Особливо розумними голубів не вважають. Однак ці "повітряні криси" можуть вивчати правопис та потім визначати неправильно написані слова. Вони розрізняють картини Моне та Пікассо і часом швидше за людей пораються з багатозадачністю. І хоча мозок голубів набагато менший за людський, в них вшестеро більше нервових клітин на кубічний міліметр.

Як каже наука, інтелект означає здатність вирішувати проблеми та розпізнавати зв'язки. Розумними вважються ті тварини, які не вирішують проблеми схематично, але переносять попередній досвід на нову ситуацію й у процесі відкривають нові, творчі рішення. Здатність правильно оцінювати навколишнє середовище та планувати також вважається розумним. Однак читати газету собаки не вміють.

Це стосується принаймні гри в наперстки, коли їм треба розшукати заховану їжу. Ворони вміють рахувати та створювати інструменти. Вони ставлять себе на місце інших птахів та діють стратегічно: якщо вони відчувають, що за ними стежать, то пізніше перезаховають їжу. Ворони упізнають себе у дзеркалі, що може свідчити про наявність его-свідомості.

Сумніви у тому, що впізнавання себе у дзеркалі справді свідчить про наявність его-свідомості виникли після експерименту з рибами-чистильниками. Маленькі рибки бачили у дзеркалі маркування, нанесене на них, і намагалися його позбавитись. Ймовірно, риби просто зрозуміли функцію дзеркала та дивилися на ті частини свого тіла, які вони інакше не бачили.

Під водою однак мешкають не найрозумніші тварини. Причиною цього, як встановили досліднки зі США, є у цілому одноманітне середовище в океані, яке пред'являє мало когнітивних вимог до більшості морських тварин. На суші обстановка більш заплутана, то тут стереотипна поведінка не стане в пригоді - вимагаються розумні рішення. І саме це сприяє розвитку інтелекту.

Утім, восьминогам, які мешкають на рифах, таки доводиться поратись із непростим навколишнім середовищем. Може, саме тому головоногі молюски такі розумні - вони користуються інструментами, вирішують комплексні завдання та вчаться новій поведінці в лабораторії, коли спостерігають за родичами. До речі, тві третини нервових клітин безхребетних розташовані у "ногах", інші - в мозку.

Тривалий час вважалося, що дельфіни надзвичайно розумні. Потім виявили, що кора їхнього головного мозку, яка вважається центром інтелекту у ссавців, тонкіша, ніж в інших. З того часу ведеться гаряча дискусія про інтелект ссавців. Безспірна одна річ: дельфіни дуже соціальні, комунікабельні, мають добру пам'ять та дають одне одному індивідуальні імена.

Дуже розумними вважаються слони. Свого єдиного ворога - людину - товстошкірі ділять на небезпечних та незагрозливих. Вони втікають, коли бачать чоловіків-масаїв, оскільки деякі з них полюють на слонів. Коли ж до них підходять чоловіки з племені Камба, тварини залишаються спокійними. Коли ж вони переміщуються, то поспішають оминати населені пункти з міркувань безпеки.

Свині належать до найрозумніших ссавців. Вони вивчають команди, відгукуються на власні прізвиська та розуміють комплексні питання причинно-наслідкових зв'язків. Дослідники навчили свиней управляти джойстиками та виявили: тварини розуміють абстрактний зв'язок між рухом пристрою та курсором на екрані.

Господарі собак і котів давно сперечаються: хто ж з їхніх улюбленців розумніший? Собаки, наприклад, можуть розрізняти багато іноземних мов та мають майже вдвічі більше нейронів, ніж коти (530 проти 230 мільйонів). Однак інтелект залежить також від густоти та взаємозв'язку нейронів. А кішки просто не дають експериментувати з собою - тож спір між господарями триватиме далі.

Як і собаки, уже тисячоліття поруч з людиною живуть і коні. Тож не дивно, що вони по-справжньому розуміють людину. Коні можуть розрізняти вираз обличчя людей та упізнавати, налаштовані вони дружньо чи ні. А от кози вміють розпізнавати за блеянням своїх родичів їхній емоційний стан.

Приклад коней засвідчує: люди схиляються до дослідження лише певних властивостей тварин. Поведінковий експерт-зоолог Франс де Вааль каже, що ми, люди, завжди виходимо з нашого розуміння того, що таке інтелект, - з уміння рахувати. Однак це уміння для багатьох тварин марне у їхньому середовищі. То що ж свідчить про їхній інтелект?

Менше 1,5 відсотка генетично відрізняє нас від наших найближчих родичів шимпанзе. Однак у людини на кілограм ваги тіла припадає втричі більше мозку. І найважливіша відмінність полягає у здатності активно передавати те, чому ми навчилися. Завдяки такій "культурній еволюції" інновації не тільки передаються, але й удосконалюються.