Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ввечері у вівторок, 24 січня, відпустив додому 36-річного Василя Лозинського. Втім, ексзаступнику міністра розвитку громад територій та інфраструктури доведеться два місяці перебувати під домашнім арештом - поки триває розслідування щодо його ймовірного хабарництва та розтрати. Таке рішення виніс суддя Ярослав Шкодін у засіданні, що тривало з перервами понад добу.

Операція з проникненням

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) затримало Лозинського  21 січня. Наступного дня повідомило: заступника міністра піймали на хабарі у 400 тисяч доларів за сприяння мільярдним держзакупівлям за завищеними цінами. Правоохоронці стверджували, що проникли всередину злочинної групи чиновників та бізнесменів і викрили розкрадання  бюджетних коштів на поставках енергетичного обладнання. В масштабній операції взяли участь понад 150 співробітників НАБУ.

Кабінет міністрів у неділю, 22 січня, зібрався на термінове засідання, щоб звільнити Василя Лозинського після майже трьох років служби. Саме міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, де той працював, "склеїли" з мінрегіону та мінінфраструктури лише півтора місяці тому. Відтак воно стало головним відповідальним за відновлення країни від наслідків війни, а отже - і головним розпорядником багатомільярдних бюджетів.

В уряді запевняють у "нульовій толерантності" до корупції. Віцепрем'єр Олександр Кубраков, заступником якого в міністерстві і був затриманий чиновник, пообіцяв після скандалу перевірити закупівлі у всіх поточних проєктах. У вівторок, 24 січня, звільнились ще двоє його заступників: Іван Лукеря і Вячеслав Негода.

Лише за два дні після затримання слідчі офіційно повідомили Лозинському про підозру у розтраті в умовах воєнного стану та хабарництві у великих розмірах - тяжких злочинах, які караються позбавленням волі на строк до восьми та десяти років відповідно. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Омельченко просив ВАКС взяти Лозинського під варту на два місяці з можливістю вийти під заставу у 50,2 мільйона гривень. Слухання про обрання запобіжного заходу розпочалось ввечері 23 січня.

Адвокати ексчиновника одразу поскаржились судді Шкодіну на незаконне затримання - виявилось, що насправді Лозинського не брали на гарячому при отриманні хабара, згадані 400 тисяч доларів передавали один одному інші підозрювані в іншому місті. Підозри у хабарництві та розтраті Лозинський назвав необґрунтованим.

Читайте також: Велика "кадрова чистка" від Зеленського - чому саме зараз?

Водоканальний мільярд

Прокурор Омельченко взявся пояснювати деталі оборудки, в якій підозрюють ще чотирьох бізнесменів та чиновників. Керівником злочинної групи слідство вважає директора та власника низки торгівельних компаній Сергія К. - його ВАКС взяв під варту на два місяці із заставою у 100 мільйонів гривень.

В серпні-вересні 2022 року Лозинський пообіцяв бізнесменові за винагороду залучити його фірми до масштабних держзакупівель, запевняє прокурор. Йшлося про 1,4 мільярда гривень, які уряд в липні виділив науково-дослідному інституту "УкрНДІводоканалпроєкт". На цю суму, у понад 20 разів більшу за минулорічний бюджет установи, та мала закупити резервний запас обладнання для водо- та теплопостачання всієї країни: генератори, пересувні котельні, насоси, автоцистерни та установки очищення води.

Пізніше Кабмін змінив розпорядження - йшлося вже не про резерви, а про ліквідацію надзвичайних ситуацій, викликаних війною. Це дозволяло організовувати закупівлі поза конкурсом через аналіз цінових пропозицій потенційних постачальників. Погодити кінцевий перелік обладнання спільно з Держслужбою надзвичайних ситуацій мало міністерство розвитку громад, якому підпорядковувася НДІ.

Восени інші учасники групи - менеджери та консультанти пов’язаних із Сергієм К. компаній - підготували пропозиції для "УкрНДІводоканалпроєкту". Фірми намагались зобразити конкуренцію, втім їх ціни за домовленістю були завищені на 25-30 відсотків, переконував прокурор. Лозинський використав свій вплив на керівництво інституту і в листопаді той уклав низку контрактів.

В системі Prozorro нині вказані шість угод на 1,3 мільярда гривень. За даними держреєстру юридичних осіб, лише один з постачальників - компанія "Техно Трейн" - безпосередньо належить Сергієві  К., однак прокурор Омельченко стверджує, що йому підконтрольні й інші, зокрема фірма "ЕПГ", яка має поставити державі пересувні котельні на майже 800 мільйонів гривень. "ЕПГ" одразу ж отримала понад третину суми авансом, втім поки що поставила обладнання лише на 30 мільйонів гривень.

Минулого тижня Лозинський і Сергій К. начебто двічі зустрічались, щоб погодити винагороду за цей контракт. За словами прокурора, чиновник запропонував передати гроші своєму повіреному у Львові - звідти він родом і до переходу в уряд кілька років працював у креівництві облансої адлміністрації. У суботу представник бізнесмена передав львівському підприємцю Романові К. конверт з грошима на автозаправці. Детективи НАБУ простежили за тим до будинку і затримали, вилучивши гроші. За підозрою у сприянні хабарництву Роман К. заарештували із заставою у 805 тисяч гривень.

Читайте також: Корупційні вихідні: що відомо про останні корупційні скандали в Україні

"Сядемо всі"

Під час слухань у суді однак виявилось, що слідчі не отримали санкції на обшук в Романа К. - ні заздалегідь, ні після. Тож суддя Шкодін відмовився розглядати знайдені там докази, зокрема і сам ймовірний хабар.

Однак на доказ своїх слів прокурор Омельченко кілька годин зачитував протоколи негласного спостереження - детективи НАБУ стежили за підозрюваними щонайменше чотири місяці.

Зокрема, Лозинський під час зустрічей із директором "УкрНДІводоканалпроєкту" Олександром О. наполегливо вмовляв того скоріше відібрати постачальників з переданих пропозицій. Директор опирався: одні фірми здавались йому ненадійними чи навіть фіктивними, інші - задорогими. "Це ж корупція, ви що не розумієте", - обурювався він під час чергової зустрічі, погрожуючи відставкою, цитував його прокурор у суді. Лозинський натомість переконував: в умовах війни важливо виконати доручення уряду і купити дефіцитні генератори та котельні до кінця року.

На початку листопада Олександр. О. звільнився з НДІ. Тоді чиновник вмовив укласти необхідні контракти його наступника, головного інженера Василя Д. "Сядемо всі. Але наше головне то реалізація. Але якщо біжимо, то біжимо", - говорив йому Лозинський під час однієї з зустрічей. Прокурор вважає ці слова доказом усвідомлення незаконності оборудки.

Далеко не всі розмови підозрюваних чіткі і зрозумілі - прокуророві Омельченку раз у раз доводилось їх коментувати. Підтвердженням передачі хабаря 21 січня слідчі вважають такий телефонний діалог між Лозинським і Романом К.

- Бачився з друзями, пив каву. Що далі? - питає посередник

- Здорові вони всі? - уточнює заступник міністра

- Всі здорові, слава богу, - запевняє той.

У суді також виявилось, що деякі зустрічі задокументовані взагалі без аудіозаписів - втім, прокурор коментував їх зміст, ймовірно ґрунтуючись на свідченнях агента, про проникнення якого згадувало НАБУ. З опису таких зустрічей, зокрема, випливає, що Сергій К. укладав й інші корупційні контракти, з іншими державними установами без посередництва Лозинського.

Чи був хабар?

Захисники Василя Лозинського змогли взяти слово лише під вечір вівторка. Вони рішуче заперечували ризики, якими САП обґрунтовувала необхідність тримання під вартою: ексчиновник готовий співпрацювати зі слідством, добровільно віддав детективам свій телефон, не зможе знищити документи чи чинити тиск на співробітників НДІ, оскільки звільнений з посади. Адвокат Олександр Тананакін зазначав: підозрюваний живе у Києві з дружиною і трьома дітьми в орендованій квартирі на зарплату держслужбовця і не потягне заставу у пів ста мільйонів гривень. А слова прокуратури про його нібито великі статки - неправда, з держреєстру нерухомості та взяла дані про майно не тільки ексчиновника, а й кількох його повних тезок.

До того ж, слідчі начебто хибно інкримінували Лозинському "тяжкі" статті Кримінального кодексу. Закидати розтрату грошей "УкрНДІводоканалпроєкту" заступникові міністра не можна, оскільки він не був службовою особою цього підприємства і не розпоряджався бюджетом, пояснював адвокат Іван Іванишин. "Прокурор говорить: "забезпечив укладання контрактів", "тиснув на директора". Але ж це в крайньому разі стаття 369-2  - "одержання неправомірної вигоди за тиск на службову особу". А за неї покарання, починаючи зі штрафу», - аргументував він.

Інші захисники наголошували: НАБУ не зафіксувало жодної розмови, де б Лозинський просив хабаря чи підтверджував його отримання. А закиди про завищені у контрактах ціни ґрунтуються лише на їх порівнянні із митними накладними на схоже обладнання, яке зробив один із детективів НАБУ. При цьому деталі специфікацій чи умови в таких поставках можуть суттєво відрізнятись.

Сам ексзаступник рішуче заперечував свою провину у ймовірному злочині і жалівся, що втратив роботу ще до рішення суду лише через різкі формулювання правоохоронців. "Так, я дійсно зустрічався із багатьма потенційними постачальниками, це була важлива закупівля на доручення уряду. Але не просив для себе ніякої вигоди", - переконував він суддю Шкодіна.

Втім, останній, зрештою, дійшов висновку, що підозра НАБУ "не є необґрунтованою". "Жодних належних доказів прохання (хабаря - Ред.) ми не почули. Отримання, на мою думку, не було вчинено", - однак визнав суддя. Домашній арешт він назвав компромісним запобіжним заходом, який дозволить підозрюваному захищатись на належному рівні.

Та адвокат Тананакін наступного дня запевнив DW, що все одно вважає за необхідне оскаржувати вердикт. Втім, додав, що його клієнт ще не вирішив остаточно, чи буде це робити.