У проєкті комюніке йшлося, що війна в Україні - найважливіший фактор, який уповільнює економічне зростання й породжує відсутність енергетичної й продовольчої безпеки.
МВФФото: Thomas Trutschel/photothek/picture alliance
Реклама
Країни-члени Міжнародного валютного фонду (МВФ) закликали Росію припинити війну проти України, але РФ заблокувала ухвалення спільного комюніке щодо цього. Про це повідомила міністерка економіки Іспанії Надія Кальвіньо на пресконференції за підсумками сесії МВФ у п'ятницю, 14 жовтня.
"Протягом тижня лунали дуже рішучі заклики до Росії припинити війну проти України. Війна є найважливішим фактором, який уповільнює економічне зростання та породжує інфляцію, нестабільність, відсутність енергетичної й продовольчої безпеки та невизначеність. Таким чином, мир зараз є найважливішим інструментом економічної політики", - сказала вона.
За її словами, під час нинішніх дискусій заклик до припинення війни був потужнішим, аніж навесні цьогоріч, оскільки вплив війни "виходить далеко за межі європейських кордонів".
"Ми зробили все можливе, щоб досягти згоди щодо комюніке. Нашим командам вдалося узгодити повний документ, що стосується всіх питань, які обговорювалися на IMFC, усіх основних питань, які обговорюються на цих щорічних зборах. І я дуже шкодую, що через те, що Росія блокує будь-які шанси на консенсус, ми не маємо одностайності щодо комюніке", - додала Кальвіньо.
Очільниця МВФ: Найпростіший спосіб покращити світову економіку - зупинити війну
Підтримала позицію міністерки економіки Іспанії й очільниця МВФ Крісталіна Георгієва.
"Це дуже зрозуміло на людському рівні, на практичному рівні, на об’єктивному рівні - зупиніть війну… Чи не здається вам, що це найбільш простий спосіб привести світову економіку в кращу форму? Зупиніть війну. І це фактично звучало протягом усієї зустрічі як повідомлення, з яким ми погоджуємося, за єдиним винятком", - сказала вона.
Раніше у квітні цього року Росія через незгоду із засудженням її повномасштабного вторгнення в Україну також заблокувала випуск комюніке МВФ за підсумками попередньої сесії фонду. Тоді іспанська міністерка заявляла, що проєкт комюніке підтримали 189 учасників, а щодо його змісту була "майже цілковита єдність".
По всьому світу стрімко зростають ціни на паливо, продовольство та інші ресурси, реагуючи на вторгнення Росії в Україну та санкції Заходу проти РФ. Хто постраждав від кризи найсильніше, дивіться у галереї DW.
Фото: Dong Jianghui/dpa/XinHua/picture alliance
Дорожнеча у Німеччині
У ФРН споживачі обурюються через зростання вартості життя. Війна Росії проти України й санкції Заходу проти РФ відіграли у цьому вирішальну роль. Востаннє такий рівень інфляції, як у березні 2022 року, у ФРН спостерігали далекого 1981 року. Федеральний уряд хоче за кілька місяців запровадити ембарго на постачання вугілля з РФ, але зволікає із забороною на імпорт газу та нафти.
Фото: Moritz Frankenberg/dpa/picture alliance
Черги на заправках у Кенії
Наслідки війни в Україні відчуваються навіть у Найробі: тут утворюються довгі черги на бензоколонках. Пальне стає дефіцитним та дорогим. Ситуацію погіршує й продовольча криза.
Фото: SIMON MAINA/AFP via Getty Images
Зростання ціни на хліб у Туреччині
Росія та Україна належать до найбільших країн-виробників пшениці у світі. Одним із наслідків запровадженої РФ заборони на експорт зерна стало зростання цін на хліб у Туреччині. Це - наочний приклад того, як міжнародні санкції розривають ланцюжки поставок. Щодо України, то через війну кораблі із зерном не можуть покинути чорноморські порти.
Фото: Burak Kara/Getty Images
Зліт цін на пшеницю в Іраку
Цей робітник складає мішки з борошном на популярному гуртовому ринку в Багдаді - Джаміля. В Іраку ціни на пшеницю після вторгнення Росії в Україну теж стрімко зросли: адже на обидві країни припадає не менше 30 відсотків світового обсягу торгівлі цим злаком. Досі Ірак зберігав нейтралітет, однак тепер плакати, які висловлюють підтримку Путіну, у цій близькосхідній країні заборонені.
Фото: Ameer Al Mohammedaw/dpa/picture alliance
Протести у Перу
У столиці Перу Лімі з початку квітня тривають протести проти зростання цін на продовольство, пальне і мідобрива, що посилилося на тлі війни Росії проти Україні. 5 квітня президент країни Педро Кастільо був змушений запровадити комендантську годину, проте скасував її вже за добу, після чого протести поновилися.
Фото: ERNESTO BENAVIDES/AFP via Getty Images
Кризова ситуація у Шрі-Ланці
У Шрі-Ланці (у минулому - Цейлон) теж не вщухають демонстрації. Люди обурені через підвищенням вартості життя, нестачу пального та відключення електроенергії. На початку квітня протестувальники навіть намагалися взяти штурмом резиденцію президента Готабаї Раджапакси. Останній оголосив надзвичайний стан і звернувся до Індії та КНР за допомогою у постачанні необхідних ресурсів.
Шотландці обурені зростанням цін на продукти та опалення
У Шотландії також виходять на демонстрації проти зростання цін на продукти харчування та енергоносії. На знак протесту проти підвищення вартості життя профспілки організували виступи у всій Великобританії. Brexit став причиною зростання цін у багатьох сферах життя. Очікується, що війна в Україні посилить цей ефект.
Фото: Jeff J Mitchell/Getty Images
Скільки коштує тепер ця риба?
Британці побоюються за свою улюблену національну страву. Щорічно у королівстві з'їдають близько 380 мільйонів порцій риби з картоплею (Fish & Chips). Проте через жорсткі санкції зараз зростають ціни на білу рибу, олію та енергоносії. У лютому 2022 року інфляція порівняно з тим же місяцем торік становила 6,2 відсотка.
Фото: ADRIAN DENNIS/AFP via Getty Images
Війна як шанс для економіки?
Продавець у нігерійському Ібафо розфасовує борошно для перепродажу. Нігерія вже давно хоче знизити потреби в імпорті продовольства та зробити свою економіку стійкішою. Тож чи можна розцінювати війну як шанс для економіки деяких країн? Аліко Данготе, найбагатша людина Нігерії, нещодавно відкрив найбільший у країні завод із виробництва добрив і тепер сподівається на попит.
