Порівняно з главами інших держав федеральний президент Німеччини має мало можливостей впливати на щоденну політичну кухню. Він представляє Федеративну Республіку Німеччину на міжнародній арені презентує країну при офіційних нагодах.

Що підписує і перевіряє федеральний президент?

Федеральний президент підписує закони; без його підпису процедура їх ратифікації не може бути завершеною, і вони не набирають чинності. Однак навколо питання про те, як далеко може заходити федеральний президент при перевірці законів та перешкоджанні набуття ними чинності, постійно точаться дискусії. Якщо одні виходять з того, що він може контролювати лише коректність формальних аспектів законів, то інші вважають, що він має право перевіряти і саму їхню сутність.

Право на помилування засуджених злочинців

До прерогатив федерального президента належить також висунення на голосування в Бундестазі кандидатури федерального канцлера. Він призначає та звільняє за поданням парламенту федерального канцлера, а за поданням федерального канцлера - федеральних міністрів. Окрім того, він має право на помилування засуджених злочинців. Останній прецедент мав місце, коли з проханням про помилування звернувся колишній терорист з організації RAF Крістіан Клар. Втім, тодішній федеральний президент Горст Келер не задовольнив це клопотання.

На відміну від США, Франції або Австрії федеральний президент у Німеччині обирається не народом шляхом прямого голосування, а федеральними зборами. Вони складаються з членів Бундестаґу та з такого ж числа делегатів, відряджених земельними парламентами. Федеральний президент обирається на п‘ять років з можливістю одного переобрання. Федеральним президентом може бути обраний кожен німець, що досяг 50 років.

Повернення до Веймарської республіки не буде

Те, що німецький федеральний президент головним чином виконує представницьку функцію, має історичне обґрунтування. Справа в тім, що у Веймарській республіці райхспрезидент мав набагато більше політичної влади, він мав право припиняти дію основних прав і видавати надзвичайні декрети. І саме ці фактори відіграли велику роль при приході до влади націонал-соціалістів.

Рене Вілленбрінґ