Рік війни Росії проти України у фотографіях
Рік війни Росії проти України у фото
24 лютого 2022 року близько 5 години ранку Росія здійснила повномасштабний напад на Україну. За рік війна, за даними ООН, забрала життя щонайменше 7200 цивільних і тисяч військових. DW відновила хроніку подій.
Чорний ранок для мільйонів українців
Вранці 24 лютого багато українців прокинулися від звуків вибухів. Російські війська завдали ударів по військових об'єктах вздовж усього кордону України з РФ, Білоруссю та окупованими територіями, а також в тилу. Свідками вибухів стали й жителі Києва (на фото). В країні оголосили воєнний стан. Вже незабаром під удари потрапили й цивільні об'єкти, стало відомо про перших загиблих.
Невибіркові бомбардування
Президент РФ Путін назвав війну "спеціальною військовою операцією", її метою мало стати захоплення всієї Донеччини та Луганщини. Від самого початку там точилися найжорсткіші бої, жертвами яких стали численні військові та цивільні. Бомбардування Маріуполя тривало тижні, люди ховалися в підвалах, багато загинуло під завалами, як під час атаки на драмтеатр (фото), де заживо були поховані сотні людей.
Мільйони українців шукають прихистку деінде
Війна в Україні спричинила небачену з часів Другої світової війни хвилю біженців у Європі. За даними УВКБ ООН, станом на перший тиждень лютого 2023 в Європі було зареєстровано понад 8 мільйонів шукачів притулку з України. У ЄС більшість із них припало на Польщу - понад 1,5 мільйона. Мільйони українців, передусім зі сходу та півдня країни, стали внутрішніми переселенцями.
Буча: звірства російських окупантів
За кілька тижнів Збройним силам України вдалося вигнати російські війська з українських регіонів на півночі та північному сході. План окупантів оточити Київ провалився. Звільнення територій пролило світло на звірства російських військових щодо цивільного населення. Весь світ облетіли кадри закатованих і вбитих цивільних у Бучі на Київщині. За українськими даними, в місті загинула 461 людина.
Удар по краматорському вокзалу
Дані про цивільних жертв бойових дій на Донбасі уже рік надходять чи не щодня. Місцева влада від початку закликала населення евакуюватися до безпечніших регіонів. Але російські ракети наздоганяли й тих, хто вже був у дорозі. Внаслідок атаки на вокзал у Краматорську в квітні загинула 61 людина, понад 120 зазнали поранень. Тисячі людей чекали там на можливість виїхати з міста.
Повітряні тривоги - саундтрек війни
Через повітряні атаки російських військ мільйони українців вимушені переховуватися в укриттях. Найгіршою є ситуація для тих, хто живе в безпосередній близькості від фронту в зоні досяжності артилерії. Там підвали будинків для багатьох перетворилися на нову домівку. Але й у великих містах в тилу люди переховуються від ракет. В Києві (на фото) та Харкові укриттям для багатьох слугують станції метро.
Окупація ЗАЕС
Серед цивільної та військової інфраструктури, яку російські окупанти захопили ще в перші тижні війни, опинилася Запорізька АЕС. Бойові дії зачепили територію атомної електростанції, через що у світі стали побоюватися атомної катастрофи. Згодом МАГАТЕ надіслало експертів на ЗАЕС і вимагає створення зони безпеки.
"Азовсталь" - останній форпост в Маріуполі
Російські війська тижнями тримали Маріуполь в облозі, перешкоджаючи забезпеченню українських захисників боєприпасами й продовольством. Останнім форпостом України залишалася територія металургійного комбінату "Азовсталь", у його підземеллях ховалися тисячі людей, зокрема й цивільних. У травні РФ після тривалих атак вдалося захопити "Азовсталь", понад 2000 солдатів потрапили в полон.
Зміїний: острів-символ
Острів Зміїний у Чорному морі росіяни захопили в перший день війни, а викладений в інтернет запис розмови українських військових з екіпажом корабля РФ став мемом через відмову добровільно складати зброю. Уже в квітні затонув російський крейсер "Москва", за версією Києва, внаслідок удару української ракети. А в червні ЗСУ примусили росіян залишити острів і повернули на нього український прапор.
Кількість жертв - невідома
Скільки людей загинуло у війні на даний момент, достеменно невідомо. ООН повідомляє про щонайменше 7200 цивільних жертв та 12 тисяч поранених, хоч і зазначає, що справжня кількість може бути суттєво більшою. Достеменно не відомов й про число загиблих українських військових. У грудні 2022 року радник Офісу президента України Михайло Подоляк називав цифру "до 13 тисяч". Незалежних даних немає.
HIMARS - перша вирішальна зброя
Постачання Україні західної зброї стало актуальним із перших днів війни, але спершу Києву надавали дуже обмежений перелік. Суттєвим підкріпленням для ЗСУ стали надані США у червні артилерійські системи HIMARS. Україна використала HIMARS, аби перервати ланцюги постачання російської армії на фронті. Імовірно, ця зброя зіграла вирішальну роль у підготовці до подальших успішних контратак.
Успішний контрнаступ і звільнення територій
На початку вересня українські війська здійснили успішний контрнаступ на Харківщині. Армія РФ була настільки ошелешена операцією, що відходила поспіхом, залишаючи військову техніку та боєприпаси, а також свідчення ймовірних воєнних злочинів. Згодом ЗСУ вдалося звільнити Херсон - єдиний обласний центр, який РФ окупувала за рік. Це стало кульмінацією контрнаступу, багато місцевих раділи приходу ЗСУ.
Вибух на Кримському мосту
Крейсер "Москва" став не єдиною втратою РФ в окупованому Криму. На початку жовтня 2022 стався потужний вибух на Кримському мосту, що поєднує Росію з півостровом через Керченську протоку. Внаслідок вибуху міст зазнав часткової руйнації. У РФ причиною назвали вантажівку, нашпиговану вибухівкою, та звинуватили в атаці Україну. У Києві відповідальність за вибух не взяли, але позитивно сприйняли подію.
Масовані атаки на енергетику
Вже за кілька днів після вибуху на Керченському мосту Росія завдала першого масованого удару по об'єктах енергетики всієї України, наслідком якого стали відключення електрики від Львова до Харкова. Після цього такі атаки стали регулярними. Через значні пошкодження електростанцій та іншої інфраструктури чи не всі українці майже щодня стикаються з перебоями електро-, водо чи теплопостачання.
Воєнний президент і євроінтеграція
Володимир Зеленський за рік перетворився на національного лідера країни у війні. Його щоденні відеозвернення, в який він інформує про стан справ на фронті та в тилу, збирають мільйони переглядів. Президенту вдалося не лише об'єднати українців, але й залучити до підтримки України весь західний світ. На новий рівень вийшла і євроінтеграція - Україна стала кандидаткою на вступ до ЄС.
Танк Leopard-2 - зброя українських надій
Здатність України чинити опір агресії РФ залежить, зокрема, від міжнародної допомоги. За рік група країн на чолі з США виділила Києву десятки мільярдів доларів допомоги - гуманітарної, фінансової та військової. Передача ЗСУ важких озброєнь, передусім танків, стала предметом активної дискусії на Заході через побоювання реакції РФ. Але Україна все ж отримає західні танки, у тому числі й Leopard-2.
Бої навколо Бахмута: місто в руїнах
Останні місяці найзапекліші бої тривають навколо Бахмута на Донеччині. Після втрати контролю над його передмістям Соледаром в січні 2023 українським військам дедалі важче тримати оборону. Німецька розвідка в січні повідомляла про тризначні втрати ЗСУ щодня. Втрати РФ, очевидно, ще більші, передусім серед бійців ПВК "Вагнера", який Москва активно застосовує в боях. Місто перетворюється на руїни.
Дивіться також: