Успіхом саміту Європейського Союзу в четвер, 23 жовтня, лідери блоку і його країн називають ухвалення 19-го пакету санкцій щодо Росії. Багатотижневі суперечки завершилися рішенням, яке ще кілька років тому здавалося європейцям неможливим - забороною з 2027 року імпорту російського скрапленого природного газу (СПГ), до чого Україна та низка інших держав закликали від початку повномасштабного вторгнення РФ.

Крім того, більше сотні танкерів "тіньового флоту" РФ, який обходить стелю цін на нафту і підтримує енергетичний сектор Росії, внесені до "чорного списку", внаслідок чого він розширився майже до 560 суден.

"Подвійний удар" по російській воєнній машині

Європейські лідери раділи, що одночасно з санкціями ЄС свої обмежувальні заходи щодо найбільших російських нафтових гігантів "Роснефть" і "Лукойл" запровадили і США - за "відмову президента Путіна припинити цю безглузду війну".

"Це удар в саме серце російської воєнної економіки", - заявила на підсумковій пресконференції в Брюсселі очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), висловивши надію, що, діючи разом, партнерам вдасться досягти більшого ефекту.

Наступним кроком до мети Заходу позбавити Росію доходів від нафти та газу для фінансування війни проти України має стати реалізація дорожньої карти REPowerEU. Це план Євросоюзу щодо остаточної відмови від російських викопних енергоносіїв до кінця 2027 року, загальний підхід до якого країни-члени ЄС узгодили кількома днями раніше. До кінця грудня Рада ЄС і Європарламент мають намір повністю доопрацювати цей законопроєкт.

"Посилити тиск на Росію і завдати ще серйознішої шкоди її воєнній машині" закликав на спільній з фон дер Ляєн пресконференції голова Європейської Ради Антоніу Кошта. Як повідомили дипломатичні джерела, Євросоюз вже приступає до підготовки 20-го пакета санкцій щодо РФ і почне обговорювати його найближчими тижнями.

Ідею "репараційного кредиту" Україні за рахунок активів РФ не відкинули

Та якщо санкції Євросоюзу вдалося схвалити ще до офіційного початку десятигодинного саміту, то дискусія про надання Україні багатомільярдного так званого "репараційного кредиту" за рахунок заморожених активів РФ, як і очікувалося, затягнулася.

Хоча відчутно просунутися в цьому питанні країнам не вдалося, від ідеї вони не відмовилися. Після довгих і складних переговорів прем'єр-міністр Бельгії, де заморожена більша частина активів, Барт Де Вевер прийняв формулювання, в якому рішення цього питання відкладається до наступного засідання Євроради в грудні.

При цьому ЄС наголосив на своїй непохитній прихильності наданню підтримки Україні: "Єврорада зобов'язується задовольнити нагальні фінансові потреби України на 2026-2027 роки, зокрема в області військових і оборонних зусиль, - йдеться в офіційному висновку нинішнього саміту. - У зв'язку з цим Єврорада просить Єврокомісію якомога швидше представити варіанти фінансової підтримки на основі оцінки фінансових потреб України і пропонує Єврокомісії та Раді ЄС продовжити роботу, щоб Єврорада змогла повернутися до цього питання на наступному засіданні".

Читайте також: "Це не конфіскація": що в ЄС хочуть зробити з активами РФ

Часу на доопрацювання рішення щодо активів РФ залишається мало

Таким чином Єврокомісія усе ж отримала мандат на подальшу розробку цієї теми. Фон дер Ляйен інтерпретувала це рішення так: "Ми всі згодні з тим, що "репараційний кредит" має бути, а тепер нам треба дійти згоди про те, як саме його реалізувати і який варіант - найкращий".

Однак часу на суперечки у Євросоюзу залишається не так багато. Раніше високопоставлений чиновник Єврокомісії пояснював, що до виплати кредиту необхідно приступити в перші місяці 2026 року. "Для нас жорстким терміном є початок другого кварталу наступного року, - сказав він. - Ми обговорювали це з українською владою: ймовірно, в першому кварталі вони ще зможуть впоратися, але після цього ситуація стане більш напруженою".

Такий самий термін вказав і президент України Володимир Зеленський на окремій пресконференції в Брюсселі: "Ці гроші нам потрібні в 2026 році. І краще отримати їх на самому початку року. Але я не знаю, чи це можливо". Він пообіцяв "працювати" з тими, хто проти передачі Києву заморожених російських активів, вказавши, що це одна-дві країни.

Три умови Бельгії

Як повідомлялося, Бельгія прибула на саміт з чіткою позицією, яка після його закінчення не змінилася. "Було би майже поетично, якби російські гроші пішли в Україну, як в історії про Робін Гуда. Це було б перемогою для громадської думки. Але якщо поглянути на іншу сторону медалі, то стає ясно: дідько, все не так просто", - заявив прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер.

Він окреслив три умови для того, щоб схвалити використання активів РФ як "репараційного кредиту" для України: всі країни ЄС повинні розділити з Бельгією ризик і надати їй гарантії, що в разі необхідності повернення грошей вони зроблять свій внесок. Крім того, Бельгія не готова на компроміс, поки ті держави, в яких теж є заморожені активи РФ, хоч і на значно менші суми, не підуть тим самим шляхом.

"Якщо ми знайдемо рішення для цих трьох проблем, можливо, ми зможемо рухатися далі. Якщо ні, то мабуть, на порядок денний буде винесений інший варіант", - сказав Де Вевер.

"Не сумнівайтеся, що я готовий допомогти Україні. Час піджимає, нам потрібно знайти рішення до кінця року. Я готовий і можу брати участь у цьому процесі, я готовий співпрацювати з Єврокомісією", - запевнив він, додавши, що юридичним відділам доведеться провести велику роботу.

Країни ЄС обіцяють розібратися з технічними проблемами

Всі країни згодні з тим, що Бельгію необхідно захистити, хоча про конкретні гарантії поки висловилися кілька з них. Президент Франції Еммануель Макрон зазначив, що технічні завдання щодо розподілу ризиків ще належить вирішити, і пообіцяв, що найближчими тижнями це буде зроблено.

"Ми намагаємося переконати наших бельгійських друзів, що готові створити механізм спільної, загальноєвропейської відповідальності", - заявив своєю чергою прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він додав, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, як завжди, проти, але це вже нікого не дивує.

Очікується, що остаточне рішення про те, чи надавати Україні позику за рахунок російських заморожених активів, буде ухвалене на саміті ЄС, який відбудеться 18-19 грудня.