Про те, що Айварас Абромавичус вже незабаром залишить посаду гендиректора державного концерну "Укроборонпром", він сам почав говорити ще влітку цього року. Про це заявляв і віцепрем'єр-міністр і міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський. А на початку вересня розмови про відставку керівника "Укроборонпрому" пожвавилися - у ЗМІ почали обговорювати не те, чи піде Абромавичус, а кандидатури його можливих наступників. Зрештою у п'ятницю, 11 вересня, його заступник у концерні Мустафа Найєм повідомив, що Абромавичус подав заяву про відставку. 

Сам колишній міністр економіки України, а нині очільник державного оборонного концерну раніше говорив, що з самого початку планував очолити його лише на декілька місяців у ролі "кризового менеджера". Абромавичус хотів змінити менеджмент "Укроборонпрому" та розпочати процес його реформування, аби потім займатися "стратегічними питаннями розвитку" концерну вже на іншій посаді. Втім, він залишався на своїй посаді цілий рік.

Читайте також: "Укроборонпром" планують трансформувати у шість холдингів і ліквідувати

"Укроборонпром" по-новому

Серед речей, які у своїх інтерв'ю виділяв Абромавичус, була докорінна зміна менеджменту концерну. За його словами, до "Укроборонпрому" він привів з собою команду з близько 70 нових людей та змінив понад 30 директорів різних підприємств. "Зміни роблять люди. Тому ключова команда у концерні і на більшості стратегічних підприємств була замінена", - розповідає DW  Мустафа Найєм. Він наполягає на тому, що ця ротація дозволила вирішити низку старих проблем "Укроборонпрому". "(Завод. - Ред.) "Маяк" відновив виробництво кулеметів для бронетранспортерів, завод "Артем" виграв суд у російської компанії, яка його довела до банкрутства, "Укрспецекспорт" домігся постачання техніки і виконання контракту, зірваного недоброчесним підрядником", - перелічує Найєм.

Успіхом Абромавичуса називає це і голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський. За його словами, голова "Укроборонпрома" вирішив не чекати судових вироків та звільняв людей, які були замішані у корупційних скандалах, зокрема й на основі журналістських розслідувань. Замість них Абромавичус запрошував представників бізнесу та працівників концерну із знанням виробництва, але без досвіду роботи на посадах з корупційними ризиками, розповідає Канєвський. При цьому нових людей допомагали обирати експерти зі StateWatch та Незалежного антикорупційного комітету з оборони (НАКО).

Щоправда, не всі експерти настільки ж позитивно ставляться до такої кадрової політики. Так, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак зазначає, що напередодні призначення головою "Укроборонпрому" Абромавичус говорив про своє бажання одразу замінити щонайменше 100 людей на найвищих посадах у концерні, що, за словами експерта, можна було б спокійно прирівняти до диверсії у сфері української оборонної промисловості. "У підсумку він діяв не так радикально. Його підходи, можливо, типові для звичайного бізнесу, але у оборонній сфері замішана велика, зокрема міжнародна політика, і він цього не розумів", - зазначає Бадрак.

Військово-промислова корупція

Однак Найєм наполягає - поява нових людей дозволила зменшити корупцію. Про масштаби проблеми, каже він, свідчить те, що колишні працівники "Укроборонпрому" фігурують у понад 700 розслідуваннях правоохоронців. "Тільки за матеріалами, зібраними і переданими новою командою концерну, відкрита сотня кримінальних проваджень", - стверджує заступник Абромавичуса.

Канєвський додає - керівник концерну також майже одразу заборонив платити за агентськими контрактами, допоки не буде з'ясовано, йдеться про справжніх посередників чи про звичайну корупційну "прокладку", через яку вимивалися державні кошти. Не менш важливим було, на його думку, й "проштовхування" командою Абромавичуса нового закону про оборонні закупівлі, що дозволило у випадках, що не порушують секретність, проводити відкриті тендери. Директорка "Укроборонпрому" з закупівель Надія Бігун у вівторок, 8 вересня, повідомила, що завдяки аукціонам у системі ProZorro концерн зекономив з минулого по нинішній рік близько 500 мільйонів гривень.

Брак прогресу за часів Абромавичуса

Військовий експерт Микола Бєлєсков у розмові з DW визнає - Абромавичусу і його команді й справді вдалося уникнути великих скандалів, які б принципово зашкодили їхній репутації. Він відзначає і певні тактичні успіхи, про які говорять також і Найєм з Канєвським, зокрема повне виконання контракту на постачання БТР4Е, що так і не вдалося успішно зробити попередникам.

Водночас, Бєлєсков відзначає - з точки зору головної задачі концерну - розробки, виробництва та продажу зброї - прогресом діяльність команди Абромавічуса на посаді голови "Укроборонпрому" не відзначилася. "Вони успішно продовжили те, що їм залишили від попередників, не створивши нічого принципово нового", - каже Бєлєсков.

Директор інформаційно-консалтингової компанії DefenseExpress Сергій Згурець у своїй статті на сайті компанії пише, що деякі показники - наприклад, збільшення компанією "Укрспецекспорт" чистого доходу від продажу зброї у першому півріччі цього року на 36,6 відсотка, до 1,53 мільярда гривень - пояснюється не лише послабленням курсу гривні, але й тим фактом, що йдеться про виконання експортних та імпортних контрактів, укладених та започаткованих попереднім керівництвом концерну.

"Складається враження, що Абромавичус не мав зацікавленості у проєктах, розрахованих більше, ніж на рік, який він залишався на посаді, більше працюючи на власне резюме, а не заради розвитку "Укроборонпрому", - каже Валентин Бадрак у розмові з DW.

Реформа "Укроборонпрому" під питанням

Втім, усі опитані експерти сходяться у одному - важливим досягненням часів керівництва Абромавичуса потенційно може стати розроблена та проадвокатована за участі його команди реформа державного оборонного концерну. "Адже головні проблеми "Укроборонпрому" були за будь-якої влади: повністю засекречене державне оборонне замовлення, яке неможливо контролювати, окремі неефективні підприємства, що існують лише на папері, неправильна ситуація, коли армія купує не те, що їй потрібно, а те, що Україна може виробити, коли, наприклад, потрібні безпілотники, а ми ремонтуємо танки", - перелічує Бєлєсков.

Читайте також: РНБО: Замість "Укроборонпрому" планується створити окремий держорган

Важливість реформи підкреслюють і західні партнери України. Вони також мають побоювання, що відставка Абромавичуса може ознаменувати собою розворот у прагненні української влади виконати цю обіцянку. Принаймні, у оприлюдненій у четвер, 10 вересня, заяві послів країн G7 вони нагадали, що підтримують реформу "Укроборонпрому", яку називають фундаментальною для економічного майбутнього України. "Тільки керівництво, прихильне до прозорості та належного управління, може забезпечити успіх УОП ("Укроборонпрому". - Ред.)", - наголосили дипломати.

Побоювання щодо майбутнього концерну висловлює і Найєм. При цьому одним із джерел проблем він називає нове міністерство стратегічних галузей. Мовляв, у відомстві публічно анонсують звільнення Абромавичуса, перепідпорядковують напряму міністерству підприємства "Укроборонпрому". Також Найєм говорить про "дзвінки" з натяками про необхідність замінити деяких людей на певних посадах. "У зв'язку з відставкою Айвараса, авжеж, такі дзвінки почастішали. Раніше нам все це вдавалося присікати, але як буде з новим генеральним директором - ми поки що не знаємо", - скаржиться Найєм.