Який дивний збіг! 4 липня 2022 року президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв у телефонній розмові з президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем висловив готовність допомогти ЄС подолати нинішню нестачу енергоносіїв. А 5 липня районний суд у російському порту Новоросійськ розпорядився на 30 діб призупинити роботу морського терміналу, через який проходить основний потік казахстанської нафти в європейському напрямку.

В Новоросійську закінчується нафтопровід "Каспійського трубопровідного консорціуму" (КТК), прокладений від величезного Тенгізького родовища на заході Казахстану через територію Росії до Чорного моря. На об'єктах консорціуму в Новоросійську російська Федеральна служба нагляду в сфері транспорту виявила порушення екологічного законодавства і вимагала в суді призупинити їхню виробничу діяльність на 90 діб.

При цьому не йдеться про якийсь актуальний випадок забруднення навколишнього середовища. Як повідомляють російські ЗМІ з посиланням на КТК, регулятор виявив "документарні порушення в плані ліквідації аварійних розливів нафти". Іншими словами, роботу нафтоналивного терміналу призупинено на місяць через неправильно складені інструкції.

Кремль посилає Токаєву сигнали підкоритися

"Я думаю, зупинка роботи терміналу, який відвантажує нафту біля Новоросійська з нафтопроводу КТК, належить до серії подій, що відбуваються з суто політичних причин", - заявив російський експерт з енергетичних питань, партнер консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутіхін в інтерв'ю DW. В Росії вже не вперше ухвалюють судові рішення, як він висловився, "або з політичних причин, або для того, щоб віджати частину власності на користь держкомпаній". Приклад цього - входження "Газпрому" до складу консорціуму "Сахалін-2". "Таких "екологічних" причин в історії російського нафтогазового сектора дуже багато", - нагадав Крутіхін.

"Я схильний розглядати рішення суду як відповідь на останню заяву президента Казахстану. Він висловив бажання допомогти нафтою та газом з Казахстану вирішити проблеми Європейського Союзу, де може утворитися певний дефіцит через ембарго на постачання російської нафти та нафтопродуктів і внаслідок того, що Росія скорочує постачання газу до Євросоюзу", - прокоментував ситуацію Михайло Крутіхін.

Читайте також: Росія з початку війни заробила на експорті енергоносіїв понад 90 мільярдів євро

Третя зупинка КТК від початку повномасштабного вторгнення в Україну

Рішення суду не варто розглядати як безпосередню відповідь на заяву Токаєва про бажання допомогти ЄС енергоносіями, зазначила у розмові з DW політологиня, експертка зі Східної Європи з Оксфордського університету Лейла Алієва. "Радше це була реакція на дедалі сильнішу тенденцію Казахстану поводитися незалежно, і це потрапило в цей самий потік". У зв'язку з цим вона нагадала про червневий виступ Токаєва в Санкт-Петербурзі на ПМЕФ, де він висловився про те, "як він ставиться до сепаратистських рухів в Україні. Безумовно, все, що робиться зараз у пострадянському просторі треба сприймати у політичному контексті", впевнена Алієва. Рішення суду в РФ спричинить вже третю тривалу зупинку відвантаження казахстанської нафти в Новоросійську за час повномасштабної війни Росії проти України, яка почалася 24 лютого.

22 березня порт оголосив, що внаслідок шторму вийшли з ладу два з трьох виносних причальних пристрої (ВПП), за допомогою яких нафту заливають у танкери. "За 20-річну історію нафтопроводу він ніколи ще не виходив з ладу через вітер", - зазначала німецька економічна газета Handelsblatt, яка вже тоді запідозрила Росію у навмисному зриві експорту казахстанської нафти на європейський ринок. Видання посилалося на дані Німецької метеорологічної служби (Deutscher Wetterdienst, DWD), яка зафіксувала в ті дні сильний, але цілком типовий для регіону шторм, а зовсім не руйнівний ураган.

Один із двох виведених з експлуатації ВПП знову запрацював 23 квітня, але за цей місяць видобуток нафти в Казахстані, за даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), впав приблизно на 12 відсотків. Інший ВПП ремонтували до 1 липня.

Тим часом 15 червня в акваторії порту почалися нібито планові роботи з пошуку підводних мін часів Другої світової війни, і КТК протягом 10 днів знову міг відвантажувати нафту на експорт тільки через один ВПП. Потім пошук "вибухонебезпечних предметів" продовжили ще на 10 діб до 5 липня. Ну а цього дня в Новоросійську саме засідав районний суд, який закрив на цілий місяць тепер уже весь термінал.

У Кремлі таким рішенням суду хочуть протестувати реакцію Казахстану, припустила Лейла Алієва. "Казахстан може піти на переговори та якісь поступки. Думаю, що розрахунок саме на це зроблено. Але ефект, насправді, від такого тиску виходить зазвичай зворотний. Країни починають інтенсивніше шукати альтернативні джерела постачання, альтернативні альянси і ринки", - заявила експертка.

Читайте також: Казахстан-Росія: фактчекінг проти "торговельної війни"

Нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан як альтернатива для Казахстану

Проте постає питання: як поставляти європейцям таку потрібну їм зараз сировину? Маршрут через Новоросійськ стає все більш ненадійним, прокачування російською частиною нафтопроводу "Дружба" і далі в російський порт Усть-Луга на Балтійському морі виглядає теж малоперспективним, оскільки танкери в умовах ембарго і санкцій проти РФ навряд чи захочуть заходити в цей порт.

Ось чому Касим-Жомарт Токаєв у розмові з Шарлем Мішелем закликав Європейський Союз, згідно з офіційними повідомленнями, "до співпраці у справі розвитку альтернативних трансконтинентальних коридорів, включаючи Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут".

Йдеться, зокрема, про експорт казахстанської нафти в обхід Росії дном Каспійського моря в Азербайджан, де починається нафтопровід, який йде з Баку через Тбілісі в турецький середземноморський порт Джейхан. Це була б реальна альтернатива дедалі ненадійнішому КТК. Але для цього нафтопровід у Каспії ще треба збудувати. Казахстан фактично вже має доступ до нафтопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан, але поки що обсяги постачання саме казахстанської нафти ним мінімальні. "Можливо, будуть шукатися додаткові варіанти і тут теж", - припустила Лейла Алієва.

З боку Заходу Казахстан буде залучено до пошуку спільних рішень щодо доставки енергоносіїв із цієї країни до ЄС, впевнена Алієва. "Я думаю, що зараз взагалі йдуть дуже серйозні переговори щодо альтернатив російським нафти і газу. І оскільки Казахстан - дуже важливе джерело, перш за все, нафти, то думаю, що він дуже тісно залучений як Сполученими Штатами, так і ЄС як альтернативне джерело енергоресурсів", - додала політологиня з Оксфордського університету.

Чи піде Казахстан на поступки Кремлю?

Для Казахстану зупинка експорту через Новоросійський порт буде "великою і тривалою" проблемою, доки не буде знайдено альтернативних рішень, впевнений Михайло Крутіхін. Альтернатив відправляти нафту в ЄС у Казахстану немає, і можна лише частково компенсувати зупинку за рахунок складного маршруту - "невеликими танкерами через Каспійське море до Азербайджану, звідти невеликими нафтопроводами або залізницею до грузинських портів, далі - танкерами морем або в Махачкалу, і звідти - російським нафтопроводом у той самий Новоросійськ".

Проте Казахстан навряд чи піде на поступки Кремлю, вважає Крутіхін. "Казахстан показує, що це суверенна держава, яка проводить свою власну політику. Я думаю, жодний тиск не змусить керівників Казахстану відмовитися від позиції проти агресії", - заявив Крутіхін, маючи на увазі повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну.

Читайте також: G7 планує вдвічі зменшити максимальну ціну на нафту з РФ

Роль нафти з Казахстану для ФРН та всього ЄС зростає

Німеччина закуповує казахстанську сиру нафту протягом ось уже понад двох десятиліть, але за останні кілька років її частка на німецькому ринку швидко зростає. У 2021 році Казахстан, обігнавши Норвегію та Великобританію, вперше посів третє місце серед найбільших країн-постачальників нафти у ФРН після Росії та США.

А коли наприкінці 2022 року набуде чинності ембарго ЄС на російську нафту, роль цієї центральноазіатської країни у постачанні не лише до Німеччини, але й у весь Євросоюз може значно зрости. Адже в 2019 році, перед пандемією коронавірусної хвороби, Казахстан із часткою 7,65 відсотка уже увійшов до п'ятірки найважливіших постачальників нафти до Євросоюзу, трохи випередивши навіть Саудівську Аравію та США.

Для європейського ринку великих проблем у зв'язку із зупинкою роботи терміналу та припиненням постачання казахстанської нафти в цей регіон Крутіхін не очікує. "Це може погіршити забезпечення нафтопереробних заводів у ЄС, але я не можу оцінити масштаби цих можливих неприємностей. Адже на світовому ринку зараз немає дефіциту нафти - вона стала сильно дешевшати, хоч з боку ринку є розуміння, що немає дефіциту і що можливе падіння попиту внаслідок очікуваної економічної рецесії", - аналізує ситуацію Крутіхін.

Читайте також: У ФРН переоцінили можливості знизити залежність від нафти з РФ - ЗМІ

Казахстан і Росія: хто кому зможе завдати більш відчутного удару?

І Казахстан, і Росія ще не вичерпали свої можливості завдати одне одному взаємних ударів у разі, якщо протистояння триватиме. "Не виключаю, що Казахстан може використовувати нафтопровід з Омська через Павлодар і далі до Китаю. Ним іде 10 мільйонів тонн, і це нафта "Роснефти". Але думаю, що таким же "рішенням суду" її можна буде замістити казахстанською нафтою і відправляти її до Китаю", - припустив Михайло Крутіхін.

Росія, своєю чергою, могла б завдати удару по тих казахстанських енергокомпаніях, які мають спільні проєкти з росіянами, наприклад, на шельфі Каспійського моря. Але й Казахстан має інструменти, аби ускладнити життя російським партнерам, додає Крутіхін. "Зокрема, Оренбурзький газопереробний завод "Газпрому" працює лише тому, що туди надходить газ із північного Казахстану. Інакше він зупиниться".

Якщо справа дійде до торговельно-економічної війни між Росією та Казахстаном, це ще більше посилить процеси дезінтеграції на пострадянському просторі. "Ми бачимо це давно. Економічний, фінансовий вплив Китаю в Казахстані та інших країнах Середньої Азії набагато більший, ніж вплив Росії. І стає все більшим. Значення Туреччини зміцнюється. А з огляду на політику Росії та її ставлення до цивілізованого світу цей розрив буде посилюватися", - вважає Михайло Крутіхін.

Нинішній конфлікт виявив співвідношення сил в регіоні, яке змінилося, додає Лейла Алієва: "Ми повинні врахувати, що Євросоюз став реальним контрбалансом. ЄС посідає зараз перше місце в експорті Казахстану і є головним у прямих інвестиціях в Казахстан. За цей час відбулися досить серйозні зміни в плані балансу сил у Центральній Азії і особливо щодо Казахстану”.

Лідери країн у колишньому СРСР та Східній Європі дуже уважно відстежують співвідношення сил у регіоні, що змінюється внаслідок війни Росії з Україною та конфлікту з західним світом, каже Алієва: "Якщо вони займають більш впевнену позицію щодо конфлікту - це свідчення того, що Росія програє у ньому, хоча може принести багато проблем тим, хто йде з нею на конфронтацію".