1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаРумунія

Румунія: криза довіри після скасування результатів виборів

9 грудня 2024 р.

Конституційний суд Румунії оголосив результати 1-го туру президентських виборів недійсними. Це рішення має присмак партійно-політичного втручання і загострює й без того глибоку політичну кризу в Румунії.

Протести в Румунії проти ультраправого кандидата в президенти Джорджеску
Протести в Румунії проти ультраправого кандидата в президенти ДжорджескуФото: DANIEL MIHAILESCU/AFP/Getty Images

Румунія досі не може оговтатися від нещодавнього політичного шоку, коли Келін Джорджеску - маловідомий кандидат з ультраправими, проросійськими та езотеричними поглядами, який свою передвиборчу агітацію проводив переважно в соцмережі TikTok, - абсолютно несподівано переміг у першому турі президентських виборів. Однак менш ніж за півтори доби до початку другого туру голосування Конституційний суд Румунії оголосив перший тур виборів недійсним. Це означає, що президентські вибори потрібно провести ще раз. Ця ухвала лише посилює політичну кризу останніх тижнів, довівши її до нової кульмінації, що може мати непередбачувані наслідки.

Показово, що своє останнє рішення КС ухвалив після того, як на початку минулого тижня визнав перший тур президентських виборів дійсним. Причина нинішнього розвороту - нові дані про вплив соцмережі TikTok на перебіг виборів, фінансування виборчої кампанії Джорджеску та втручання Росії у вибори.

Келін Джорджеску і Елена Ласконі

Чинний президент Румунії Клаус Йоганніс днями оприлюднив відповідні документи спецслужб, що містять певні деталі, хоча і в досить розмитій формі. Приміром, у документах лише опосередковано стверджується про російський вплив на вибори - що цілком правдоподібно - але Росія не згадувалася жодного разу. Однак 5 грудня держсекретар США Ентоні Блінкен говорив конкретно про російське втручання в румунські президентські вибори.

У Румунії на рішення КС відреагували по-різному як серед політиків, так і серед громадськості: з одного боку, скрушне похитування головою і жах, з іншого - схвалення. Кандидатка у президенти, голова прогресивно-ліберальної партії "Союз порятунку Румунії" (USR) Елена Ласконі, яка посіла друге місце у першому турі виборів, заявила про "незаконне й аморальне рішення" КС і прокоментувала: "Румунська держава розтоптала демократію".

Читайте також: Вибори в Румунії: ЄК надіслала TikTok запит щодо алгоритмів його роботи

"Пакт з народом і з Богом"

Чинний прем'єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку, якого довгий час вважали фаворитом першого туру виборів, назвав це рішення "єдино правильним після оприлюднення документів спецслужб". Адже було доведено, що результат румунських виборів був грубо сфальсифікований російським втручанням.

Натомість ультраправий кандидат у президенти Джорджеску назвав ухвалу судочинців "державним переворотом" і прокоментував її у властивій йому месіанській манері: "Корумпована система показала своє справжнє обличчя й уклала пакт з дияволом. Але у мене є договір з румунським народом і з Богом". Інші ультраправі румунські політики також одноголосно говорили про "путч", що вчиняється у Румунії. Однак лідер ультраправої націоналістичної партії "Альянс за об'єднання румунів" (AUR) Джордже Сіміон закликав своїх прихильників зберігати спокій і "не виходити на вулиці".

Читайте також: Україна солідаризується з Румунією через втручання Росії у вибори

Жодних ознак заворушень після рішення КС Румунії

Коли президент Румунії Клаус Йоганніс ввечері 6 грудня прокоментував рішення КС, то здавалося, що він намагався добирати правильних слів. У своїй короткій промові він зазначив беземоційним і бюрократичним тоном, що Румунія є "стабільною, безпечною, демократичною" і "не в біді". Йоганніс оголосив, що він залишиться президентом згідно з Конституцією до інавгурації наступника, і пообіцяв: "Я надалі виконуватиму свою роль президента так само як і раніше". Однак останніми роками Йоганніса також критикували за безініціативність і пасивність.

Побоювання, що після оголошення рішення КС можуть статися заворушення, не справдилися. Загалом, насильницькі зіткнення досить малоймовірні. Жахливий досвід кривавого повстання проти диктатора Чаушеску в грудні 1989 року і потрясіння наступних місяців, особливо марші шахтарів на Бухарест, залишили незгладимий травматичний слід на багатьох людей, що відчувається й досі. Більшість громадян воліла б будь-що уникнути подібних сценаріїв.

Тож не дивно, що румунська жандармерія, яка разом з поліцією відповідає за громадську безпеку і порядок, заперечила 6 грудня повідомлення про те, що вона була переведена в стан підвищеної готовності.

Проєвропейська акція в Бухаресті, 5 грудня 2024 рокуФото: Andreea Alexandru/AP Photo/picture alliance

На противагу цьому, реальну загрозу становить вакуум влади, який очікується найближчими місяцями. Нові президентські вибори, ймовірно, не відбудуться до березня. Чинний президент Клаус Йоганніс не є сильним гравцем.

А формування уряду після парламентських виборів 1 грудня цього року також може зайняти місяці, оскільки Румунія досі перебуває в режимі виборчої кампанії. Це загрожує політичною паралізацією країни на довший період часу.

Що думають румуни про несподіваного переможця?

Рішення КС також може загострити глибоку кризу довіри румунського суспільства до держави та демократичних інститутів. Зрештою, ця ухвала суддів - лише остання з цілої низки, які дискредитували суд - і судову владу загалом - в очах багатьох людей в Румунії.

Так, на початку жовтня 2024 року Конституційний суд зняв з виборів ультраправу кандидатку в президенти Діану Шошоаке, оскільки її політичні заяви були "несумісні з цінностями демократії" і ставили під загрозу членство Румунії в ЄС і НАТО. Водночас Келін Джорджеску і Джордже Сіміон, які самі неодноразово агітували проти ЄС і НАТО і вихваляли антисемітських легіонерів-фашистів міжвоєнного періоду в Румунії, не були виключені з передвиборчих перегонів.

Читайте також: Правоекстремістський TikTok-шок після президентських виборів у Румунії

"Країна необмежених можливостей"

Політичні чутки в Румунії вказують на те, що правлячі соціал-демократи, які домінують у державі та органах влади протягом 35 років, розробили сценарій виборів, за яким прем'єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку та лідер ультраправих Джордже Сіміон вийшли б до другого туру, в якому перемогу здобув би Чолаку. Багато румунів тепер переконані, що Конституційний суд знову став інструментом політичного істеблішменту - після того, як у першому турі президентських виборів все склалося не так, як планувалося, і на першому місці опинився Джорджеску, а на другому - Елена Ласконі.

Ласконі, зокрема, може становити загрозу для старих системних партій, оскільки вона та її політсила серйозно налаштовані на боротьбу з корупцією та виношують інші плани щодо всеосяжних реформ.

Відомий румунський юрист і колишній суддя Крісті Данілет, який багато років веде активну суспільну діяльність, саркастично прокоментував у соцмережі Facebook рішення КС: "Суд ухвалив фундаментальне рішення, яке можна використати для виправлення всіх помилок. Румунія стала країною необмежених можливостей".

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW