Майже кожен другий німець - 49 відсотків - підтримує військову допомогу Україні. Це на чотири відсотки більше, ніж 2023 року, засвідчило велике соціологічне дослідження, проведене Центром військової історії і соціальних досліджень при Бундесвері. Опитування, в якому взяли участь близько двох тисяч респондентів, зафіксувало, що проти військової підтримки України виступають 26 відсотків німців. Зміну настроїв у німецькому суспільстві у цьому питанні дослідники пов'язують з погіршенням для України ситуації на полі бою. "2024 року Росія перебрала військову ініціативу й відтоді повільно, але невпинно просувається на різних відтинках фронту, всупереч високим втратам", - констатують автори дослідження, оприлюдненого у понеділок, 25 листопада. При цьому опитування, яке лягло в його основу, проводилося ще влітку. Відтоді ситуація на фронті для України, як зазначають оглядачі, стає лише дедалі загрозливішою.

Більшість вважає зброю для України ризиком

62 відсотки німців, за даними опитування, підтримують вишкіл українських вояків у Німеччині, при цьому лише 16 відсотків проти такої підтримки. Водночас питання постачання зброї Україні, вочевидь, є більш суперечливим для німецького суспільства. Мінімальна більшість опитаних вважає (36 відсотків), що постачання зброї Україні становить загрозу для безпеки Німеччини, тоді як 34 відсотки німців вважають, що це не так. Хоча частка тих, хто бачить у цьому загрозу, порівняно з минулим роком скоротилася на чотири відсоткових пункти. Лише близько чверті опитаних (24 відсотки) вважають, що більше зброї для України означатиме швидше закінчення війни. На чотири пункти в порівнянні з минулим роком зменшилась і частка тих, хто побоюється, що постачання Україні німецької зброї призведе до розширення війни (38 відсотків). З2 відсотки однозначно не мають таких побоювань. 25 відсотків не поділяють таких побоювань, але й не відкидають їх повністю.

Соціологи зазначають, що схвалення військової підтримки України напряму пов'язане зі сприйняттям Росії як загрози для Німеччини. При цьому таке сприйняття різниться залежно від політичних вподобань. Найбільш критично Росію сприймають виборці консервативних партій - Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу (фактор 0,79 при факторі 1 як максимальної загрози), Вільної демократичної партії (0,76) і Зелених (0,76). Виборці Соціал-демократичної партії оцінюють Росію дещо менш критично (0,74), так само як і виборці Лівої партії (0,75).

Східні німці найменше бачать у Росії загрозу

Найменше російська загроза хвилює виборців "Альтернативи для Німеччини" (0,62) і "Союзу Сари Ваґенкнехт" (0,61). Обидві ці популістські політичні сили найбільш популярні на Сході Німеччини, що корелює з результатами опитування: саме у землях колишньої НДР найменш критично ставляться до Росії (фактор сприйняття загрози - 0,68, що суттєво менше, ніж в решті регіонів, де він становить від 0,72 до 0,77).

Примітно також, що опитані, які мають "міграційний бекграунд", як зазначається у дослідженні, навіть більше вбачають загрозу у Росії, ніж корінне населення: фактор 0,77 проти 0,73 при тому, що 1 - максимальний фактор сприйняття загрози. 

Більше грошей Бундесверу хочуть далеко не всі

На тлі усвідомлення російської загрози переважною більшістю населення висновки, які випливають з цього, залишаються неоднозначними, констатують соціологи. Відсоток німців, які виступають за збільшення фінансових видатків на оборону, суттєво нижчий за кількість тих, хто відчуває загрозу з боку Росії (59 відсотків проти 65). При цьому видатки на зміцнення Бундесверу - далеко не першочерговий пріоритет для німців. Значно більше опитаних (75 і 71 відсоток відповідно) хочуть підвищення витрат на освіту і охорону здоров'я. Більшу підтримку серед німців, ніж гроші на оборону, мають питання збільшення пенсій та підвищення видатків на внутрішню безпеку, тобто правоохоронні органи.

Готові стати на захист Німеччини у разі збройної агресії 42 відсотки опитаних. Серед чоловіків таких 61 відсоток, серед жінок - 21. Серед німців, які закінчили школу з рівнем знань, необхідним для здобуття вищої освіти, готовність воювати за батьківщину вища, ніж у тих, хто закінчив середню школу без ступеня, який дозволяє вчитися в університеті (46 проти 32 відсотків), аналогічною є й кореляція з рівнем доходів. 

Зелені - проукраїнські пацифісти?

Найбільше готових брати зброю в руки у разі нападу на Німеччину серед прибічників ХДС - 51 відсоток та ВДП (73 відсотка), а також АдН (61 відсоток). Щоправда, відкритим залишається питання, від кого збираються захищати Німеччину виборці правих популістів, адже серед них найменше тих, хто вважає Росію загрозою для Німеччини. Найбільшими пацифістами серед німців є виборці проросійського "Союзу Сари Ваґенкнехт" (27 відсотків готових воювати за батьківщину), а також загалом дуже прихильних до підтримки України Зелених (22 відсотки).

Так само парадоксальним може видатися й найвищий показник готовності воювати серед жителів східної Німеччини (48 відсотків на противагу, наприклад, 36 відсоткам на півдні країни), при тому, що у колишній НДР найменше сприймають Росію як агресора.

Читайте також: Шольц: Тема України буде частиною виборчої кампанії у Німеччині

Більшість за НАТО, але не хоче захищати східний фланг Альянсу

Крім того, соціологи констатують суперечливе уявлення німців про членство країни в НАТО. 74 відсотки німців виступають за членство Німеччини в Північноатлантичному альянсі. Водночас лише 45 відсотків опитаних підтримують посилення присутності НАТО в Східній Європі. Так само лише 46 відсотків підтримують конкретну військову місію у Литві для стримування російської загрози.

Соціологи констатують, що готовність захищати країни Балтії у разі російської агресії в рамках зобов'язань перед партнерами по Північноатлантичному альянсу є значно вищою серед тих, хто виступає також за військову підтримку України. Саме у цій категорії опитаних найбільше тих, хто вважає саме поставки зброї Україні шляхом до швидшого припинення війни. "Той, хто хоче захисту східного флангу НАТО, той виступає і за підтримку України у її оборонній боротьбі з Росією, зокрема, зброєю і вбачає у цьому швидше шанс, ніж ризик", - констатують соціологи, підсумовуючи результати дослідження.