Верховна Рада України може продовжити для українських компаній строк подання інформації про своїх кінцевих бенефіціарів. Відповідний законопроєкт  № 5807, згідно з даними сайту парламенту,  внесений у порядок денний засідання у середу, 6 жовтня. Якщо народні депутати розглянуть і підтримають цей законопроєкт, українські підприємці матимуть час до липня 2022 року для надання такої інформації державному реєстратору.

Напередодні цей законопроєкт уже був у порядку денному, однак до його розгляду народні обранці не дійшли, тож він був перенесений на 6 жовтня.

Як повідомлялось, до 10 жовтня цього року юридичні особи в Україні мають  надати державним органам інформацію про своїх кінцевих бенефіціарів. Ця вимога визначена ухваленим у 2019 році законом щодо запобігання та протидії відмиванню брудних коштів та урядовими нормативами від 2021 року щодо порядку надання такої інформації.  

Читайте також: Розкриття бенефіціарів: чому боротьба з офшорами в Україні обертається бюрократичним знущанням

Як раніше пояснювала DW, вимога щодо розкриття бенефіціарів, тобто фізичних осіб, які фактично контролюють діяльність компанії чи підприємства, поширюється в Україні на всіх юридичних осіб. Винятком є політичні партії, професійні та творчі спілки, ОСББ, адвокатські об'єднання, а також організації публічного сектору (державні, комунальні підприємства, місцеве самоврядування). Фізичних осіб-підприємців новації також не стосуються. 

Проблеми для ГО та неприбуткових організацій

На думку експертів, з якими розмовляла DW, проблема чинної законодавчої норми не лише в обмеженому часі на надання інформації про кінцевих бенефіціарів. Українське законодавство розглядає громадські та благодійні організації в Україні як юридичні особи з високим ступенем ризику відмивання доходів, пояснює юристка Центру демократії та верховенства права Анна Ісічко. Вона однак додає, що за даними Держфінмоніторингу щодо неприбуткових організацій, у 2020 році здійснення так званих підозрілих фінансових операцій виявили лише у 361 із загалом понад 72 тисяч організацій.  

Читайте також: Pandora Papers: Компанії Зеленського та соратників могли отримати 40 мільйонів доларів від Коломойського

Якщо до 10 жовтня юрособи, зокрема неприбуткові та благодійні організації, не подадуть відповідні дані про бенефіціарів, їм на невизначений строк можуть бути заморожені кошти на рахунках, затримані операції з міжнародними партнерами, накладені непропорційно високі штрафи тощо. 

На думку радниці української юридичної фірми "Анте" Катерини Іщенко, інформація про бенефіціарів мала би насамперед стосуватися тих юридичних осіб, у яких складна й заплутана структура власності чи власники-нерезиденти. Наявна ж позиція держави щодо цього питання "явно не на боці платників податків і здорового глузду", - підсумувала юристка в коментарі DW.