Ідея використовувати заморожені активи російського центробанку в інтересах України обговорюється вже давно. Досі Євросоюз - насамперед Німеччина - відкидав цей крок, вважаючи його спірним з точки зору міжнародного права.
Однак тепер канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) кардинально змінив позицію. Він виступає за те, щоб передати Україні заморожені в Європі активи на суму в 140 мільярдів євро у вигляді безвідсоткового кредиту. Ці кошти мають посилити військовий потенціал України в її оборонній боротьбі проти Росії. "ЄС зобов'язався підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно", - заявив Мерц. За його словами, зараз потрібні нові сміливі й рішучі кроки, щоб змусити російського президента Володимира Путіна сісти за стіл переговорів.
Юридично тонка межа
Ця ініціатива викликає суперечки, оскільки міжнародне право захищає державну власність за кордоном - включаючи активи центральних банків - від конфіскації та експропріації. Заморожування коштів допустиме, але їх використання - ні.
Мерц ставить під сумнів попередню позицію Німеччини. Його аргумент: Росія сама порушила міжнародне право, розпочавши агресивну війну. Однак ця ініціатива може мати вибуховий потенціал: вона створить небезпечний прецедент, який надихне інші країни також отримувати доступ до іноземних активів - не просто заморожувати їх, а й використовувати.
Реакція Москви не змусила довго на себе чекати. Дмитро Медведєв пригрозив у Telegram: "Якщо це станеться, Росія буде переслідувати держави Євросоюзу, а також євродегенератів з Брюсселя та окремих країн ЄС, які спробують вилучити нашу власність, до кінця віків". Будь-який доступ до цих коштів він називає "крадіжкою", і це має підірвати довіру до західної фінансової системи.
Крім юридичних аспектів, йдеться про політичну стратегію, і саме вона є метою ініціативи Мерца. Він прагне посилити тиск на Кремль до такої міри, щоб Путін був змушений сісти за стіл переговорів.
Росія зараз переживає економічні труднощі. У поточному бюджеті витрати на армію й безпеку становлять майже 40 відсотків усіх державних витрат. Наступного року вирішено підвищити ПДВ з 20% до 22% - це свідчить про те, що економічний тягар війни сягає своєї межі.
Швидше за все Москва вже давно списала ці 140 мільярдів євро центробанку, які Мерц хоче передати Україні. Але цей крок матиме значний психологічний ефект: Київ отримає перепочинок, щоб продовжувати опір - а можливо, навіть перейти у контрнаступ.
Європа повинна взяти на себе основне навантаження
Утім, для Європи, і зокрема для Німеччини, справа не тільки в підтримці України. Минулого тижня президент США Дональд Трамп несподівано заявив, що Київ здатний відвоювати всю територію України. Шість тижнів тому на саміті на Алясці його риторика була зовсім іншою. Тепер, за його словами, усе залежить від Європи. США можуть продовжувати постачання зброї - на радість американській оборонній промисловості, - але самі відійдуть від прямої участі у процесі. Фінансове навантаження доведеться нести Європі самотужки.
Тим часом великі європейські економіки переживають серйозні труднощі - особливо Німеччина і Франція. З поточних бюджетів і спеціальних фондів покрити всі витрати, пов'язані з війною в Україні, неможливо.
На цьому тлі розблокування заморожених 140 мільярдів євро - це крок не тільки юридичний і політичний, але й цілком логічний економічний інструмент.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.
Читайте також: Репараційний кредит для України? ЄС вирішує долю заморожених активів РФ