Дії Росії в Центральноафриканській Республіці - чудовий приклад того, як Москва розширює свій вплив в Африці: у 2018 році Кремль зміцнив свої зв'язки з ЦАР, уклавши з владою республіки угоду про оборону, після чого  ПВК "Вагнер" було дозволено посилити свою роль у країні. Найманці цього угруповання постачали центральноафриканській армії зброю, навчали солдатів боротися з повстанцями, на них було покладено забезпечення безпеки президента Фостена-Арканжа Туадери.

Одним із ключових гравців російської присутності є Дмитро Ситий. Офіційно 35-річний маркетолог і економіст керує в столиці ЦАР Бангі організацією "Російський дім", яка позиціонує себе як культурно-просвітницький центр. Ситий охоче розповідає про курси російської мови для місцевого населення, вечори російської музики і театру. Але його вплив настільки великий, що оглядачі вважають його фактично новим босом або щонайменше ключовою фігурою в керівництві  "Групи Вагнера", яка ще до того, як узяти участь у повномасштабній війні Росії проти України, була задіяна в операціях у Лівії, Судані, Малі, Буркіна-Фасо та Нігері.

Говорячи про творця ПВК Євгена Пригожина, який у серпні 2023 року, за кілька тижнів після заколоту, загинув за загадкових обставин, за офіційною версією Москви, - в авіакатастрофі, Дмитро Ситий підкреслює: "Ми продовжуємо те, що він почав".

Росія хоче тільки допомогти Африці?

Після смерті Пригожина "вагнерівці" були формально підпорядковані російській військовій розвідці - Головному управлінню Генштабу ЗС РФ (раніше - ГРУ) і міністерству оборони, різні підрозділи ПВК були включені в так званий Африканський корпус.

Ситий практично ніяк не коментує підозри про те, що наказ підірвати літак із Пригожиним віддав російський президент Володимир Путін: в інтерв'ю DW він пояснив, що в нього немає про це жодної інформації, а смерть Пригожина назвав великою втратою для Африки, зокрема для ЦАР.

Африку очільник "Російського дому" називає в бесіді з DW "континентом майбутнього", запевняючи, що мета російської політики полягає в тому, щоб "допомогти ЦАР". "Усе крутиться навколо цієї гуманітарної політики. І зовсім не йдеться про те, щоб відстоювати свої інтереси".

При цьому Ситий не згадує про те, що в обмін на свої послуги, надані центральноафриканській державі, Росія отримала вигідні концесії на видобуток корисних копалин: таким чином "Група Вагнера" забезпечила собі доступ до цінних ресурсів - золота й алмазів.

Прибуток від видобутку корисних копалин

"Вагнерівці" опинилися в ЦАР у потрібний для цієї країни час, вважає експертка в галузі безпеки Беверлі Очієнг із вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень. "Тоді було відчуття, що Франція, домінуюча держава в ЦАР і колишня колоніальна держава, і ООН не вжили достатніх заходів на тлі зростання насильства з боку повстанців, які становили небезпеку для обраного уряду", - розповідає вона DW. У результаті, за словами Очієнг, у ситуацію втрутилася Росія, яка домоглася домінантних позицій у секторі безпеки, а також у галузі видобутку корисних копалин, яка не піддавалася контролю, незважаючи на чітке законодавство в цій сфері.

Співробітник новинного сайту Daily Beast у столиці Нігерії Абуджі Філліп Обаджі проводив розслідування щодо розробки родовищ у конфліктному регіоні. "Що стосується росіян і їхнього способу дій у ЦАР, то мене турбує, що вони прагнуть захоплювати шахти будь-якими способами і це залишається без покарання", - поділився він своєю думкою в інтерв'ю DW.

Читайте також: Коментар: Загроза голоду підштовхує Африку у бік путінської Росії

Журналіст звинувачує в жадібності обидві сторони - і росіян, і повстанців: вони домагаються контролю над шахтами і не йдуть на переговори. Саме тому, за словами Обаджі, у ЦАР досі не помітно поліпшення політичної стабільності.

Ситий відкидає звинувачення в серйозних порушеннях прав людини, які проти бойовиків із колишньої ПВК "Вагнер" висувають журналісти, неурядові організації та навіть ООН. Він стверджує, що це просто західна пропаганда.

Наприкінці 2022 року Дмитро Ситий став жертвою замаху - він зазнав важких поранень під час вибуху посилки з вибухівкою, кілька пальців на правій руці йому замінили протезами. За зв'язки з "Групою Вагнера" США, Євросоюз і Канада запровадили проти нього санкції. 35-річний Ситий є одним з акціонерів компанії Lobaye Invest, яка також перебуває в міжнародних санкційних списках. Вона займається розвідкою нових родовищ і брала участь у фінансуванні діяльності ПВК "Вагнер".

Кореспонденту DW Зігото Чая Чамені Ситий заявив, що він насамперед "культурний посол Росії", однак визнав, що час від часу за дорученням президента Туадери виконував й інші "місії з роззброєння" збройних угруповань у Центральній Африці. "Я використовую цей досвід і сьогодні. Нещодавно я був у Конго, щоб переконати роззброїтися "Антибалаку". Думаю, все пройшло успішно", - каже він.  Повстанський рух "Антибалака" виник в 1990-х роках як християнська самооборона, що воює в ЦАР переважно проти мусульманського угруповання повстанців "Селека".

Читайте також: Чи ведуть Україна та Росія проксі-війни в Африці?

Політичний вплив замість культурної роботи

На думку експертки з безпеки Беверлі Очіенг, хоча Ситий і керує культурним центром, але при цьому має змогу чинити великий політичний вплив на те, з ким уряду вести переговори і на яких умовах.

"Ситий працює в апараті безпеки, він очільник російської військової розвідки та керує всіма, хто намагається навчити допоміжні війська в Беренго (планована російська військова база на півдні ЦАР. - Ред.)", - так відгукнувся про росіянина у 2023 році в подкасті DW для франкомовних програм по Африці QuiQuoiComment колишній член парламенту Центральноафриканської Республіки Жан-П'єр Мара. Він заявив також, що хоча офіційно йдеться про російських інструкторів, насправді ж це "вагнерівці", які володіють компаніями.

Планована російська військова база в Беренго - ще один фрагмент мозаїки, за допомогою якого Росія явно намагається розширити свій вплив на всю Африку. Ситий каже в інтерв'ю DW: "Центральноафриканська Республіка - це своєрідний пілотний проєкт нової африканської політики Росії". Тому багато країн з цікавістю спостерігають за тим, як розвиваються відносини Москви з Бангі.