Рік тому, 24 січня 2024 року, у селі Яблонове Бєлгородської області Росії зазнав катастрофи російський військово-транспортний літак Іл-76. Майже відразу Москва заявила, що літак був збитий українською стороною із ЗРК Patriot. Як тоді повідомляла пресслужба мініcтерства оборони РФ, на борту літака нібито перебували 65 українських військовополонених, яких доставляли на обмін, запланований у цей день. За твердженнями російської сторони, усі, хто перебував на борту літака, загинули.

У Києві тоді підтвердили, що обмін справді мав відбутися 24 січня, проте даних на підтвердження, що на борту перебували українські військовополонені в української сторони немає. Ані українських, ані міжнародних експертів Росія на місце катастрофи за рік так і не допустила. До річниці трагедії Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), оприлюднила розслідування, в якому намагалася з'ясувати, що ж сталося в небі над Бєлгородом і хто перебував на борту літака, котрий зазнав авіатрощі.

Факт перебування полонених на борту не доведений

У ході роботи над розслідуванням команда МІПЛ опитала близько чотирьох десятків свідків та експертів, залучила власні джерела в Силах оборони України і відновила хронологію того дня та подальших подій. "Наразі ми не називаємо імен конкретних відповідальних та досі не можемо стверджувати, що в збитому Іл-76 із бортовим номером RA-78830 перебували українські військовополонені. Ми робимо спробу зафіксувати зібрані факти", - йдеться в розслідуванні. Водночас сумнівів у тому, що борт збила ракета, як вказують правозахисники, майже немає.

Траєкторія польоту літака

Автори розслідування МІПЛ серед іншого намагалися з'ясувати, чи справді літак, що зазнав авіатрощі, намагався сісти в Бєлгороді. За твердженням російської влади, збитий борт Іл-76 рухався на Бєлгородщину із військового аеродрому "Чкаловський" у Московській області. Того ранку, за словами виконавчої директорки МІПЛ та співавторки розслідування Тетяни Катриченко, і на Харківщині, і на російській Бєлгородщині була оголошена повітряна тривога. Як йдеться у розслідуванні, близько 11 ранку губернатор регіону В’ячеслав Гладков у своєму Телеграм-каналі повідомив, що сталося надзвичайна подія, на місце якої він виїхав. А вже незабаром свідки авіатрощі оприлюднили у соцмережах 27-секундне відео, на якому видно літак, який стрімко знижується, заходить за дерева і потім спалахує, ймовірно, від зіткнення зі землею.

Опитані МІПЛ авіаексперти розходяться у думках щодо траєкторії руху повітряного судна. З оприлюднених свідками кадрів видно -  борт рухався від українсько-російського кордону, за траєкторією абсолютно нетиповою для літаків, які йдуть на посадку в Бєлгороді, зазначається у розслідуванні: згідно зі стандартними процедурами летовища, літак мав би звідти злітати. Проте, Росія стверджує, що збиття борту сталося на висоті 4 тисячі метрів, що наштовхує на другу версію - що він таки сідав.

"Це була загадка, яким чином літак міг опинитися на такій висоті за 60 кілометрів від аеропорту, якщо він мав там сісти. Експерти вказали, що є така посадка, яку називають афганською - тобто літак сідає дуже швидко для того, щоб перебувати менший час в зоні дії ППО. Ця версія стала робочою, що літак Іл-76 мав сісти на аеродромі в Бєлгороді в цей момент", - розповіла на брифінгу Катриченко. 

Ще один літак перевозив полонених рік тому

Окрім того, як з'ясували правозахисники зі слів колишніх військовополонених, в той день у повітряному просторі Бєлгородщини перебував ще щонайменше один літак з українськими полоненими на борту. Їх всіх посадили на борт для запланованого у цей день обміну, проте літак розвернули після оголошення про збиття Іл-76.

Як нагадала Катриченко, напередодні трагедії російська сторона заявляла, що планується передача Україні 200 військовополонених. "Якщо ми будемо рахувати, скільки людей перебувало на борту одного літака, на борту іншого і ще могли бути в дорозі, оскільки ми знайшли військовополонених, яких вивели напередодні обміну з камер, але їх не посадили в літак, то цифра була близько 200", - вказала вона.

Збіги ДНК між переданими тілами військовополонених та їхніми родичами

8 листопада 2024 року Росія передала Україні тіла 563 загиблих оборонців. За твердженням уповноваженої з прав людини РФ Тетяни Москалькової, серед них 62 тіла жертв катастрофи Іл-76. Як зауважує МІПЛ з посиланням на джерела в Силах оборони України, серед переданих Росією тіл військовополених, які начебто загинули в авіатрощі, виявили понад 50 збігів ДНК з їхніми родичами. Щоправда, родичі загиблих досі не поінформовані про долю своїх близьких. Водночас, як наголошує Катриченко, наявність попередніх збігів ще не означає офіційного підтвердження загибелі полонених на борту Іл-76. 

За словами Катриченко, за результатами експертизи також може бути надана відповідь на питання щодо причини загибелі цих військових. Адже поки що немає упевненості в тому, що під видом загиблих в Іл-76 росіяни не повертають тіла закатованих у полоні, зазначають автори розслідування. Водночас у розслідуванні з посиланням на джерела у правоохоронних органах вказується, що фрагменти тіл, які Росія називає рештками загиблих в Іл-76, повернуті у такому стані, якій не дозволяє провести комплексу ідентифікацію, аби встановити причину смерті.

Родичі полонених: Ясності бракує

Між тим, родичі полонених, які могли перебувати на борту збитого Іл-76, нарікають на те, що від моменту передачі Україні тіл не з'явилося жодної ясності щодо долі їхніх рідних. Адже родичам їх досі не передали й офіційно не повідомляли про загибель. Так, за словами Олени Тайлакової, колишньої дружини полоненого, їхні рідні і надалі мають статус військовополонених.

А як вказала у розмові з DW родичка іншого полоненого Марина Артемова, родини тих, хто є в списках начебто загиблих, які оприлюднила РФ після падіння Іл-76, не визнані слідством потерпілою стороною. Офіційно про збіги ДНК, за її словами, їм ніхто не повідомляв.

Юрист: За долю полонених відповідальна лише Росія

Водночас експерт МІПЛ з міжнародного гуманітарного права Андрій Яковлєв наголосив, що незалежно від результатів розслідування, відповідальність за авіатрощу на Росії. Він вказує, що зважаючи на інтенсивність обстрілів Бєлгородщини та Харківщини в той час, ця зона була насичена російськими засобами ППО та прирівнювалася до зони бойових дій.

"Міжнародне кримінальне право, зокрема, стаття 19 Третьої Женевської конвенції закріплює, що полонених не можна розміщувати в безпосередній близькості зони бойових дій, а 23 стаття говорить, що їх не можна направляти туди, де їм загрожує якась небезпека. При цьому ми не знаємо, від кого вона - ця небезпека - може бути, оскільки ми знаємо точно і останні події нам підтвердили, що російська система ППО здатна збивати цивільні літаки", - зауважив Яковлєв.