Майже кожен житель району Карлсгорст, що на південному сході Берліна, знає про ці будинки. Занедбані, з прогнилими вікнами триповерхові будівлі на розі Андернахерштрассе і Кенігсвінтерштрассе, а також на розі Еренфельштрассе і Лореляйштрассе вже 30 років стоять порожніми. Місцеві жителі називають їх "російськими будинками". Майже 50 років тут жили сім'ї радянських, а пізніше російських офіцерів. Влітку 1994 року Росія вивела свої війська з Німеччини, зокрема з Берліна. Але ці будинки досі належать РФ.

Сьогодні ці будівлі обгороджені, й іноді, за словами місцевих жителів, російськомовна пара похилого віку прибирає територію біля них від листя і сміття. Старожили неодноразово просили берлінську владу вирішити проблему з цими фактично занедбаними будинками. Прохання посилилися на тлі гострої нестачі житла в Берліні. "Треба змусити власника, тобто Росію, щось тут зробити. Знести або перебудувати, або модернізувати їх. Дуже шкода, що в цьому прекрасному місці існує таке неподобство", - нарікає у розмові з DW один із місцевих жителів.

Тепер членкиня парламенту землі Берлін від Християнсько-демократичного союзу (ХДС), уродженка України Лілія Усик (Lilia Usik) пропонує на тлі дискусій довкола заморожених російських активів відібрати в Росії ці об'єкти і передати Україні. За її словами, йдеться, щонайменше, про 66 квартир. "Моя ініціатива полягає в тому, щоб ці будинки передати Україні в рамках санкцій, - пояснює свою ідею Усик. - А Україна продасть їх або віддасть Німеччині назад. Таким чином можливо вивести їх знову на ринок нерухомості в Берліні, де склалася кризова ситуація".

Як "російські будинки" опинилися у власності РФ?

Сьогодні тихий і зелений Карлсгорст популярний серед людей похилого віку і молодих сімей. Але історично цей район асоціюється з розміщенням у ньому радянських військ. Саме в Карлсгорсті було підписано 8-9 травня 1945 року акт про беззастережну капітуляцію гітлерівської Німеччини. Але ще 4 травня 1945 року вулицями Карлсгорста проїхала машина з гучномовцем: червона армія наказала місцевим жителям протягом 24 годин звільнити квартири. Історик Крістоф Майснер (Christoph Meißner) розповідає, що тоді вісім тисяч німців покинули свої будинки, куди вселялися радянські офіцери. Згодом окупаційна радянська влада повертала німцям ці об'єкти, скорочуючи присутність своїх військ у Карлсгорсті. Аж поки 1994 року вони остаточно не покинули територію колишньої НДР.

Але як ці будинки опинилися у власності Росії? "Це парадокс, чому "російські будинки" досі належать Російській Федерації, - заявляє Крістоф Майснер, науковий співробітник музею Берлін-Карлсгорст. - Адже з виведенням радянських військ, а пізніше російських військ, усі зайняті ними об'єкти нерухомості були передані ФРН - Федеральному відомству з майна, сьогодні це Федеральне відомство з питань нерухомості". Історик додає, що окремої угоди про передачу будинків у Карлсгорсті у власність Росії не було. Він припускає, що об'єкти могли бути передані СРСР ще владою НДР.

Як "російські будинки" опинилися у власності Росії, не знає і Федеральне відомство з питань нерухомості (Bundesanstalt für Immobilienaufgaben), яке управляє і житловими об'єктами колишньої НДР. Там не змогли відповісти на запит DW про те, які історичні угоди вплинули на передачу будівель у Карлсгорсті Москві.

Чим ще володіє Росія в Берліні?

Сьогодні формально Росія володіє лише двома об'єктами в Берліні - будівлями посольства і "Російського будинку науки і культури" (Російський дім) у центрі Берліна. Обидва об'єкти є дипломатичною власністю, на відміну від "російських будинків" у Карлсгорсті. При цьому Крістоф Майснер розповідає, що 1994 року Росії вдалося отримати у власність ще один об'єкт - просто по сусідству з музеєм Берлін-Карлсгорст. Це територія колишнього аеродрому і будівля ангару для літаків початку 20 століття. Але вже багато років вони стоять занедбаними, хоча ділянка обгороджена парканом і там ведеться відеоспостереження.

Чи зможе Україна отримати "російські будинки" в Берліні?

Головним залишається питання: які шанси має ФРН на те, щоб конфіскувати нерухомість Росії в Карлсгорсті та передати Україні? У сенаті Берліна зізнаються, що наразі юридичних можливостей для вилучення російських об'єктів немає. На запит DW у департаменті міського розвитку та будівництва Берліна відповіли, що іноземна держава як власник має ті самі права та обов'язки, що й будь-який інший власник нерухомості. "Для продажу будівель потрібна готовність Російської Федерації передати майно. Однак наразі вона відсутня", - підкреслили у відомстві.

Водночас у берлінському сенаті додали, що вже робили спроби викупити в Москви "російські будинки" в Карлсгорсті. У 2020 році берлінська влада надіслала лист у російське посольство про зацікавленість у викупі нерухомості. Але відповіді від російських дипломатів вона так і не отримала.

Тим часом берлінська депутатка Лілія Усик не втрачає надії. Цієї осені вона планує обговорювати цю тему і на місцевому рівні з представниками сенату, і з однопартійцями з ХДС. Поки ж вона намагається привернути увагу до об'єктів, пише запити депутатам Бундестагу та Європарламенту. "Якщо в нас вийде це зробити, це створить прецедент, - каже Усик. - Росія повинна розуміти, що диктатура дуже дорого коштує. Взагалі все те, що вона вчиняє в Україні, всі ці дії, всі ці руйнування, які вона приносить, не можуть минутися просто так, без того, щоб не нести за це відповідальність".