Найвідоміша картина Леонардо да Вінчі доби розквіту італійського Ренесансу виставлена в паризькому Луврі. Рік створення роботи, так само як і особа Лізи невідомі: популярною є версія про те, що це портрет флорентійки Лізи дель Джокондо, дружини продавця тканин і шовку Франческо Бартоломео ді Занобі дель Джокондо, проте історики-мистецтвознавці ставлять цю версію під сумнів.

2017 року роботу да Вінчі продали за рекордну суму 450 мільйонів доларів на аукціоні "Крістіз" спадкоємному принцу із Саудівської Аравії Мохаммеду біл Салману. Картина, створена 1500 року, належить до менш ніж 20 робіт да Вінчі, які збереглися дотепер. 1958 року "Спасителя світу" продали лише за 60 доларів, адже ніхто не вірив, що це оригінал. Суперечки щодо справжності картини тривають досі.

Картина "Іван Хреститель", на якій зображений новозавітний попередник Христа, також висить у Луврі. Його бадьорість вказує на те, що він знає про пришестя Месії. У 1513-1515 роках Леонардо працював у Ватикані, цілком можливо, що Папа Лео Х замовив цю картину, яка стала чи не останньою олійною роботою майстра.

Як і "Мона Ліза", "Таємна вечеря", що висить на північній стіні їдальні домініканського монастиря Санта Марія делле Ґраціє, належить до найкращих робіт да Вінчі і є частиною світової культурної спадщини. Роботу багаторазово реставрували, адже вона створена у техніці альсекко, популярній у кінці XV століття, яка передбачає настіний живопис на сухій штукатурці, на відміну від більш тривкої фрески.

Оригінал картини не зберігся, існують дві копії, створені учнями Леонардо. Одна копія входить до нью-йоркської приватної колекції, другу 2003 року вкрали з шотландського замку Драм. 2007 року картину знайшли під час поліцейської облави, зараз вона висить у шотландській національній галереї. Незважаючи на те, що це не оригінал, на той час її вартість була оцінена в 40 мільйонів євро.

Коли творам мистецтва більше 500 років, сумніви щодо їхньої автентичності є цілком природними: у випадку з автопортретом, котрий висить у королівській бібліотеці Турина, авторство й особистість зображеної персони стоять під питанням. Експерти припускають, що портрет, намальований червоною вохрою, міг бути створений вже після смерті да Вінчі. Що сказав би з приводу цих дискусій сам майстер?

В останні роки життя універсальний геній більше цікавився науками, ніж живописом: він робив архітектурні, біологічні, технічні й анатомічні екскізи, проте фантазія да Вінчі не відповідала його спроможностям. Зображений на ескізі літальний апарат (helix pteron - гвинтокрил) є прообразом гелікоптера. Для втілення цієї ідеї майстру не вистачало матеріалів.

Винахідницький талант да Вінчі може бути причиною, чому існує так мало картин майстра: для живопису в Леонардо було мало часу. Ескіз є ілюстрацією ідеї людини з ідеальними пропорціями давньоримського архітектора Вітрувія. Вітрувіанська людина є символом симетрії, краси й піклування про тіло. Сьогодні це зображення німці мають на картках компаній медичного страхування.

Найвідоміша картина Леонардо да Вінчі доби розквіту італійського Ренесансу виставлена в паризькому Луврі. Рік створення роботи, так само як і особа Лізи невідомі: популярною є версія про те, що це портрет флорентійки Лізи дель Джокондо, дружини продавця тканин і шовку Франческо Бартоломео ді Занобі дель Джокондо, проте історики-мистецтвознавці ставлять цю версію під сумнів.

2017 року роботу да Вінчі продали за рекордну суму 450 мільйонів доларів на аукціоні "Крістіз" спадкоємному принцу із Саудівської Аравії Мохаммеду біл Салману. Картина, створена 1500 року, належить до менш ніж 20 робіт да Вінчі, які збереглися дотепер. 1958 року "Спасителя світу" продали лише за 60 доларів, адже ніхто не вірив, що це оригінал. Суперечки щодо справжності картини тривають досі.

Картина "Іван Хреститель", на якій зображений новозавітний попередник Христа, також висить у Луврі. Його бадьорість вказує на те, що він знає про пришестя Месії. У 1513-1515 роках Леонардо працював у Ватикані, цілком можливо, що Папа Лео Х замовив цю картину, яка стала чи не останньою олійною роботою майстра.

Як і "Мона Ліза", "Таємна вечеря", що висить на північній стіні їдальні домініканського монастиря Санта Марія делле Ґраціє, належить до найкращих робіт да Вінчі і є частиною світової культурної спадщини. Роботу багаторазово реставрували, адже вона створена у техніці альсекко, популярній у кінці XV століття, яка передбачає настіний живопис на сухій штукатурці, на відміну від більш тривкої фрески.

Оригінал картини не зберігся, існують дві копії, створені учнями Леонардо. Одна копія входить до нью-йоркської приватної колекції, другу 2003 року вкрали з шотландського замку Драм. 2007 року картину знайшли під час поліцейської облави, зараз вона висить у шотландській національній галереї. Незважаючи на те, що це не оригінал, на той час її вартість була оцінена в 40 мільйонів євро.

Коли творам мистецтва більше 500 років, сумніви щодо їхньої автентичності є цілком природними: у випадку з автопортретом, котрий висить у королівській бібліотеці Турина, авторство й особистість зображеної персони стоять під питанням. Експерти припускають, що портрет, намальований червоною вохрою, міг бути створений вже після смерті да Вінчі. Що сказав би з приводу цих дискусій сам майстер?

В останні роки життя універсальний геній більше цікавився науками, ніж живописом: він робив архітектурні, біологічні, технічні й анатомічні екскізи, проте фантазія да Вінчі не відповідала його спроможностям. Зображений на ескізі літальний апарат (helix pteron - гвинтокрил) є прообразом гелікоптера. Для втілення цієї ідеї майстру не вистачало матеріалів.

Винахідницький талант да Вінчі може бути причиною, чому існує так мало картин майстра: для живопису в Леонардо було мало часу. Ескіз є ілюстрацією ідеї людини з ідеальними пропорціями давньоримського архітектора Вітрувія. Вітрувіанська людина є символом симетрії, краси й піклування про тіло. Сьогодні це зображення німці мають на картках компаній медичного страхування.

Анонім заплатив понад 450 мільйонів доларів на аукціоні Christie's за картину Леонардо да Вінчі "Сальватор Мунді" ("Спаситель світу") - єдину, що перебуває в приватній власності. Вона написана приблизно в 1500 році та належить нині до менш ніж 20 уцілілих картин да Вінчі. 1958 року ця робота вже змінювала власника - тоді за неї заплатили лише 60 доларів, адже вважали, що це не оригінал.

До продажу "Сальватора Мунді" да Вінчі рекорд за ціною тримала картина Пабло Пікассо "Алжирські жінки". 2015 року ця робота іспанського художника змінила свого власника за понад 179 мільйонів доларів - також на аукціоні Christie's. Таким чином, Пікассо аж п'ять разів потрапив до топ-10 картин із найвищими аукціонними цінами.

Картина "Оголена, яка лежить" ("Nu couché", або "Red Nude") італійського художника та скульптора Амедео Модільяні спричинила скандал 1917 року. А вже у листопаді 2015-го на аукціоні Christie's її продали за 170,4 мільйона доларів китайському бізнесмену Лью Їчиану.

Триптих британського художника Френсиса Бекона "Три начерки до портрету Люсьєна Фрейда" пішов з молотка у 2013 році за 142,4 мільйона доларів. За словами німецького аукціоніста у третьому поколінні Карла Арнольда, останнім часом особливо зросли ціни на роботи, створені всесвітньо відомими художниками.

119,9 мільйона доларів 2012 року дали на аукціоні за картину "Крик" пензля норвезького художника Едварда Мунка. Твори мистецтва, особливо роботи відомих художників, уже давно є одним з популярних способів надійного вкладення капіталу, адже ціни на них постійно зростають, пояснює Карл Арнольд, власник аукціону Arnold у Франкфурті-на-Майні.

Картина Пабло Пікассо "Молода дівчина з корзиною квітів" потрапила в топ-10 найдорожче проданих картин світу. На аукціоні Christie's у Нью-Йорку в травні 2018 року вона пішла з молотка за 115 мільйонів доларів. Продаж приватної колекції американського мільярдера Девіда Рокефеллера побив попередній рекорд і приніс загалом 648,4 мільйона доларів.

Картину Клода Моне (1840-1926) "Копиці сіна", на якій сіно переливається кольорами у світлі сонця, що заходить, продали на аукціоні Sotheby's за 110 мільйонів доларів США. Це рекордна сума за роботу французького імпресіоніста.

Картину "Оголена, зелене листя і бюст" Пабло Пікассо написав 1932 року, причому створив її всього за один день. У 2010 році за 106,5 мільйона доларів пішло з молотка це полотно, на якому зображена кохана іспанського художника.

Робота швейцарського скульптора Альберто Джакометті так само побила рекорд на аукціоні Christie's в Нью-Йорку. Відома робота "Чоловік, який вказує" була продана за 141,3 мільйона доларів. Якщо скульптури і картини розмістити в одному рейтингу, то Джакометті опинився би на четвертому місці.

За 104,3 мільйона доларів 2010 року на аукціоні продали скульптуру швейцарця Альберто Джакометті "Чоловік, який крокує I". На той час це була рекордна для творів мистецтва сума. Як зауважує німецький аукціоніст Карл Арнольд, ціни на твори мистецтва диктує ринок, і попит породжує пропозицію.

Помаранчева версія "Надувного цуценяти", створена американцем Джеффом Кунсом, - станом на сьогодні найдорожча з робіт митців, які живуть і працюють нині. Вона входить у знамениту серію створених Кунсом гігантських сталевих скульптур, що імітують іграшки з продовгуватих надувних кульок. У листопаді 2013 року "Надувне цуценя" пішло з молотка за 58,4 мільйона доларів.

Поки за рекордною ціною не продали "Надувного цуценятка" Джеффа Кунса, найдорожчим з нині діючих художників вважався німець Ґергард Рихтер. Так, його полотно "Соборна площа, Мілан" продали за 37 мільйонів доларів. Сам Рихтер вважає такі захмарні ціни абсурдними. На його думку, взаємозв'язку між значимістю і вартістю творів мистецтва нині не існує.

Британець Деміен Херст - найбагатший із нині діючих митців. Щоправда, він рекордсмен не лише за гонорарами, але й за скандалами, викликаними його творчістю. Центральні теми його робіт - життя, смерть, споживання. На фото - заспиртована Херстом акула. А найвідоміше його дітище - арт-об'єкт "Заради любові до Бога": платиновий муляж черепа, інкрустований діамантами. Їх у цій роботі аж 8 тисяч 601.

Знамените полотно французького постімпресіоніста Поля Сезанна "Гравці в карти", продали нібито за 259 мільйонів доларів. Щоправда, офіційно дискретну угоду купівлі-продажу не підтвердили. Інакше - ця сума вибилась би в рекордсмени.

Чи не найдорожчий лот приватних торгів - картина австрійця Густава Клімта "Портрет Аделі Блох-Бауер I", відома також як "Золота Адель". Її продали за 135 мільйонів доларів, і на відміну від "Гри в карти" Сезанна - угода підтверджена. Ще більше дали за полотно голландця Віллема де Кунінга "Жінка III" (137,5 мільйона доларів) і картину американця Джексона Поллока "Номер 5" (140 мільйонів доларів).