо "вимкнути" український інтернет?

Попри масштаб ударів по дата-центрах, експерти одностайні - повного зникнення інтернету не буде. Причина - відсутність державного регулювання галузі. "В Україні ніколи не було міністерства інтернету, галузь ніколи не регулювалася, не потрібні були багатомільйонні ліцензії. Вхід був максимально дешевим, тому і послуги надавали тисячі підприємців. Це максимально децентралізована галузь"- прокоментував DW eксперт з питань телекомунікацій Олександр Глущенко.

За його словами, нині в Україні кілька тисяч суб'єктів господарювання надають доступ до мережі, кожен із власними мережами, підключеннями до магістральних провайдерів, а найбільші мають і власні міжнародні переходи. У пересічного українця є вибір щонайменше з кількох провайдерів, а в деяких будинках - до десятка. Саме ця конкуренція, на думку експерта, і дала результат: "В Україні, напевно, один із найкращих сервісів доступу до мережі інтернет у світі", - каже Глущенко. Разом з тим він уточнює, що через кінетичні ураження справді можуть "відпадати" окремі сегменти мережі конкретних провайдерів,  допоки не буде проведене фізичне відновлення.

На цьому наголошує і голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв'язку, криптографічного захисту інформації параламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат Олександр Федієнко.  "Чи зникне інтернет в Україні? Звісно - ні. Відбудеться перебудова інфраструктури, резервування багатьох майданчиків", - написав у Facebook Федієнко. Він наголошує на безглуздості таких атак Росії, адже українські провайдери можуть швидко все відновити. 

Радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (Флеш) вважає, що атаки Росії на українські дата-центри - це радше складова інформаційної атаки. "Україна є країною з максимально розподіленими інтернет-каналами, тому вся країна без інтернету не залишиться. Не варто піддаватися інформаційним атакам ворога та панікувати. Нас уже лякали, що не буде їжі, не буде палива, а тепер лякають зникненням інтернету", - написав Бескрестнов у Facebook.

Що робити, аби убезпечити дані та обладнання

Олександр Глущенко наголошує, що знищити сервер можна, знищити інформацію значно складніше. "Можна умовно знищити чи пошкодити обладнання, але дані при цьому зберігаються паралельно в інших дата-центрах, "бекапляться", є "дзеркала" не в Україні. Тому системи можуть автоматично перемикатися на інший дата-центр", - пояснює експерт. Паралельно телекомунікаційні компанії зберігають копії в європейських хмарних сервісах - Google, Amazon.

Засновник MiroHost і голова Internet Invest Олександр Ольшанський повідомив, що його дата-центр фактично знищено. Але наслідки для клієнтів виявилися мінімальними, саме завдяки резервуванню за кордоном. "Близько 95% клієнтів не постраждали, бо працюють на потужностях польських і чеських. У мене залишилося близько лише 150 клієнтів із 20-25 тисяч, які з якихось причин свою інфраструктуру не переносили, не дублювали, не резервували", - сказав Ольшанський в інтерв'ю РБК-Україна.

Експерти радять дата-центрам ще більше подбати про децентралізацію - розносити обладнання географічно або докуповувати його й розміщувати в інших локаціях, а також тримати дзеркала даних у Європі та хмарних сервісах. Провайдерам - змінити формулу резервування. "Раніше працювала система, коли є ядро мережі, а на складі лежить таке саме обладнання про запас. Тепер формула повинна бути така - 1 + 1 + 1: є серверна, є склад із обладнанням, і є аналогічна серверна, яка автоматично перемикається на себе, якщо основна не працює. Але це все додаткові кошти", - наголошує  Олександр Глущенко.

Він вважає, що убезпечити обладнання дата-центрів можна завдяки його перенесення в укриття під землю. "Дата-центр десь у бункері, в бомбосховищі або в горі - це рішення від кінетичних ударів і втрати обладнання, яке коштує грошей для компаній", - каже Глущенко.

Ціна стабільності: послуги подорожчають?

Втім, експерти констатують, що децентралізація коштує грошей, і ці гроші врешті ляжуть у тариф. "Ми звикли, що в нас найшвидший інтернет у Європі, найдешевший у Європі, найкраща технічна підтримка - і все це за два долари. Не може за два долари коштувати якісний сервіс", - зауважує Олександр Федієнко. Про ймовірне зростання вартості послуг задля компенсації витрат на ремонт попереджає й Бескрестнов.

Звичайним користувачам Глущенко радить мати кількох постачальників послуг: дві SIM-карти різних мобільних операторів і два інтернет-підключення, з яких основне - це оптичне, тобто за технологією PON. Він нагадує, що мінцифри вимагає від операторів, які працюють за технологією PON, забезпечувати доступ протягом 72 годин без електрики, а деякі гарантують і 96.

Ольшанський додає поради, які прямо не стосуються атак, але стали актуальними, а саме тримати основні документи в паперовому вигляді, а не лише в застосунку, і мати запас готівки, не покладаючись стовідсотково на картки.

А от популярну ідею встановити Starlink на багатоповерхівку обидва експерти відкидають. "Starlink - це абонентське рішення, не провайдерське", - пояснює Глущенко. За його словами, у багатоквартирному будинку немає розподільчої мережі для користування Starlink, тож довелося б будувати міні-серверну й тягнути кабель у кожну квартиру, тобто фактично створювати власного провайдера. "У Києві, де в будинку можна підключити чотирьох операторів із різними магістралями, це просто не потрібно", - підсумовує експерт.