1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Росія - загроза: головне про стратегію нацбезпеки ФРН

14 червня 2023 р.

Росія є найбільшою загрозою західному світу, а Україні місце в ЄС. Перша в історії стратегія національної безпеки Німеччини стала відповіддю на війну РФ в Україні, але не тільки. Основні тези.

Шольц та урядовці на презентації стратегії національної безпеки ФРН, 14 червня 2023 року
Шольц та урядовці на презентації стратегії національної безпеки ФРН, 14 червня 2023 рокуФото: Fabrizio Bensch/REUTERS

Війна Росії проти України прискорила історичні зміни у Німеччині. Уряд у середу, 14 червня, представив першу стратегію національної безпеки. Документ багато у чому став відповіддю на вторгнення армії РФ в Україну, хоч ідея звучала і раніше.

На відміну від інших країн, ФРН не мала стратегії національної безпеки. Її роль частково виконувала так звана "Біла книга", але вона стосувалася переважно військово-політичних аспектів. Німецькі оглядачі називають головним те, що стратегія взагалі з'явилася.

Українські військові на сході країни, червень 2023 Фото: Oleksandr Ratushniak/REUTERS

Принципово нового у ній мало, вона стала продовженням проголошеної Шольцем "зміни епох" (Zeitenwende) після російського вторгнення в Україну. Деякі ініціативи, наприклад, відмова від російського газу, реалізовані. Інші ще доведеться розробити. Важливо інше, вважають оглядачі.

Центральна теза нового документа - "інтегрована безпека", заходи щодо усунення різних загроз - від війни до кібератак, шпигунства, безпеки постачання енергії, ліків або захисту від наслідків глобального потепління. Саме тому на пресконференцію у Берліні прийшов особисто канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) та четверо членів його кабінету - очільники мінфіну, міноборони, міністерств закордонних та внутрішніх справ.

Читайте також: Візит Шольца до США: про що говорили за зачиненими дверима?

Відповідь на війну Росії в Україні 

Війна в Україні згадується на перших сторінках, для її опису в документі використовується усталене віднедавна словосполучення "Russlands Angriffskrieg gegen die Ukraine", тобто "загарбницька війна Росії проти України". На початку вторгнення політики та ЗМІ в Німеччині часто говорили про "війну в Україні" або "війну Путіна".

Анналена БербокФото: Jens Büttner/dpa/picture alliance

Соціал-демократ Шольц у вступному слові зазначив, що війна "фундаментально поставила під питання європейський порядок безпеки", а глава МЗС, представниця "зелених" Анналена Бербок (Annalena Barebock) констатувала, що в Німеччині "надто довго вважали безпеку в Європі даністю".

Які загрози бачить уряд ФРН та яким чином протистоятиме їм? Одна з ключових фраз стратегії звучить так: "Сьогоднішня Росія в найближчому майбутньому є найбільшою загрозою миру та безпеці в євроатлантичному просторі". Для Берліна це радикальна зміна у сприйнятті Москви. У "Білій книзі" за 2016 рік, тобто уже після анексії українського Криму, слова "війна" немає, РФ названа "викликом" на континенті, але відзначаються "спільні інтереси та зв'язки" і пропонується не лише посилювати свою оборону, а шукати з Москвою "секторальну співпрацю". У новому документі про співпрацю вже не йдеться.

Берлін підтримує вступ України в ЄС

У національній стратегії Німеччина надзвичайно чітко виступає за вступ до Євросоюзу УкраїниФото: Lukasz Kobus/EU

З Україною ситуація змінилася у зворотний бік. Німеччина обіцяє продовжувати її підтримувати, у тому числі на шляху євроінтеграції. У національній стратегії, програмному документі, Німеччина надзвичайно чітко виступає за вступ до Євросоюзу балканських країн, України, Молдови та "у перспективі і Грузії".

Водночас ставлення Берліна до бажання Києва вступити до НАТО і наданої Альянсом ще у 2008 році обіцянки прийняти її та Грузію документ замовчує. У відповідь на запитання кореспондента DW про конкретні гарантії безпеки Україні канцлер Шольц уникнув прямої відповіді, але сказав, що це питання обговорюється і Німеччина надаватиме військову та іншу допомогу Києву "стільки, скільки буде потрібно".

Читайте також: Більше ніж два відсотки ВВП: країни НАТО думають над збільшенням витрат на оборону

Санкції у відповідь на кібератаки

Одним із кроків у відповідь уряду ФРН на вторгнення Росії в Україну стало посилення армії та різке збільшення її фінансування. Поки Берлін не дотягує до двох відсотків ВВП, як про це домовилися країни НАТО ще у 2014 році, але у стратегії нацбезпеки зобов'язується досягти цієї мети. Як було зазначено на пресконференції, це очікується не раніше 2024 року.

Німеччина має намір покращити захист своєї інфраструктури від нападів хакерівФото: allOver-MEV/IMAGO

Серед нових акцентів - посилення протидії кібератакам. Німеччина має намір покращити захист своєї інфраструктури, наприклад, лікарень від нападів хакерів. Більше того, Берлін не збирається з цим миритися і обіцяє "по можливості" шукати тих, хто стоїть за кібератаками та запроваджувати санкції, підключаючи ЄС та НАТО. Також планується посилити протидію дезінформації. З цього питання очікується окрема стратегія.

Окрема стратегія щодо відносин з Китаєм 

Окрема стратегія очікується і щодо Китаю. У документі його названо "партнером, конкурентом і системним суперником". Берлін зазначає, що хоча суперництво зросло, "Китай залишається партнером, без якого неможливо вирішити багато сучасних глобальних викликів". Раніше схожі формулювання використовувалися щодо РФ.

Читайте також: Колишні німецькі офіцери працюють інструкторами в Китаї - розслідування

У цілому, згідно зі стратегією нацбезпеки, Німеччина планує не тільки й не так посилити свою армію, як зменшити вразливість і залежність, у тому числі - у сфері енергетики, кібербезпеки та постачання життєво необхідних товарів з-за кордону, наприклад, ліків.

Ради нацбезпеки не буде

Партії, що входять в уряд, домовилися з багатьох питань, але не з усіх. Ідея створити у Німеччині за прикладом США Раду нацбезпеки, що постійно діє, реалізована не буде. Канцлер Шольц вважає, що система влади в Німеччині відрізняється від Сполучених Штатів, а тому рішення ухвалюватимуть як і раніше - у рамках спонтанно скликаної з конкретних питань Федеральної ради з безпеки.

Найбільші повітряні навчання НАТО: навіщо і кому потрібні?

06:55

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW