1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаГреція

Між православ'ям і радянською ностальгією

Флоріан Шмітц
27 квітня 2022 р.

Уряд в Афінах засуджує російське вторгнення в Україну. Але грецьке суспільство у ставленні до цієї війни розколоте. Ліві керуються радянською ностальгією, православні - "скрєпами".

Російський президент Володимир Путін на Афоні
Російський президент Володимир Путін на АфоніФото: Alexandros Avramidis/AFP/Getty Images

Марія досі не може збагнути, що Росія напала на Україну. 29-річна колишня москвичка, яка не хоче називати своє повне ім'я, вже три роки мешкає у Салоніках на півночі Греції. Студентка юрфаку заміжня за греком. Загалом російська громада Греції налічує 15 тисяч осіб.

Зв'язки з Росією у Греції традиційно були доволі тісними, не останньою чергою через спільне православне віросповідання. Вчити грецьку мову Марія розпочала ще у Москві. Жінка себе хоч і не вважає людиною релігійною, але у православній країні, як вона каже, почувається не такою чужою, як в інших куточках Європи. "Релігія поєднує нас, зокрема, культурно", - каже Марія у розмові з DW. "Я багато подорожувала і знаю, що таке підлаштовуватися під іншу культуру, якщо хочеш жити в іншій країні. Але тут мені майже не довелося нічого міняти", - констатує росіянка.

З початку війни проти України економічна ситуація у Росії також суттєво погіршилася. "У Москві зачиняються магазини. Дефіцит медикаментів і багато чого іншого", - нарікає Марія. У російській провінції - це норма, каже вона, - "Може там зараз навіть радіють, що тепер і великим містам непереливки". Чимало родичів Марії залишили Росію: батько поїхав до  Фінляндії, мати через Білорусь - до Литви.

У путінській Росії Марія не бачить перспектив для себе. Жінка не може збагнути, чому багатьом грекам так важко дається засудження російського нападу на Україну. "Нещодавно один грек заявив мені, що у Росії все добре. Я заперечила і пояснила, як все є насправді. Але він не повірив мені", - розповідає росіянка.

Читайте також: Туреччина та Греція посилять співпрацю на тлі війни РФ проти України

Не всі підтримують курс ЄС щодо України

Грецький прем'єр Кіріакос Мітсотакіс слідує курсу ЄС на підтримку України у боротьбі з російськими загарбниками. Греція вже здійснювала поставки зброї Києву. Але актуальні соціологічні опитування свідчать: більше половини греків у цьому питанні не підтримують уряд в Афінах. Попри те, що біженців з України тут зустрічають радо, чимало греків не підтримують курс ЄС з українського питання. Більше 60 відсотків греків, засвідчило одне з актуальних опитувань, виступають проти постачання зброї Україні і покладають відповідальність за війну рівною мірою як на Україну, так і на Росію.

Нинішній прем'єр Міцотакіс 2016 року (на той момент лідер опозиції) на зустрічі з Володимиром Путіним у МосквіФото: picture-alliance/Russian Look

Грецькі консерватори традиційно вбачають у Росії союзника. 2019 року нинішній прем'єр, а на той момент лідер опозиції Мітсотакіс, відвідав Москву. У російській столиці політик говорив про "довірливі стосунки" між його партією "Нова демократія" і партією Путіна "Єдина Росія". Мітсотакіс запевнив своїх московських друзів у тому, що Греція завжди підтримуватиме "довірливі" відносини з Росією.

Брати по вірі?

Симпатії багатьох греків до Росії базуються передовсім на спільному православному віросповіданні, каже політолог Атанасіос Грамменос. "Росія позиціонувала себе протягом століть як патрон православних християн в Османській імперії", - нагадує експерт. Хоча практичної допомоги Москва і не надавала, але міф великого рятівника зі сходу міцно засів у свідомості багатьох греків. "Чимало політиків правого крила, зокрема, деякі члени правлячої партії, досі вірять, що Росія одного дня звільнить Константинополь, віддасть його Греції і втілить таким чином мрію про нову Візантійську імперію", - каже Грамменос.

В інших країнах Балкан також спостерігаються спроби Росії конвертувати православну віру у  політичний вплив. Особливо це відчутно у Північній Македонії і у Сербії, де суспільства є поляризованими у ставленні до Європейського Союзу. "Там Росія поширює ідею православного союзу держав", - констатує політичний оглядач.

У Греції досі живий міф про Росію як захисницю християн в Османській імперіїФото: Florian Schmitz/DW

У Греції із цим дещо важче. Зрештою, Грецька православна церква 2019 року визнала автокефалію Православної церкви України. Таким чином грецькі православні клірики пішли проти волі керівництва Російської православної церкви. Цей факт, однак, не завжди має вплив на те, що проповідують на богослужіннях православні попи. "Церква у Греції є відображенням суспільства. Є чимало священнослужителів, які схильні вірити у теорії змови. І вони мають вплив на багато вірян", - каже Грамменос.

Читайте також: Церква у Греції - секуляризація на виплат

Довіра до Росії падає

Журналіст Ставрос Цімас добре знає погляди, що панують у суспільстві. У Греції він вважається провідним знавцем Балкан, Росії і православ'я. Коли йдеться про Москву, каже він, грецькі ліві й досі заграють з радянською ностальгією - так само як праві з православ'ям, наголошує оглядач. За словами Цімаса, однак, це лише частково пояснює романтизм лівих і правих щодо Москви і той факт, що греки не поспішають гостро засуджувати дії Росії в Україні. "У мене складається враження, що значна частина греків боїться, що підтримка санкцій проти Росії нашкодить нашій країні", - зазначив Цімас у розмові з DW. У Греції, як і в решті країн Європи, дуже зросли ціни на електрику і газ, а також на продукти харчування. "Греки бояться, що санкції проти Москви болюче відіб'ються на власному гаманці", - каже оглядач. 

Політолог Атанасіос ГрамменосФото: Privat

На міжурядовому рівні відносини між Грецією і Росією, попри всі історичні сентименти, утім, перебувають у не найкращому стані. Суперечності почалися після анексії Криму. При цьому Москва погіршила ситуацію політичними інтригами. Зокрема, 2018 року Афінам довелося висилати російських агентів. Росіяни підкилимно намагалися саботувати угоду з Північною Македонією, якою було покладено край багаторічній суперечці між двома державами щодо назви північного сусіда Греції. Ця угода, яку за лаштунками торпедувала Москва, фактично відкривала Скоп'є шлях подальшої інтеграції з Європейським Союзом.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW