Щороку Єврокомісія та зовнішньополітична служба ЄС оцінюють реформи в Україні, а також досягнення й провали в імплементації угоди про асоціацію. У понеділок, 1 грудня, ЄС опублікував такий звіт за період з грудня минулого року. Таким чином, це перший звіт, присвячений цілому року дій української влади на чолі з президентом Володимиром Зеленським. DW розповідає про основні оцінки 26-сторінкового документу ЄС.

Досягнення й провали України на шляху реформ

Євросоюз вважає, що після демократичної зміни влади у 2019 році Україна "швидко просунулася" в імплементації угоди про асоціацію з ЄС та реформах, "яких вимагають її громадяни". Але вже цього року реформи почали пробуксовувати. "Вплив глобальної пандемії COVID-19 та раптові зміни в уряді та персоналі державних органів справили значний вплив на ці зусилля та темп реформ, який не був на тому самому рівні, як під кінець 2019 року", - зазначається у звіті.

Як зазначається в звіті, 2020 року "важливого прогресу" вдалося досягнути в таких сферах, як права інтелектуальної власності, сільське господарство, банківський та цифровий сектори. Серед позитивних прикладів у цифровій трансформації ЄС називає, зокрема, запуск електронного сервісу державних послуг "Дія" та імплементацію ініціативи "еМалятко". Також у звіті зазначають, що Україна в співпраці з ЄС та іншими міжнародними партнерами покращила свою кібербезпеку. "Водночас потрібне подальше наближення до права ЄС щодо інформаційних систем, які захищають критичну інфраструктуру України", - додається у документі.

Критично в звіті оцінили умови, в яких доводиться працювати українським журналістам. Так, у ЄС шкодують, що в Україні не припиняються фізичні напади на журналістів, а також вказують на акти залякування представників масмедіа. "Тоді як ЗМІ, котрі перебувають у власності олігархів, продовжують домінувати у медіаландшафті, Суспільний мовник і далі лишається недофінансованим, що ускладнює функціонування каналу", - додали у звіті. Водночас автори звіту вважають, що в Україні "продовжують широко поважати свободу масмедіа", і називають це "видатним досягненням у контексті російських кампаній дезінформації".

Проблеми у судовій системі та боротьбі з корупцією

У ЄС привітали те, що Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) почав виносити вироки, щоправда зазначають, що за перший рік роботи після його запуску 5 вересня 2019 року таких було лише 16. У документі також звернули увагу на те, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) з 2015 року запустило 986 досудових розслідувань і передало до судів 265 справ. "41 з них завершилася засудженням, тоді як більшість справ була заблокована українськими судами загальної юрисдикції. Оскільки ВАКС тепер працює, очікується вищий рівень засуджень", - зауважили у звіті. Похвалили у ЄС і покращення співпраці між НАБУ та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП).

"Політичний тиск на директора НАБУ продовжився", - шкодують у ЄС. Там мають на увазі рішення Конституційного суду України (КСУ) про визнання неконституційними призначення Артема Ситника директором НАБУ та положень закону, за якими це було зроблено. Згодом КСУ визнав неконституційними і низку антикорупційних норм, зокрема про кримінальну відповідальність за брехню в е-деклараціях. 

Останнє рішення "викликало значну суспільну критику, адже воно поставило під питання реформи, яких вимагали після Майдану українські реформістські сили та міжнародна спільнота, зокрема в умовах програм МВФ, макрофінансової допомоги ЄС і Плану дій щодо візової лібералізації", - наголошується в звіті. Загалом зазначені рішення КСУ "поставили під питання досягнення країни в боротьбі з корупцією", - додали у пресслужбі Єврокомісії.

Окрему увагу в звіті приділено описанню того, як буксує судова реформа в Україні, а саме, як було "заблоковано" створення нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), а також що Вища рада правосуддя (ВРП) залишилася нереформованою. Судову реформу та верховенство права у висновках звіту віднесли до основних сфер, де потрібні "подальші злагоджені зусилля" з боку української влади.

Українська енергетика: брак реальної конкуренції

Ще двома сферами, де потрібні такі зусилля, є енергетика та корпоративне управління на державних підприємств. Щоправда, у газовій сфері ЄС хвалить Київ, адже він провів анбандлінг "Нафтогазу", за підсумками якого з компанії вивели Оператора газотранспортної системи України та сертифікували його. Також у кінці 2019 року Україна та Росія підписали контракт, який забезпечує транзит газу до ЄС до кінця 2024 року.

Водночас у звіті вказують на проблеми в енергетиці. Попри відкриття ринку оптової електроенергії в липні 2019 року, він і надалі зберігає "олігопольну структуру". Тобто про реальну конкуренцію в цій галузі поки що говорити не доводиться. А державне регулювання цін на електрику "посприяло глибокій фінансовій кризі сектора". У ЄС із занепокоєнням вказують на те, що "більше не є певною" фінансова стабільність "Укренерго" та "Енергоатому" - державних компаній, котрі несуть "найбільший тягар" спеціальних обов'язків, за якими електроенергію продають населенню за заниженими цінами. "Ця ситуація ставить під питання можливу сертифікацію "Укренерго", як незалежного системного оператора, котра відкладається уже більше двох років", - критикують у звіті. А фінансова ситуація "Енергоатому" може позначитися на ядерній безпеці в Україні, вважають у ЄС.

"Критичною" у звіті назвали фінансову ситуацію на "нереформованій" "Укрзалізниці".

У документі говориться про низку дій влади у першій половині 2020 року, які "мали негативний вплив" на реформу корпоративного управління найбільшими державними підприємствами. Ідеться про звільнення членів кількох наглядових рад, запровадження обов'язку подавати е-декларації для іноземних членів цих рад, а також обмеження їхньої винагороди через пандемію. У ЄС наголосили, що умовою надання Україні макрофінансової допомоги є прогрес у корпоративному управлінні. Окремо виділили "Укроборонпром", корпоративна реформа якого "не показала прогрес", попри те, що Айварас Абромавичус "започаткував деякі важливі кроки", перебуваючи на чолі концерну. У жовтні його звільнили.

ЄС похвалив Україну за ухвалення банківського закону, який називають "антиколомойським". Водночас у звіті не забули про відставку Якова Смолія з посади голови НБУ, а також нинішній тиск на двох членів правління, які залишилися з команди Смолія. Щодо нового голови НБУ Кирила Шевченка у звіті говориться таке: "Хоча НБУ показав високий рівень послідовності у своїй політиці, занепокоєння щодо незалежності цієї інституції залишаються".