30 років минуло відтоді, як Сараєво було оточене боснійськими сербами під час боснійської війни 1992-1995 років. І лише зараз італійська прокуратура розпочала розслідування, покликане пролити світло на одну із найтемніших сторінок тієї війни - так званих "снайперів-любителів". Ідеться про іноземців, які начебто платили за участь у "сараєвському сафарі" - можливість стріляти в цивільних мешканців оточеного міста.

Приводом для розслідувань стала заява італійського журналіста та письменника Езіо Гаваццені. Він надав міланській прокуратурі документи та свідчення очевидців, зібрані протягом років розслідувань. У розмові з західнобалканським медіапорталом N1 Гаваценні розповів, що поштовхом для нього слугував документальний фільм "Сафарі в Сараєві" (Sarajevo Safari) словенського режисера Мирана Зупанича.

Читайте також: Він вижив у Сребрениці: розповідь від імені загиблих під час геноциду 30 років тому

Поки що прокуратура не називає жодних імен можливих підозрюваних. Але це може змінитися. "Я контактував із людьми, серед яких був член боснійської спецслужби під час блокади Сараєва, які розповідали про італійських "туристів-снайперів", які приїздили в гори навколо Сараєва, аби стріляти в людей", - каже Гаваццені.

Міланська прокуратура доручила розслідування спецпідрозділу карабінерів ROS, який відомий своєю роботою у міжнародних справах. Італія - перша країна, яка розпочала слідство щодо тимчасових учасників бойових дій у Боснії, яких також називають "снайперами вихідного дня".

Свідчення колишнього боснійського офіцера

Колишній офіцер боснійської армійської розвідки Едін Субашич у фільмі "Сафарі в Сараєві" розповідає про допит серба, взятого в полон 1993 року, який підтвердив наявність іноземних "туристів-снайперів". "20-річний полонений із сербського міста Парачин розповів, що приїхав до Боснії з групою добровольців на запрошення (ультранаціоналістичної. - Ред.) Сербської радикальної партії", - розповідає Субашич.

Під час переїзду вночі через територію, контрольовану сербами, чоловік побачив п'ятьох іноземців, які, судячи зі всього, мали особливий статус та особливо хороше спорядження, передає Субашич слова полоненого. Троє з них начебто були італійцями, зокрема один із Мілану, інші двоє не захотіли казати, звідки вони, розповідає Субашич. "Цим чоловікам не платили за те, що вони воюють, натомість вони платили за те, щоб розстрілювати цивільних - як сафарі на людей", - каже офіцер.

У розмові з боснійським телеканалом FTV Субачиш, крім того, розповів, що під час війни збирав інформацію про італійців, які брали участь в обстрілі Сараєва снайперами. "При цьому імена деяких злочинців були встановлені, подальші слідчі дії могли б допомогти з'ясувати, як було організовано переїзд, оплату та повернення учасників", - каже колишній офіцер. Крім того, FTV повідомляє про "спеціальний прайсліст", в якому ціни залежали від цілі: "чоловік, жінка, вагітна жінка чи дитина".

"Вікенд-четники": спогади вцілілих

Жителі Сараєва навіть придумали для них позначення - "вікенд-четники" (vikend-četnici). Четниками називали себе сербські націоналісти, що брали участь у бойових діях  під час воєн на території колишньої Югославії у 1990-их роках. Ідеться про тих бійців, що лише на вихідні приїжджали на сербські позиції, що оточували місто з червня 1992-го по грудень 1995 року. Джемілу Ходжичу було 10 років, коли його на той момент 16-річного брата вбив снайпер. Це було 1995 року. Зараз Ходжич керує фотопроєктом "Алея снайперів" (Sniper Alley), який присвячений життю під час блокади Сараєва.

"Нам відомо про найманців та добровольців з Росії та Греції, а також із сербської діаспори", - каже Ходжич у розмові з DW. "Німецький фотожурналіст Петер Кулльманн описав, як зустрів сербів, які приїхали з Німеччини лише на два дні, аби, як вони сказали, захищати свою країну. Вони приїхали в п'ятницю після роботи та повернулися пізно в неділю, аби в понеділок знову з'явитися на роботі", - додає він.

За словами Ходжича, невідомо, чи ці люди платили за участь у війні, або ж, навпаки, платили їм. Тим не менш, їхні дії залишили "криваві сліди на вулицях Сараєва", каже чоловік. Упродовж блокади міста загинуло понад 11 тисяч людей, з них 1601 дитина. Загалом війна в Боснії забрала життя понад 100 тисяч людей.

Іноземні найманці в боснійській війні

Директор Центру досліджень і документування в Сараєві Мірсад Токача каже, що аналіз числа жертв серед цивільних показав, що снайпери в Сараєві вбили від 300 до 350 людей. "Майже всі жертви були цивільними", - каже він у розмові з DW.

І хоча конкретних даних про число "снайперів-туристів" немає, участь іноземних найманців в армії боснійських сербів добре задокументована. "У нашій базі даних є близько 300 осіб з Греції, Росії, України та інших країн, що воювали в сербській армії", - розповідає Токача.

Слідчі дії італійських правоохоронців щодо "снайперів-любителів" під час боснійської війни можуть вилитися в перші процеси проти європейських громадян, які були причетні про воєнних злочинів поза межами формальних військових структур, але за підтримки чи з відома сторони конфлікту. У цьому разі такою стороною є військові структури боснійських сербів.