У Європі Німеччину досі критикують за відмову передати Україні крилаті ракети Taurus, але щодо використання заморожених в ЄС російських активів Берлін швидко виходить у лідери. Канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) змінив плани і у п'ятницю, 5 грудня, переніс поїздку до Норвегії. Замість Осло Мерц полетів до Брюсселя вмовляти свого бельгійського колегу Барта Де Вевера погодитись на використання заморожених російських активів для України. Бельгія, де зберігається основна частина заморожених активів, досі була проти.

Конкретний план надала днями Єврокомісія. Зараз ЄС передає Україні лише відсотки з російських грошей, це кілька мільярдів євро на рік. У найближчому майбутньому пропонується складна схема, яка дозволить використовувати на першому етапі, у 2026 та 2027 роках, 90 мільярдів. Україна не отримає російських грошей безпосередньо, але це буде безвідсотковий кредит Києву, який він повертатиме лише у разі виплати Росією репарацій після закінчення війни.

Чому різко знадобилися російські активи

Питання порушувалося ще на початку російського повномасштабного вторгнення в Україну, коли західні країни заморозили активи Центробанку РФ приблизно на 250 мільярдів доларів. Левова частка, зокрема 185 мільярдів євро готівкою, зберігається в Брюсселі в депозитарії Euroclear. Плани використати їх на підтримку України довго були на рівні ідеї. Вважалося, що зробити це складно насамперед із юридичної точки зору.

Влітку ситуація різко змінилася. Стару ідею почав активно просувати новий канцлер Німеччини Мерц. Причиною послужили кілька факторів. США перестали передавати Україні зброю безкоштовно, а продавати через країни НАТО. Надії на успіх переговорів із Росією та закінчення війни не виправдалися. Витрати європейських країн на закупівлю зброї для Києва різко зросли, а бюджетні можливості у багатьох обмежені.

Зрештою, вже у листопаді спірний мирний план США щодо України додав сміливості ЄС, оскільки один із пунктів передбачав передачу частини заморожених російський активів Вашингтону. Європа з цим не згодна.

Мерц підняв планку високо, заявивши, що рішення буде тестом на суверенність Європи. У статті для газети Frankfurter Allgemeine - а це незвичайний крок, канцлер рідко це робить - Мерц сформулював один із своїх основних посилів Москві: продовжувати війну для Росії безглуздо, оскільки ЄС продовжить підтримку Києва.

Один із найбільш спірних моментів у європейській дискусії - що робити у разі, якщо Росія оскаржить рішення у судах та виграє? План Єврокомісії передбачає відповідальність усіх країн ЄС, але остаточно механізм ще не узгоджений, а часу дедалі менше, адже рішення очікується на саміті ЄС 18-19 грудня.

Читайте також: Мерц виступив проти передачі США заморожених активів РФ

Бундестаг не підтримав використання всіх активів РФ

Берлін ладен йти далеко, але в нього і тут є червоні лінії. Це показала півгодинна дискусія в Бундестазі, що пройшла в п'ятницю, 5 грудня. Приводом стала пропозиція опозиційної партії "зелених" закликати уряд ФРН, щоб він підтримав "всеосяжне" використання російських активів для допомоги Україні на рівні G7.

Іншими словами - не лише частини заморожених у ЄС грошей, а взагалі всього, що зберігається у західних країнах. Пропозиція не пройшла. Проти проголосували правлячі фракції блоку ХДС/ХСС, соціал-демократів та опозиційної ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН). Опозиційна Ліва партія утрималася.

Аргументи були різні. Представник "зелених" Робін Ваґенер (Robin Wagener) закликав до моралі: "Не може бути, щоб російські активи в Європі були краще захищені, ніж люди в Україні".

Соціал-демократи та консерватори відповідали, що, мовляв, пропозиція йде у правильному напрямку, але вказували на проблемні, на їхню думку, моменти. Хтось говорив, що це питання недостатньо вивчене з правової точки зору. Хтось - що таке рішення вимагатиме часу, а його мало. Звучав і аргумент, що рішення на рівні G7 потребує узгодження зі США, а як поведеться президент Дональд Трамп - невідомо. Депутат від СДПН Йоган Шрапс (Johann Schraps) зазначив, що спроба "всеосяжного" використання російських активів може ускладнити відносини з Бельгією, а без неї план Єврокомісії не спрацює.

Ультраправа АдН цього разу виправдала свій імідж проросійської партії, оскільки багато в чому повторювала аргументи Москви, у тому числі - можливі заходи у відповідь РФ проти німецьких компаній, що досі працюють у Росії, наприклад, концерну Metro.

Депутати АдН також дорікали уряду Мерца за те, що він не має "плану Б" на випадок, якщо ідея Єврокомісії не отримає підтримки лідерів 27 країн-членів ЄС. Як показала дискусія у Бундестазі, колективні борги у вигляді євробондів таким "планом Б" точно не є - блок ХДС/ХСС виступив проти.