У 2015 році Марія Пілар Абель Мартінес, яка народилася 1 лютого 1956 року в каталонському місті Фігерасі, де похований Сальвадор Далі, подала позов на встановлення батьківства. Професійна ворожка, ведуча програми "пророцтв" на телебаченні каталонської Жірони, стверджує, що великий художник-сюрреаліст - її кровний батько. У червні 2017 року суд задовольнив позов. Тіло Далі ексгумували 20 липня.

Могила Далі розташована в театрі-музеї Сальвадора Далі, створеному ним самим у Фігерасі. Він заповів поховати себе так, щоб по могилі ходили люди, тому тіло замуроване в склепі під центральним залом музею. Далі помер 23 січня 1989 року на 85-му році життя.

Ексгумація була проведена ввечері після закриття музею. Результати експертизи очікуються до вересня. Якщо ДНК Марії Пілар Абель Мартінес і Далі співпадуть, то вона зможе претендувати на його прізвище, авторські права і частину спадщини. За деякими оцінками, ідеться про суму в 300 мільйонів євро. За даними ЗМІ, фінансова ситуація ймовірної позашлюбної доньки художника жалюгідна.

Марія Пілар Абель Мартінес стверджує, що дізналася про те, що нібито є позашлюбною донькою Далі, від своєї бабусі, матері її офіційного батька. Та, за її словами, знала про таємний зв'язок матері Марії з художником у Порт Льїгаті і вважала свою онуку такою ж "дивною", як і її біологічного батька. Фото: Маєток Далі в Порт Льїгаті на місці купленого Далі рибальського будиночка.

У Порт Льїгаті Сальвадор Далі оселився у 1930 році не один. Разом із ним до рибальського села в околицях Кадакеса переїхала з Парижа Гала, його дружина, коханка, муза і менеджерка, яку він боготворив і яка зробила його щасливою людиною й найуспішнішим серед сюрреалістів художником. Фото: Сальвадор Далі і Гала у 1962 році.

Юний Далі був відомий своєю ексцентричністю, незвичайною манерою живопису і панічним страхом перед жінками. До 25 років, як повідомляють біографи, Сальвадор залишався незайманим. Його життя змінилося в той момент, коли у 1929 році він побачив російську дружину французького поета Поля Елюара, який гостював у нього, Олену Іванівну Дьяконову з Казані.

Ще в юному віці Гала мала фатальну жіночу привабливість, фантастичну інтуїцію і практичну кмітливість. Познайомившись зі своїм першим чоловіком у Швейцарії в 1912 році, де обидва лікувалися від туберкульозу, але підхопили любовну лихоманку, вона поїхала до Франції. Так вона уникла революції в Росії і з головою поринула в богемне життя Парижа.

Чоловіки, як правило, мріють про безкорисну й віддану жінку, пристрасну, яка розуміє й готова підтримати у скрутну хвилину. Сальвадору Далі пощастило - він знайшов матір, коханку й подругу в одній особі. Гала стала для нього жінкою, про яку менш щасливим чоловікам залишається тільки мріяти, і майже єдиною жіночою моделлю в його творчості.

Із 1930 року Гала почала жити з Далі. Історія показує, що вона зробила правильний вибір, залишивши чоловіка й дитину заради людини, яка з її допомогою розвинула свою геніальність і досягла вершин визнання. З поваги до колишнього чоловіка Гала не вінчалася з Далі до тих пір, поки Поль був живий. Той, не дивлячись на цілком щасливе особисте життя, майже до самої смерті писав їй любовні листи.

"Скоро ви будете таким, яким я хочу вас бачити, мій хлопчику", - так говорила муза своєму художникові. Гала не тільки часто позувала Далі - вона присутня на його картинах в алегорії сну, в образі Божої матері і навіть Христа. Гала взяла на себе також всі побутові турботи і займалася продажем його картин.

Безхмарне щастя затьмарила старість. Елегантна і завжди блискуча Гала не могла завадити природному процесу старіння. Не допомагали ані дієти, ані пластичні операції, ані молоді коханці. На схилі літ вона віддалилася від Дали. "Сальвадору все одно, у кожного з нас своє життя", - відверто казала Гала під час спілкування з журналістами.

Гала була на 10 років старшою за Сальвадора Далі. Неординарна у всьому, вона знайшла у собі сили "поступитися" його юній фаворитці Аманді Лір (третя ліворуч), коли зрозуміла, наскільки добре Далі почувається в її товаристві. Французька поп-співачка, актриса і модель надала старіючому художникові можливість реалізуватися як сильному і впевненому чоловікові.

Зі смертю Гали у 1982 році Сальвадор Далі залишив полотно і пензлі й майже повністю занурився в безумство: цілими днями нічого не їв, говорив нерозбірливо, дратувався без приводів. У хвилини спокою він просто сидів біля закритого вікна і дивився в порожнечу. Так без своєї музи Далі прожив ще сім років.

Тіло іспанського митця-сюрреаліста Сальвадора Далі дістали з могили у Фігерасі заради тесту на батьківство. Суд пішов назустріч Марії Пілар Абель Мартінез, яка стверджує, що в її матері був роман з великим митцем. Якщо це підтвердиться, Матінез, яка є професійною ворожкою, може претендувати на мільйонний спадок Далі.

Так само, як і у випадку Далі, причиною для ексгумації тіла французького співака й актора Іва Монтана стали зазіхання на кревність. Через сім років після смерті, у 1998 році, тіло зірки витягли з могили на паризькому кладовищі для встановлення батьківства. З'ясувалося, що жінка-позивачка, якій тоді було 22 роки, не є донькою Монтана.

Чилійського поета Пабло Неруду ховали чотири рази, востаннє - 2016-го року. За три роки до цього рештки митця ексгумували для офіційної перевірки причин смерті: підозрювали, що Неруда помер не від раку, а від отрути. Експертизу проводили в лабораторіях кількох країн світу. Зрештою, версія про отруєння не підтвердилась.

Лідер Палестинської автономії Ясір Арафат помер 2004 року в Парижі, за офіційною версією лікарів - від немічності. Однак вдова Арафата, як і чимало палестинців вважали істинною причиною смерті - отруєння ізраїльськими спецслужбами. Після ексгумації швейцарські експерти знайшли на останках Арафата сліди полонія-210, російські та французькі вчені цього не підтвердили.

Тіло кубінського революціонера, аргентинця за походженням, Ернесто Че Гевари 30 років пролежало неподалік злітної смуги болівійського аеропорту, поруч з яким його схопили та вбили. Останки Че Гевари ексгумували 1997 року та перепоховали в іменному мавзолеї на Кубі. Втім, у багатьох досі є сумніви, чи тоді з могили дістали тіло самого команданте.

Тіло дружини аргентиського президента Хуана Перона - Еви - викрали одразу після бальзамування. Впродовж семи років останки народної улюблениці Евіти не могли поховати, лише 1957 року її поховали у Мілані - під чужим іменем. 1971 року тіло Евіти ексгумували і відправили чоловікові в Мадрид. Після зміни влади й смерті Хуана Перона труна Евіти повернулась до сімейного мавзолею в Буенос-Айресі.

Останки національного героя Венесуели Сімона Болівара дістали з могили 2010 року - для перевірки причини смерті. Однак установити, помер він від сухот чи від отруєння, експерти так і не змогли. Натомість зробили тривимірну реконструкцію зовнішності Болівара. Вона виявилася досить схожою на його прижиттєві портреті.