Перша реакція Європейського Союзу та його країн-членів була однозначною: засудження "найрішучішим чином" терористичної атаки ХАМАСу на Ізраїль, під час якої 7 жовтня 2023 року, за даними ізраїльської влади, було вбито приблизно 1200 ізраїльтян і понад 250 людей бойовики узяли в заручники. Брюссель висловив солідарність з Ізраїлем і визнав за ним право "захищатися відповідно до міжнародного права від таких жорстоких і невибіркових атак".

Основний тон ЄС залишається незмінним і донині: Євросоюз продовжує підтримувати Ізраїль у його праві захищатися від тероризму, зазначив в інтерв'ю DW Петер Стано, речник глави європейської дипломатії Жозепа Борреля. І додав, що ЄС, як і раніше, закликає своїх партнерів в Ізраїлі враховувати гуманітарні наслідки війни в Секторі Гази.

За даними міністерства охорони здоров'я Гази, підконтрольного ХАМАСу, внаслідок наземного наступу ізраїльської армії в Секторі Гази, розпочатого у відповідь на атаки ХАМАСу, було вбито близько 41 тисяч палестинців.

Солідарність з Ізраїлем і європейська єдність

Одразу після 7 жовтня настав "ймовірно, безпрецедентний момент європейської єдності" щодо Ізраїлю, згадує Г'ю Ловатт, експерт із Близького Сходу з Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR).

Однак уже незабаром з'явилися перші розбіжності. Їх продемонстрували дебати про те, чи можуть країни ЄС вимагати більш тривалого припинення вогню в Секторі Гази, чи лише кількох коротких перемир'їв. Такі держави, як Німеччина і Чехія, стверджували, що заклик до припинення вогню позбавляє Ізраїль права на самооборону.

І спочатку вони взяли гору над такими державами, як Ірландія та Іспанія, які дотримувалися іншої думки. На саміті в жовтні 2023 року глави європейських держав і урядів закликали до створення "гуманітарних коридорів" і до встановлення "пауз для гуманітарних цілей".

У березні 2024 року заговорили про "негайну гуманітарну паузу як передумову для постійного припинення вогню". Водночас лідери країн-членів ЄС регулярно виступали за звільнення заручників і висловлювали своє занепокоєння гуманітарною ситуацією в Секторі Гази. У червні Рада ЄС заявила про "неприйнятну кількість жертв серед цивільного населення" в Секторі Гази і закликала обидві сторони конфлікту зробити все можливе для захисту цивільних в цьому палестинському анклаві.

Представництво Ізраїлю при ЄС і НАТО в письмовій формі повідомило DW, що країна цінує "дружбу і солідарність", виявлені ЄС після 7 жовтня, особливо візит до Ізраїлю глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) і голови Європарламенту Роберти Метцоли після нападу з боку ХАМАСу. Однак той візит, що відбувся 13 жовтня, призвів до того, що фон дер Ляєн зазнала критики в ЄС через занадто однобоку проізраїльську позицію.

Війна між Ізраїлем і ХАМАСом також є темою, яку активно обговорюють у Європі. Наприклад, у німецьких і французьких університетах відбулися як акції солідарності з Ізраїлем, так і демонстрації на підтримку палестинців.

Війна Ізраїлю і ХАМАСу - випробування на міцність відносин ЄС з Ізраїлем

Наразі через рік після нападу ХАМАСу на Ізраїль відносини останнього з ЄС, за оцінкою експерта з Близького Сходу Г'ю Ловатта, безпрецедентно напружені. Насамперед, уточнює експерт, це пов'язано з діями Ізраїлю в Секторі Гази.

Говорячи про наземний наступ у Секторі Гази, Ізраїль посилається на своє право на самооборону. І наголошує, що за можливості намагається оминати цивільне населення анклаву і що метою ударів ізраїльських військових є бойовики руху ХАМАС, який ЄС, Німеччина, США і багато західних країн визнали терористичною організацією. Крім того, ізраїльська влада стверджує, що терористи використовують мирних жителів Гази як живий щит.

Тим часом навіть офіційний представник ЄС із закордонних справ спостерігає деяку зміну атмосфери у відносинах Євросоюзу та Ізраїлю. Петер Стано звинувачує в цьому, зокрема, "колосальну гуманітарну катастрофу в Секторі Гази і непропорційно велику кількість загиблих серед цивільного населення" палестинського анклаву.

На початку вересня міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock) в одинадцятий раз із 7 жовтня минулого року відвідала Близький Схід і висловила свою точку зору з приводу палестинсько-ізраїльського конфлікту. Вона заявила, що тільки військові дії в Секторі Гази не зможуть його врегулювати. Бербок також закликала до припинення вогню і розкритикувала будівництво Ізраїлем поселень на окупованому ним Західному березі річки Йордан.

Однак поки незрозуміло, наскільки слова європейських партнерів знайдуть відгук у ізраїльтян. У квітні прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху зустрічався з Анналеною Бербок і тодішнім главою МЗС Великої Британії Девідом Кемероном. Після переговорів Нетаньяху повідомив, що, хоча "пропозиції та поради" партнерів цінні, Ізраїль ухвалюватиме власні рішення і робитиме все необхідне для своєї самооборони.

Чи може ЄС вплинути на владу Ізраїлю?

"На мій погляд, проблема ЄС полягає не в нестачі важелів тиску (на Ізраїль. - Ред.), а скоріше у відсутності внутрішнього консенсусу", - коментує ситуацію, що склалася, Ловатт з ECFR. У Євросоюзу, на думку експерта, безумовно, є можливість впливати на Ізраїль - Брюссель може запровадити санкції або використати для цього економічні відносини, зокрема угоду про асоціацію між ЄС та Ізраїлем.

За даними Євросоюзу, він є найбільшим торговельним партнером Ізраїлю. Угода про асоціацію, укладена 2000 року, створила "інституційні рамки для політичного діалогу та економічного співробітництва" між сторонами. Серед іншого, документ містить положення про дотримання прав людини та створення зони вільної торгівлі. Остання, однак, не поширюється на товари з ізраїльських поселень, зведених на окупованих палестинських територіях.

У зв'язку з критичною гуманітарною ситуацією в Секторі Гази деякі країни-члени Євросоюзу закликали переглянути цю угоду. За словами Петера Стано, ця пропозиція не пройшла через відсутність консенсусу. Замість цього верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель у травні оголосив про проведення засідання спільної Ради асоціації Євросоюз - Ізраїль. Воно скликається, коли країни-учасниці ЄС хочуть обговорити відносини з Ізраїлем. За словами Стано, зараз триває підготовка до засідання ради.

Представництво Ізраїлю при ЄС наголошує, що ця країна - найважливіший партнер Євросоюзу на Близькому Сході, і що відносини засновані на спільних цінностях та історії. З огляду на і спільні виклики, такі як боротьба з тероризмом, щорічна зустріч цілком природна і відповідає спільним інтересам, зазначають у представництві.

Раніше, у квітні, Брюссель уперше запровадив санкції проти ізраїльських поселенців на окупованому Західному березі. Подальші обмеження було ухвалено в липні у зв'язку з порушеннями прав палестинців на Західному березі Йордану. Для того, щоб запровадити такі санкції, держави-члени ЄС одноголосно проголосували за них.

Читайте також: Ізраїльсько-палестинський конфлікт: куди рухається політика ЄС?

Принцип "двох держав для двох народів"

За словами Петера Стано, всі країни ЄС єдині в одному: вони закликають до врегулювання близькосхідного конфлікту на основі принципу "двох держав для двох народів". Іншими словами, до створення в регіоні - поряд з Ізраїлем - незалежної палестинської держави. Ця позиція залишилася незмінною, незважаючи на події, що відбулися після 7 жовтня 2023 року. Для Євросоюзу зазначений принцип - "єдине здійсненне рішення". Брюссель працює над цим разом із міжнародними партнерами, наприклад, у рамках ООН.

Нинішній ізраїльський уряд під керівництвом Біньяміна Нетаньяху вже кілька разів однозначно відкидав цей принцип. Нещодавно ізраїльський парламент більшістю голосів знову висловився проти нього.

Якщо ЄС хоче просунути своє бачення розв'язання палестино-ізраїльського конфлікту, на підставі принципу "двох держав", то Брюссель, як радить аналітик Г'ю Ловатт, повинен зробити конкретні кроки. Такі можуть включати визнання Палестини як незалежної держави або введення серйозних санкцій проти єврейських поселенців на Західному березі річки Йордан. У травні Ірландія та Іспанія офіційно визнали Палестину незалежною державою. Словенія наслідувала їхній приклад у червні. Це означає, що трохи менше дюжини з 27 країн, що входять до ЄС, наразі визнають палестинську державу. Німеччина не належить до цього переліку.

Читайте також: Визнання Палестини: чому деякі країни Європи планують це зробити?