1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

РФ активно русифікує українців в окупації - дослідження

Максим Сидоржевський
16 листопада 2023 р.

Примус до отримання паспортів РФ, залякування, тортури, переслідування інакомислячих, військова індоктринація - міжнародна команда журналістів проаналізувала умови, в яких мільйони українців живуть в окупації.

Літня жінка у своєму зруйонованому будинку у Маріуполі, вересень 2023 року
Літня жінка у своєму зруйонованому будинку у Маріуполі, вересень 2023 рокуФото: Alexander Ermochenko/REUTERS

Населення окупованих Росією територій України живе у реальності, де процвітають тортури, примус, культурна асиміляція і військова індоктринація. На території, де, за оцінками ООН, може жити близько 11 мільйонів осіб, Росія та окупаційна влада створили для людей систему, в якій отримання базових послуг - доступу до їжі, освіти, роботи, охорони здоров'я та життєво важливих ліків, а також пенсій чи майна - залежить від прийняття влади Москви та наявності паспорта РФ.

Такого висновку дійшла команда журналістів з низки європейських суспільно-правових ЗМІ під егідою "Європейської мовної спілки" (ЄМС, EBU), яка протягом кількох місяців збирала та аналізувала репортажі з місця подій, свідчення експертів, офіційні повідомлення російської влади та описи життя в умовах окупації з перших вуст. Їхнє дослідження під назвою "Русифікація в окупованій Україні" опубліковано у четвер, 16 листопада. Дослідники вважають, що зібрані дані потенційно суперечать нормам міжнародного права, а в деяких випадках становлять можливі воєнні злочини.

Злочинна мобілізація на окупованих територіях

"Є один дуже важливий наслідок цього нав'язаного російського громадянства, - каже Катерина Рашевська, юрисконсультка "Регіонального центру прав людини" в Києві. - Ці люди тепер змушені служити в російських збройних силах, і саме тому це є воєнним злочином".

Читайте також: Життя в російській окупації: брати чи ні паспорт РФ?

За даними міноборони Росії, з 300 тисяч чоловіків, мобілізованих восени 2022 року для участі в війні проти України, 80 тисяч були з Донецької та Луганської областей. Тим часом внутрішньо переміщені особи, які нещодавно виїхали з Херсона та Запоріжжя, повідомляють, що тамтешні окупаційні військкомати починають викликати чоловіків призовного віку.

Тиск на людей для отримання ними російських паспортів посилився після підписання у квітні цього року президентом РФ нового закону, згідно з яким жителі, які не отримають громадянство РФ до липня 2024 року, вважатимуться "іноземцями або особами без громадянства" і підлягатимуть депортації. А "керівник" окупаційної адміністрації у Донецьку Денис Пушилін у червні цього року доручив вивчити питання створення центрів утримання "іноземних громадян та осіб без громадянства, які підлягають адміністративному видворенню за межі території РФ, депортації або реадмісії".

"У міжнародному гуманітарному праві існують дуже чіткі правила щодо того, що може і чого не може робити держава-окупант", - прокоментував ситуацію Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк. "Становище цивільного населення має бути там (на окупованих територіях. - Ред.) заморожено, (вони мають отримати. - Ред.) захисний статус, - додав Карлос Кастресана, судовий експерт з міжнародного гуманітарного права, який працював у кількох комісіях ООН з прав людини. - Ви не можете змінити громадянство людей, ви не можете змінити їхню територію, ви не можете вивезти тих, хто був на території, яка була їхнім домом, і перемістити їх проти їхньої волі кудись в інше місце. І ви не можете розмістити своє населення на територіях, які ви окупували".

Першою мішенню "паспортизаторів" стають найбільш беззахисні

Дослідники вказують, що паспортизація - це лише один з інструментів, які Кремль використовує через свою маріонеткову владу для "русифікації" окупованих територій на сході України. "Це багатогранна стратегія, спрямована на те, щоб перетворити населення на росіян, використовуючи важелі впливу в усіх сферах життя", - зазначається, зокрема, у звіті.

Журналісти відзначають, що жителі окупованих територій стикаються з тиском з обох боків - як окупаційної влади, так і України, адже вони мають вибір "між двома злами: протистояти колосальній російській державі або ризикувати бути звинуваченим у співпраці з окупантами". Адже в Україні діють суворі закони, що передбачають покарання за дії, які вважаються державною зрадою або колаборацією з ворогом. Утім, отримання російського громадянства під примусом колаборацією в Україні не вважається.

Мішенню російської паспортизації стають найбільш беззахисні групи населення - зокрема, літні люди, які живуть у спеціальних закладах догляду або самі. Також зафіксовані випадки, коли людям відмовляли у наданні гуманітарної допомоги під час повені, спричиненої підривом греблі Каховської ГЕС, або у наданні життєво необхідних ліків, таких як інсулін, якщо вони не мали російських паспортів. "Без російського паспорта не надається пенсія, без російського паспорта не надається їжа, а про медичні послуги навіть не йдеться", - розповідає голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко. "Коли людина занедужує на анексованих територіях, наявність правильного громадянства може буквально вплинути на те, виживете ви чи помрете", - зазначають у своєму звіті журналісти.

Систематичне застосування тортур

Але навіть наявність російського громадянства не гарантує мирного життя, адже, згідно з новим законодавством РФ, нелояльних осіб з паспортами РФ теж можуть вислати чи депортувати, наприклад, за критику "спеціальної військової операції", як в РФ офіційно називають війну проти України. Артем Петрик, який жив під владою Росії в окупованому Херсоні, розповідає про цілковиту відсутність місця для інакомислення. "Першочерговими мішенями були сім'ї українських солдатів, поліцейських, суддів, журналістів, вчителів і, звичайно ж, науковців, насамперед істориків. Якщо ви хочете підтримувати або демонструвати українську ідентичність, у вас будуть великі проблеми: ув'язнення, смерть, тортури", - зазначив чоловік.

Читайте також: "Ви тут іноземці". Як живуть на окупованій Донеччині

Незалежна міжнародна комісія ООН у своїй доповіді наприкінці жовтня 2023 року констатувала "широке і систематичне застосування тортур російською владою" в Україні, що може бути прирівняне до злочинів проти людяності. "Тортури доходили до смерті", - каже Леонід Ремига, головний лікар Херсонської міської клінічної лікарні. Він був заарештований у вересні 2022 року і доставлений до СІЗО, де, за його словами, сам став жертвою катувань, а також надавав медичну допомогу іншим затриманим, які зазнали катувань. "Катування проводилися з великою майстерністю, фізичним насильством, - згадує він. - Били палицею по колінах, пальцях, руках, ребрах тощо. Я надавав допомогу цим людям як лікар, я бачив, що всі вони були побиті, в синцях і в крові".

Освіта: виховання у дусі держпропаганди РФ

"Вони сказали, що якщо ми не дозволимо нашим дітям ходити до цієї школи, вони заберуть їх і позбавлять нас батьківських прав", - розповіла журналістам Людмила (ім'я жінки змінено. - Ред.), якій вдалося виїхати з окупованих територій і яка нині перебуває у центрі для внутрішньо переміщених осіб у Запоріжжі.

Журналісти зазначають, що 1 вересня 2023 року 1250 шкіл розпочали новий навчальний рік на окупованих територіях. При цьому у навчальному процесі використовуються нашвидкуруч написані підручники історії, які у міжнародній правозахисній організації Amnesty International охарактеризували як "кричущу спробу незаконної індоктринації школярів". "Це надзвичайний інструмент пропаганди, трансформації та знищення культури, знищення знань, знищення історії, - каже генеральна секретарка Amnesty International (AI) Агнес Калламар. - Це шлях до численних порушень (прав) дітей і дорослих".

Останній розділ цього підручника, в якому йдеться про війну проти України, є спробою переконати майбутніх призовників у тому, "чому треба йти на війну", переконана Наталія Арлаускайте, професорка політології та міжнародних відносин у Вільнюському університеті.

Ще одним новим елементом російської шкільної програми 2023 року для дітей від 16 років є повернення курсу базової військової підготовки, відновленого з радянських часів. "Проводиться багато змістовних бесід з представниками ФСБ, з представниками військово-патріотичних рухів. Дітей змушують відвідувати ці рухи, такі як "Юнармия" (російський дитячо-юнацький військово-патріотичний рух. - Ред.), батьків змушують віддавати дітей до кадетських класів", - розповідає Рашевська з "Регіонального центру прав людини".

Натомість для батьків, які хочуть зберегти українську ідентичність своїх дітей, єдиним виходом є приховані онлайн-заняття, які становлять серйозний ризик для тих, хто бере в них участь. "Росія також дуже жорстко поводиться з тими, хто наважується ставити під сумнів таке написання чи прочитання історії, - каже генсекретарка AI Агнес Калламар. - Українців можуть заарештувати на підставі застосунків, які вони мають на своєму мобільному телефоні. Якщо це застосунок, який дозволяє дітям мати доступ до онлайн-освіти, яку проводять українці та за українськими навчальними програмами, це розглядається як спроба інакомислення, спроба відрізнятися від інших, відкинути пропаганду, і на цій підставі люди опиняються у в'язниці та свавільно утримуються під вартою".

Читайте також: Коментар: Злочинний паспорт

Окрім того, правозахисники фіксують й "колонізацію" Східної України Росією, оскільки туди здійснюється масове переселення росіян, як це раніше здійснювалося в Криму, але у менших масштабах через ситуацію з безпекою.

"Поки Росія і Україна ведуть війну на виснаження на фронтах, мільйони людей у контрольованому Росією сухопутному коридорі між Кримом і Луганськом щоранку прокидаються у житті, де діють московські правила. Порушити або проігнорувати ці правила і вижити може стати важко", - підсумовують дослідники.

Як жінка в окупації вишивала сорочки й ховала їх від росіян

03:32

This browser does not support the video element.

Нескучне і навколо: як триває деокупація

06:10

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW