Попри те, що провідну роль у Біблії відіграють люди, в ній напрочуд багато дивних тварин. Серед них п'явки, що розмовляють, а також морські чудовиська і чотириногі комахи. Теологи, подружня пара Симон і Клаудія Паганіні (Simone und Claudia Paganini) вирушили за їхніми слідами: їхня книга "Біблійні звірі. Чому у Святому Письмі немає кішок, а є корова-вбивця", видана видавництвом Gütersloher Verlagshaus 2022 року, розкриває таємниці, які часто не беруть до уваги. Слово "звір" у книжці та в цій публікації слід розуміти не в негативному сучасному значенні, а як переклад латинського слова "bestia" - для позначення дикої тварини.

Аморальна, але приваблива пропозиція змія

До появи змія у створеному Богом раю все йшло добре. Перша людська пара жила в дивовижній невинності, навіть хижаки на кшталт левів і вовків нікому не заподіювали шкоди і харчувалися суто вегетаріанською їжею. В Едемському саду не було жодних суперечок і чвар. Бог дав Адаму і Єві всі свободи, за винятком однієї заборони: їсти плоди з дерева пізнання.

Але змій, як ви пам'ятаєте, вмовив Єву скуштувати одне з цих яблук. Потім спробував і Адам, і почалася катастрофа. Бог вигнав їх обох із раю, відтоді, згідно з Біблією, чоловік мав заробляти на життя працею у поті чола, а жінка - в муках народжувати дітей. Змій теж був покараний: він втратив здатність говорити, і йому було дозволено лише повзати по світу. Для церкви, звісно, змія була втіленням диявола, а звабливість Єви сприймалася як явний доказ вад жіночої статі.

Сьогодні деякі богослови-жінки дотримуються прямо протилежної думки, яку можна прочитати в одному з буклетів подружньої пари Паганіні. "Оскільки у жінки було більше чутливості та розуму, ніж у чоловіка, змій звернувся до неї. Адам, найімовірніше, не зрозумів би, чому смак плоду від дерева пізнання може бути таким привабливим", - пишуть вони.

Жахливі звірі

Хай там як, але пару вигнали з раю - Бог приготував їй особливу місію: "населити землю і панувати над усіма тваринами". Однак із деякими з них було не так просто, бо вони викликали жах.

Відомо, що динозаври та Біблія виникли з різницею в 65 мільйонів років. То що ж вони роблять у Священному Писанні, запитують теологи. І все ж "Левіафан" згадується в кількох псалмах: Його тіло вкрите рядами луски, а зуби величезні. "Коли він рухається землею, він залишає за собою сліди руйнувань, призводить до вирування морських глибин, як кипляча вода в каструлі".

І біблійний персонаж, іменований єдинорогом, який сьогодні змушує дитячі серця битися швидше, має мало спільного з тим, яким вони його уявляють. Це був звір, який "міг перемолоти кістки цілих народів", а коли він скакав, то земля здригалася. Згідно з перекладом Біблії Лютера, навіть Ісус молився незадовго до своєї смерті на хресті: "Допоможи мені вибратися з пащі лева і врятуй мене від єдинорогів".

Особливо в Старому Заповіті граються незвичайні міфічні істоти, зокрема дракони-людожери або базилік - півень зі зміїним хвостом: "Тварина настільки сповнена отрути, що, якщо людина подивиться на неї здалеку, вона повинна негайно померти. Дерева і кущі в'януть у її присутності", - так охарактеризував загадкову істоту літописець кінця XVIII століття.

Деякі дивні тварини могли бути створені внаслідок неправильних перекладів і довільних інтерпретацій біблійних текстів, але чимало цих істот також відображають міфічні образи стародавніх культур.

Божественна помста

Однаковим у всіх перекладах було наступне: Бог неодноразово використовував тварин як інструменти проти грішного людства. Біблія часто розповідає про нашестя сарани, що знищують цілі посіви. Іноді Бог змушував вовків або левів розірвати нечестивих.

І майже всі знають історію Йони і кита: пророк кидає виклик волі Бога проповідувати ворожому ассирійському народу. Він таємно відпливає, але Бог велить киту проковтнути його і виплюнути в місці призначення. Але як можна вижити, перебуваючи в череві кита цілих три дні? "Біблія - це не зоологічний трактат і тим паче не посібник із виживання", - пишуть Паганіні. Йдеться про послання: не чини опір Господу.

Бойові машини і диявольські звірі

Біблія описує цілком позитивний образ віслюка: він віз Марію з Єгипту та Ісуса до Єрусалима, він розумний, працьовитий і навіть може говорити деякими псалмами. Кінь же для ізраїльтян був іншим - насамперед "військовою машиною, яку навряд чи можна було зупинити, чи то в галопі, чи то попереду колісниці". У цю концепцію вписуються і вершники апокаліпсису, які в Судний день з'являться на землі на грізних бойових конях і вимагатимуть від народу звіту.

У біблійної кози - безславна лиходійська кар'єра. Як і вівця, вона була популярною домашньою твариною, але потім, символічно обтяжений гріхами людей, цап був посланий до демона в пустелю. Тварина стала горезвісним цапом-відбувайлом, пізніше ідентифікованим як втілення диявола.

Як не дивно, ні про собаку, ні про кішку в Біблії не згадується. Собака використовується тільки як лайка, про кішку взагалі ні слова - колектив авторів підозрює, що це можливо тому, що ізраїльські напівкочівники завжди були в русі, а кішки прив'язані до дому. Її відсутність у Біблії змусила пізніших церковних лідерів запідозрити її в небажаності, оскільки вона була близька до диявола і його відьом. Не зовсім логічно з нинішнього погляду, оскільки й інші біблійні тварини укладали угоди з дияволом, але в той час про це ніхто не питав.

Корови-вбивці та ненажерливі мокриці

А ще була корова-вбивця. Тварин, які стали причиною смерті, раніше забивали камінням або вішали, бо за біблійним законом вони вважалися винними. Тож якщо з вини корови помирала людина, її проклинали на віки так само, як горобців, що турбують ченців своїм щебетанням під час молитов, або мокриць, які з'їли архієрейський стілець і через це він упав із нього на підлогу. Усі були єдині в думці, що за всім цим стоїть диявол.

Наприкінці своєї книги Клаудія і Симон Паганіні доходять висновку, що Біблія, безумовно, не є шедевром із захисту тварин, а прояв "природної влади людей над тваринами має бути підданий фундаментальному переосмисленню". Лише в цьому разі можна знову наблизитися до біблійного раю, де мирно співіснують люди і тварини.

Читайте також: "Марія і Йосип ще не спали разом". У Німеччині переписали Біблію сучасною мовою