17 лютого 2025 року Україна і НАТО створили спільний центр JATEC у польському містечку Бидгощ. Це перша структура, у якій українські військові працюють усередині Північноатлантичного альянсу на рівних із його членами. Об'єднаний центр аналізу, підготовки та освіти (NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Center - JATEC) став першим спільним проєктом НАТО з країною, що не входить до Альянсу, і водночас - першою військово-цивільною ініціативою НАТО такого масштабу.

Тоді було поставлено амбітне завдання: системно вивчити досвід України у війні з Росією, щоб посилити оборону самої України, а заодно - модернізувати підходи НАТО до сучасної війни. Минув рік - і DW вирішила з'ясувати, чи вплинула ця ініціатива на здатність України утримувати фронт і чи підвищила вона готовність Північноатлантичного альянсу до відбиття російської загрози.

Україна на рівних із НАТО

З моменту створення JATEC НАТО розглядає його не як механізм підтримки, а як спільну платформу. "Представники України і НАТО мають рівний статус, права та привілеї в межах JATEC", - зазначено у підсумкових звітах центру за 2025 рік.

Це формулювання закріплює роль України не як отримувача допомоги, а як рівноправного учасника дискусій щодо управління JATEC. "У раді директорів є українські співробітники, - повідомив на брифінгу в штаб-квартирі НАТО в жовтні високопосадовець Альянсу. - Тож Україна має право голосу в цій раді". 

JATEC - "не структура НАТО "для України", а спільна інституція, де ми з Альянсом працюємо на рівних", підтвердила, спілкуючись з кореспонденткою DW, і глава місії України при НАТО Альона Гетьманчук. 

Україна в механізмах колективної оборони НАТО

Найбільш значущою подією першого року роботи JATEC стала участь України у навчаннях колективної оборони НАТО. Українські офіцери були залучені до планування та проведення маневрів Альянсу, пов'язаних із п'ятою статтею його статуту.

"Наприкінці минулого року нам вдалося створити прецедент і фактично "пробити стіну": українські військові вперше в історії взяли участь у таких навчаннях. Йдеться про командно-штабні навчання LOYAL DOLOS 25 із прицілом на підготовку штабів корпусного рівня", - розповіла Гетьманчук. Вона наголосила, що це були вже не навчання, відкриті для партнерів НАТО, у яких Україна традиційно брала участь, а саме "внутрішні" маневри для країн-членів.

Читайте також: "Червоний шторм": у німецькому Гамбурзі розпочалися великі військові навчання

Український флот у ролі "червоної команди"

За її словами, також уперше в історії ВМС України виступили в ролі так званої "червоної команди" - противника НАТО на навчаннях REPMUS/Dynamic Messenger 25. Навчання враховували сучасні тенденції морської війни, у них були задіяні українські морські дрони, а українська система ситуаційної обізнаності DELTA використовувалася об'єднаною командою країн-учасниць як інструмент управління. Тобто, фактично, йдеться про тестування українських інструментів управління в багатонаціональному середовищі НАТО.

Крім того, це вже не просто обмін досвідом, а й доступ до процесу формування навчальних та оперативних сценаріїв Альянсу. "Представник України вперше взяв участь у засіданні Ради з планування Програми військової підготовки та навчань НАТО", - повідомили DW у пресслужбі JATEC.

Уроки війни: швидкість важливіша за процедури

У НАТО поки що обережно говорять про висновки із цього співробітництва, але визнають: війна Росії проти України змусила Альянс переглянути багато підходів до сучасної війни. Як зазначив на брифінгу в Брюсселі високопоставлений військовий представник НАТО, головний висновок простий: Альянсу потрібно значно швидше адаптуватися. 

"У минулому ми розробляли доктринальні та тактичні документи в робочих групах, і щоб дійти консенсусу, чесно кажучи, потрібні були місяці або й роки. Ми не можемо дозволити собі так діяти в майбутньому", - заявив він. За його словами, тактичні та процедурні зміни мають упроваджуватися значно швидше, виходячи з динаміки реального бою.

Другий ключовий урок стосується самої природи сучасної війни. "Поле бою радикально змінилося, - підкреслив офіцер. - Усе, що пов'язане з дронами та засобами радіоелектронної боротьби, змінило поле бою величезною мірою. Ці інновації можна назвати підривними". За його словами, JATEC вивчає ці теми, а Альянс має визначити, які кроки необхідно зробити.

Він навів приклад простих, але ефективних рішень, які українські військові впроваджують на фронті: наприклад, захисні металеві клітки навколо артилерійських установок, що дозволяють дрону вибухнути зовні й тим самим зберегти техніку. Подібні низькотехнологічні заходи, а також дешеві акустичні сенсори стають не менш важливими, ніж дорогі системи озброєнь. 

Водночас військовий НАТО визнав, що темпи західних механізмів закупівлі є неприйнятними. "Ми занадто повільні, зараз на це йде надто багато часу", - зазначив офіцер. За його словами, це серйозна проблема як на національному, так і на наднаціональному рівні: змінювані вимоги до озброєнь повинні швидше впливати на закупівлі та виробництво - і коштувати це має дешевше.

Україна впливає на військове мислення НАТО

Завдяки JATEC Україна впливає на формування доктрини НАТО, підкреслив інший високопоставлений чиновник Альянсу. За його словами, отримані з війни в Україні уроки JATEC транслює у "розробку стратегій, політики, доктрин і тактики" всередині НАТО.

"Але ми також проводимо цю роботу для українських колег, щоб підтримати їх в аналітичних зусиллях і допомогти в розвитку їхнього оборонного сектору та реформ", - додав він. За рік центр продемонстрував конкретні результати - як у сфері технологій, так і у сфері військового планування НАТО. 

Повітряна загроза: від концепції до ураження цілей

Уперше в історії відносин України і НАТО був пройдений повний цикл супроводу інноваційних рішень від концепції до бойового застосування. Це технології протидії КАБам, FPV-дронам з оптоволоконним каналом управління, а також забезпечення медичної допомоги й евакуації поранених у зоні ураження, повідомила глава місії України при НАТО. "Це рішення, які обговорює лінія фронту, а не якісь абстрактні, відірвані від реальності речі", - підкреслила Альона Гетьманчук.

У сфері протидії повітряним загрозам JATEC визначив три пріоритетні напрями. "ШІ-рішення щодо наведення БПЛА на повітряні цілі від Alta Ares, дрон-перехоплювач від Tytan і концепція "стіни дронів" від Atreyd", - зазначено в матеріалах центру.

За даними пресслужби JATEC, ефективність одного з цих рішень уже була підтверджена в бойових умовах: "Компанією Alta Ares отримано підтвердження бойових уражень БпЛА типу "Shaheed", "Гербера" та "SuperCam". Таким чином, JATEC переходить до реального бойового застосування технологій проти конкретних типів російських безпілотників.

Українська оборонка інтегрується у процеси трансформації НАТО

Окрім військової співпраці, JATEC відкрив українським оборонним компаніям шлях в інноваційну "екосистему" НАТО. У зведенні за 2025 рік зазначається: "Українські компанії, після проведення центром JATEC інноваційних конкурсів, були залучені командуванням НАТО з трансформації". У Брюсселі підтверджують, що перевірені на полі бою українські технології оцінюються та інтегруються в офіційну архітектуру трансформації НАТО.

Для України це зміцнює промислову прив'язку до євроатлантичних структур, а для Альянсу - пришвидшує адаптацію завдяки інноваціям, розробленим у відповідь на виклики реальних бойових дій. Завдяки участі українських офіцерів у журі конкурсного відбору цей процес у НАТО був скорочений із чотирьох років до кількох тижнів, повідомив високопосадовець Альянсу на брифінгу.

"Ми шукаємо рішення, наприклад, для протидії планерним бомбам і дронам з оптоволоконним управлінням. Ми залучили до цієї екосистеми українських експертів з передової, щоб вони працювали над швидкими рішеннями для протидії цим проблемам. І ці проблеми були вирішені", - сказав він.

Тепер в Альянсі планують створити в Україні центр штучного інтелекту та машинного навчання у співпраці зі структурами НАТО.