Росія посилила атаки на українську залізничну інфраструктуру. Від початку березня російська армія завдала 18 ударів по локомотивах, вантажних та пасажирських потягах - у середньому по шість на добу, використовуються БПЛА та FPV-дрони. Про це повідомила у своєму Telegram-каналі "Укрзалізниця".

Під ударами локомотиви, вантажні вагони та спецтехніка

"З початку місяця пошкоджено 41 об'єкт. Серед головних цілей - рухомий склад: зафіксовано пошкодження 17 одиниць. Також ворог б'є і по пасажирських вагонах", - йдеться у повідомленні національного залізничного перевізника.

В "Укрзалізниці" зазначили, що 4 березня в Миколаєві ворожий БПЛА атакував пасажирський вагон. Моніторингова група "Укрзалізниці" вчасно зафіксувала безпілотник у повітрі та евакуювала людей. Обійшлося без жертв, поранено оглядача поїздів. Також війська РФ вдарили по поїзду Дніпро-Ковель. Повідомляється, що під ударами опиняються і локомотиви, вантажні вагони та спеціалізована техніка, яка використовується для ремонту інфраструктури. Окрім цього, з початку березня Росія атакувала і залізничні депо та мости. Найбільше обстрілів - поблизу лінії фронту.

Про збільшення атаки на залізничну інфраструктуру України згадується і в звіті Інституту вивчення війни (ISW) за 4 березня. "З липня 2025 року Росія дедалі частіше порушує залізничну логістику України цілеспрямованими ударами, щоб досягти часткового ефекту повітряної ізоляції району бойових дій та знизити ефективність українських оборонних споруд на передовій", - йдеться у звіті ISW. Там вказують, що навесні 2026-го ця тенденція посилилася. 

Головна ціль - дороговартісні локомотиви

Російські удари по українських потягах - це не випадковість і не поодинокі інциденти, а спроба вдарити по логістиці, експорту та військовому забезпеченню, сказав у коментарі DW воєнний експерт, засновник БО "Реактивна пошта" Павло Нарожний. За його словами, основна ціль - локомотиви, а головна мета атак - паралізувати економіку та ускладнити перевезення для ЗСУ. 

"Війна споживає величезну кількість палива, боєприпасів, техніки. Все це треба перевозити. Автодорогами це можна зробити, але дуже дорого і без економічного сенсу. Тому значна частина військових вантажів іде залізницею", - пояснює Нарожний. Російські оператори дронів відстежують цю логістику за допомогою БПЛА уздовж конкретної гілки залізниці, чекають на появу рухомого складу і в більшості випадків намагаються влучити саме в локомотив. Адже саме локомотив - найдорожча та найдефіцитніша частина залізничної інфраструктури. Іноді під атаки потрапляють пасажирські потяги. "Вони б'ють по будь-якому потягу. Якщо знайшли – б'ють. Це не тому, що це пасажирський потяг. Їм треба знищити якийсь потяг - вони знищують", - зазначає Нарожний.

МЕШ-мережа для атак на українські потяги

Найбільш небезпечними, за словами експерта, є залізничні маршрути вздовж кордону України з Росією та Білоруссю, схід та південь України неподалік окупованих територій та кримський та одеський напрямки. Саме там російська армія може запускати та керувати БпЛА через МЕШ-мережу.

"МЕШ-мережа на "шахедах" це фактично радіомодеми, які не просто приймають і передають сигнали, а ще й є ретранслятором і підсилювачем сигналу один для одного. При такій схемі всі "шахеди" в повітрі пов'язані по радіо між собою. В результаті можна збити кілька "шахедів" і зв'язок не обірветься, він просто піде через інші "шахеди", - пояснює Сергій Бескрестнов (позивний "Флеш"), експерт з дронів і радіоелектронної боротьби, радник міністра оборони з технологічних напрямів оборони.

За його словами, МЕШ-мережі керуються через радіосигнал з потужних антен, які росіяни ставлять вздовж кордону та на окупованих територіях. Як повідомив Бескрестнов, нещодавно була нейтралізовава така МЕШ-мережа на території Білорусі, звідки направлялися дрони на залізничну інфраструктуру України. "Одна точка досягала сигналом аж до Києва, і розвідувальні БпЛА, які літали над Києвом, використовували її для передачі даних. Інша точка забезпечувала атаки шахедів на західну Україну. Зокрема на залізницю Київ-Ковель", - написав Бескрестнов у Facebook.

Як протидіяти російським атакам на залізницю?

Іван Киричевський, військовослужбовець 413 полку Сил безпілотних систем "Рейд" та експерт з озброєнь Defense Express, вказує на те, що всі можливі заходи пасивного захисту залізничної інфраструктури вже впроваджені, натомість є необхідність у нарощуванні активної оборони. "Треба більше засобів протиповітряної оборони. І поставки партнерів, і власне нарощення "малої" ППО - мобільні вогневі групи, розрахунки переносних засобів. Це те, що реально працює", - наголошує Киричевський.

Разом з тим, за його словами, на прикордонних та прифронтових ділянках уже давно діють спеціальні заходи безпеки. "На Чернігівщині, Сумщині, на напрямку Херсон-Миколаїв локомотиви обшивають броньованими листами, наварюють так звані "мангали", сітки від безпілотників. Інколи після локомотиву чіпляють вантажні платформи попереду пасажирських вагонів, щоб у разі підриву не постраждала основна частина рухомого складу", - сказав Киричевський.

Павло Нарожний вважає, що потрібно масштабувати покриття РЕБ на основні залізничні маршрути. "Це або ставити засоби РЕБ на кожен потяг, або покривати ними стратегічні об'єкти - електростанції, газовидобуток, вузли передачі електроенергії. Технічно це реально. Питання в тому, скільки потрібно грошей, щоб покрити всю залізничну інфраструктуру", - зазначає Нарожний.

Разом з тим воєнні експерти сходяться на тому, що критичної загрози для пасажирських перевезень в Україні немає. В "Укрзалізниці" кажуть, що разом із військовими залізничники моніторять повітряний простір на маршрутах курсування поїздів. У разі виявлення небезпеки залізничники змінюють маршрут, оперативно евакуйовують пасажирів із вагонів та вживають інших безпекових заходів.