На місцях, де стояли інженерні підрозділи армії Росії, при розмінуванні українські сапери натрапляють на складні мінні пастки. Про це DW розповів капітан служби цивільного захисту ДСНС, заступник начальника відділу контролю якості розмінування Арсеній Дядченко в інтерв'ю, опублікованому у четвер, 19 жовтня.

"Там, де стояли інженерні підрозділи, які вчилися саме мінувати, бувають складні випадки (...) Наприклад, протитанкові міни, які мають стояти на поверхні ґрунту або закопуватися максимум на 10 сантиметрів, вони закопували в пластикових корпусах на 70 сантиметрів і зверху ставили дерев'яні колоди, засипавши усе землею", - зазначив Дядченко. Він пояснив, що сапери не бачать сигналів від таких мін, а ті згодом детонують від руху атомобілів. "По тому місцю проїжджають кілька автомобілів, колода продавлюється вниз і на певному авто колода тисне на підривник. Як наслідок міна вибухає. Такі методи мінування ми зустрічали вперше", - зазначив сапер.

Читайте також: Партнери виділять пів мільярда євро на розмінування України

За його словам, російські війська також активно використовують дистанційне мінування - протипіхотними мінами типу ПФМ-1 ("Пелюстка"), касетними протипіхотними мінами ПОМ-2 та сейсмічними ПОМ-3. "Останні дуже складно розміновувати, тому що ці міни реагують на кроки людини, і під час її наближення вони вибухають. Ці міни доволі складно побачити, адже вони мають специфічне маскування", - пояснив капітан ДСНС.

Також росіяни мінують і самі міни. "Вони переробляли протитанкові міни на подвійний переворот. Тобто сапер зняв міну - наче все гаразд. Але потім під час складання два рази міна перекрутилася і вибухнула". 

Водночас Дядченко наголосив, що "там, де стояли не освічені мобілізовані російські підрозділи, мінування було не складним - максимум граната на розтяжці".