Сили оборони України від початку повномасштабного вторгнення Росії неодноразово закликали не знімати та не поширювати в інтернеті фото та відео, на яких видно роботу засобів протиповітряної оборони та наслідки російських військових атак. Втім, до цього заклику і через майже півтора роки російської війни дослухаються не всі. Свіжий приклад стався під час чергового обстрілу Києва 16 травня, коли низка людей знімали відео роботи ППО і викладали це у соцмережі. Тоді Служба безпеки України (СБУ) встановила шістьох осіб, які вели виклали відео в інтернет. Ба більше - з'ясувалося, що в інтернеті з камер спостережень публічно транслюються українські міста, і на деякі записи потрапила робота української ППО. СБУ повідомило, що заблокували роботу низки таких онлайн-камер, однак навіть зараз трансляції є у вільному доступі в YouTube. DW вдалося знайти принаймні кілька таких. Чому так відбувається та як цьому протидіяти?

Шкідлива зйомка 

Розташування особового складу, військової техніки та зброї - та інформація, яка передусім цікавить ворогуючі сторони під час війни. СБУ звітує, що майже щодня викриває російських агентів, які передавали окупантам дані про місця базування і переміщення українських військових та систем протиповітряної оборони. За даними спецслужби, в основному така інформація російським кураторам передається через месенджери у вигляді текстових повідомлень.

Окрім агентурної розвідки, готуючись до ракетних атак, росіяни використовують повітряну розвідку, а також вивчають сторінки українських користувачів у соціальних мережах та різноманітні пабліки, наголошують в Збройних силах України. Росіяни, за даними українських військових, використовують таку інформацію для прокладання маршрутів застосування ракет для обходу ППО, корегування та нанесення ударів по самих засобах ППО. І дійсно, відео блогерів з роботою української протиповітряної оборони у ніч на 16 травня підхопили різноманітні Telegram-канали та російські пропагандистські пабліки. Наступного дня СБУ прийшла з обшуками до шістьох мешканців Києва, які оприлюднювали відео. Також було заблоковано роботу онлайн-камер, які публічно транслювали панорамні види з різних українських міст. Як уточнив DW речник СБУ Артем Дехтяренко, виявлені відеокамери перебувають на балансі декількох київських комерційних структур, але доступ до них був відкритим для "широкого кола користувачів", які виклали відео в YouTube.

Камери - в зоні ризику

Очевидно, правоохоронці заблокували не все, адже і досі в YouTube можна знайти трансляції з українських міст. На думку колишнього керівника державного центру протидії кіберзагрозам CERT-UA Костянтина Корсуна, поширювати з них відео можуть як люди на місці, які встановили камери, так і хакери на відстані. "Камери встановлюють громадяни з метою безпеки: спостерігати за парковою, біля під'їздів будинку, хтось хоче зняти захід сонця тощо. Часто трапляється, що хакерам вдається отримати доступ до таких камер", - каже Корсун у розмові з DW.

Особливо вразливі китайські побутові IP-камери, виробники яких не приділяють багато уваги безпеці, зауважує кіберфахівець. Для зламу камери, за словами Корсуна, хакеру спершу потрібно вирахувати логін і пароль. "В багатьох пристроях вони стоять за замовчуванням, часто - admin. Залишається дізнатися лише модель камери і запустити мережевий сканер, який знаходить пристрої і вводить пароль та логін", - каже експерт з кібербезпеки. Таким чином хакер таємно ретранслюватиме собі сигнал, а якщо захоче, може змінити пароль, і тоді до камери матиме доступ лише він, зазначає Корсун. В СБУ на запитання DW про причетність хакерів до трансляції вже заблокованих камер відповіли, що "всі деталі та обставини з'ясовуються". 

Читайте також: ФРН та Україна провели спільну операцію проти хакерів

Якщо йдеться дійсно про хакерів, то в зоні ризику - всі камери в Україні, в тому числі автоматична система фото- та відеофіксації порушень ПДР, наголошує Корсун. "Адже теоретично отримати доступ можна до будь-чого, підключеного до інтернету. Хоча на практиці все залежить від ступені захисту. Мені невідомо, яка архітектура підключення і система безпеки в дорожніх камерах", - додав він.

Робота для правоохоронців

З технічної точки зору зупинити потік онлайн відеотрансляцій досить складно з огляду на кількість користувачів. Наприклад, лише в Києві до мережі підключені мільйони пристроїв, пояснює Корсун. "Відфільтрувати - які з них веб-камери, а які ні - практично неможливо, адже в мережі - це просто IP-адреса. І не зрозуміло, це підключений до інтернету ноутбук чи це веб-камера транслює відео", - наголошує він. Тому, за словами Корсуна, необхідно в ручному режимі дивитися відео з YouTube, визначати положення сонця, тіні, і потім вирахувати будинок та квартиру, де розташована камера.

Читайте також: Кібербезпека: як працюють кібервійська Бундесверу

Це підтверджує Дехтяренко, який зазначив, що СБУ працюють над цим "постійно і в цілодобовому режимі", а кожен випадок онлайн трансляцій "досліджується окремо". "Якщо слідчі та оперативні співробітники зможуть довести склад злочину - фігуранти відповідатимуть за законом", - зауважив він. У випадку шістьох блогерів та онлайн-трансляції в YouTubе відкрито кримінальне провадження за статтею про несанкціоноване поширення інформації про переміщення зброї або розміщення військових, зазначив Дехтяренко. Можливе покарання - до восьми років ув’язнення.

Відповідальність за зйомку

В кожному окремому випадку і залежно від контексту відповідальність за зйомку може бути різною, пояснює DW керівник практики вирішення спорів юридичної компанії Juscutum Анатолій Рибачок. "Якщо це був ворожий агент, який робив це умисно, то, очевидно, може дійти до ув'язнення. А якщо це стрім із цивільного об'єкта, куди кадри про обстріли потрапили ситуативно, то кримінальної відповідальності може взагалі не бути, або ж вона буде мінімальною. Все залежатиме від тієї інформації, яку зберуть слідчі на етапі досудового розслідування", - каже він.

Загалом законодавство, в тому числі в умовах воєнного стану, не забороняє використовувати веб-камери і вести трансляції з них. Проте обмеження все таки є. Винятками, які прописані в законі про інформацію, є певні категорії місць, зокрема, туалети, роздягальні, зауважує Рибачок. "Також закон про правовий режим воєнного стану та закон про військові цивільні адміністрації (ВЦА) надають військовим адміністраціям та ВЦА право регулювати роботу постачальників електронних мереж та послуг. В тому числі, забороняти передачу інформації через комп'ютерні мережі. Тобто зйомку", - каже він.

Ухвалювати ж окреме законодавство, яке б заборонило всі відеотрансляції, недоцільно, вважає Рибачок. "Нині повноважень правоохоронних органів, військових адміністрацій та ВЦА достатньо для регулювання цих питань. Тому завдання правоохоронців виявляти в мережі камери, з яких публічно ведуться шкідливі для безпеки країни трансляції", - наголосив юрист.