І цього разу все минулося добре: близько двох тижнів тому німецьким рятувальникам вдалося відбуксирувати у порт Ростока нафтовий танкер Annika, який перебував у Балтійському морі біля узбережжя землі Мекленбург-Передня Померанія. Судно завдовжки 73 метри спалахнуло приблизно через годину після виходу в море.

Люди не постраждали, шкода навколишньому середовищу не завдана. Проте, цей інцидент викликав великий резонанс: складно уявити, що могло б статися, якби рятувальна операція провалилася. Адже поки вона тривала, акваторія та повітряний простір у радіусі трьох морських миль навколо німецького судна, на якому сталася пожежа, були закриті.

Старі танкери - небезпека для довкілля

За даними екологічної організації Greenpeace ("Грінпіс"), біля німецького узбережжя Балтійського моря чи не щодня існує небезпека набагато більших аварій, але громадськість не звертає уваги на цю загрозу. За словами Тіло Мака (Thilo Maack), морського біолога та активіста Greenpeace, причиною занепокоєння є застарілі російські нафтові танкери, які щодня виходять через Балтійське море у міжнародні води. Як розповів Мак DW, "Грінпіс" має список із приблизно 200 кораблів, які необхідно терміново вивести з експлуатації: "Ми використовуємо список з понад 4000 старих танкерів, і ми застосовуємо кілька критеріїв. Насамперед, чи були ці танкери помічені в Балтійському морі за останні два з половиною роки, тобто від початку війни Росії проти України, а також ми звертаємо увагу на танкери довжиною понад 180 метрів".

У результаті екологи встановили, що 192 судна не були застраховані належним чином і хоча б один раз виходили у Балтійське море. Кінцевим пунктом їхнього морського шляху найчастіше є Індія чи Китай. Так званий прохід Кадетрінне на північний схід від Ростока вважається найскладнішою і найнебезпечнішою ділянкою Балтійського моря для проходження суден. І, за даними екологів, ці кораблі проходять його без підтримки лоцманів чи фахівців, які знають місцевість. 

Читайте також: Росія формує "тіньовий флот" для обходу нафтових санкцій - FT

Ситуацією в прибережному регіоні стурбовані не лише екологічні організації, а й політики Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), що входить до правлячої коаліції у ФРН. Даніель Шнайдер (Daniel Schneider), очільник парламентської групи з морської політики у Бундестазі, в інтерв'ю DW розповів: "Танкерам у середньому 16-17 років. Вони погано обслуговуються, а це означає, що у них багато технічних дефектів. Але головне - вони не застраховані належним чином".

Депутат із СДПН звертає увагу на те, що кілька сотень таких кораблів уже перебувають у санкційному списку, і наголошує, що його необхідно розширити. "І ми маємо активізувати співпрацю з деякими державами, під чиїм прапором ходять ці судна, як-от Панамою чи Грецією", - додає Шнайдер. Деякі держави дозволяють іноземним судам виходити в море під своїм прапором, не надто звертаючи увагу на те, в якому вони стані, пояснює він. І в майбутньому цим державам треба заборонити видавати ліцензії судам, які не мають необхідного страхування.

"Тіньовий флот" збільшився на 70 відсотків

Екологам з "Грінпіс" зараз насамперед ідеться про те, щоб на близько 200 виявлених ними танкерів ЄС наклав санкції. "Щойно ці танкери потраплять до списку санкцій, вони більше не використовуватимуться для експорту російської нафти. А це саме те, що нам зараз потрібно", - пояснює Тіло Мак.

Санкції Заходу проти Росії після її вторгнення в Україну в лютому 2022 року сильно послабили РФ, але, за оцінками експертів, використання нею "тіньового флоту" призвело до того, що перевезення Росією сирої нафти по всьому світу не поменшало. Часто частина російської нафти з танкерів "тіньового флоту" перевантажується у відкритому морі, щоб приховати її походження з Росії. За оцінками Мака, Росія вже інвестувала у такі застарілі танкери близько 10 мільярдів євро.

Читайте також: Великобританія запровадила санкції щодо 18 танкерів з "тіньового флоту" Росії

Причиною виникнення "тіньового флоту" стало рішення ЄС після початку війни РФ проти України запровадити санкції на експорт російської нафти. І хоча загальний обсяг судноплавства в Балтійському морі відтоді знизився, обсяги перевезень за допомогою "тіньового флоту" збільшилися на 70 відсотків. Таким розвитком подій стурбована і Данія. Влітку уряд у Копенгагені заявив, що вивчить питання про можливість обмеження чи навіть заборони руху російських танкерів Балтійським морем. Проте, уряд Росії відразу ж нагадав про угоди про вільне судноплавство у міжнародних водах, зокрема Копенгагенську конвенцію 1857 року, яка передбачає, що всі датські протоки вільні для будь-якого морського торговельного судноплавства.

Занепокоєння щодо активності російського "тіньового флоту" зростає і в Німеччині, і не тільки в Мекленбурзі-Передній Померанії, а й у найпівнічнішій німецькій федеральній землі Шлезвіг-Гольштейні. Земельний уряд у Кілі хоче розглянути це питання у листопаді на наступній екологічній конференції всіх федеральних земель - і таким чином нарешті привернути більше уваги до цієї проблеми.