Оборона Європи від Росії стала головною темою саміту Європейського політичного співтовариства (ЄПС) в Копенгагені, що відбувся в четвер, 2 жовтня. Цей формат був спеціально створений як майданчик для політичного діалогу на європейському континенті у відповідь на повномасштабне російське вторгнення в Україну. Однак якщо на попередніх зустрічах на вищому рівні, які проводяться кожні пів року, йшлося про допомогу Україні в її боротьбі проти російської агресії, то цього разу мова йшла про захист від неї всього континенту.

"Всім зрозуміло, що Росія становить загрозу не тільки для України, але і для всієї Європи, - заявила на підсумковій пресконференції прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, яка приймала саміт. - Останнім часом ми стали свідками того, як Росія посилила порушення повітряного простору і гібридні атаки в Європі, використовуючи винищувачі і безпілотники, підштовхуючи мігрантів до наших кордонів, втручаючись у демократичні вибори і здійснюючи кібератаки, спрямовані на критично важливу інфраструктуру".

Саміти в Данії після порушень повітряного простору дронами

І хоча офіційний Копенгаген заявив, що поки не знає, хто стоїть за кількома нічними появами дронів в аеропортах і на військових об'єктах за кілька днів до самітів, підозри зосереджені на суднах російського тіньового флоту.

Аби два європейські саміти 1 і 2 жовтня пройшли без неприємних сюрпризів, Данії довелося звернутися за допомогою в забезпеченні безпеки до союзників - Швеції, Німеччини, Франції, Великої Британії та США.

На цьому тлі глави держав і урядів понад 50 країн зібралися в столиці країни-голови Ради ЄС, щоб обговорити нові виклики європейській безпеці та спільні відповіді на них. "Росія випробовує нас, і зараз, як ніколи раніше, нам необхідно триматися разом. Саме цьому була присвячена сьогоднішня зустріч, - зазначила Фредеріксен. - Ми повинні об'єднати зусилля, щоб побудувати сильнішу і, звичайно ж, безпечнішу Європу".

"Кожен євро для України - інвестиція в безпеку континенту"

Для цього, на її думку, необхідно в першу чергу посилити підтримку українців, які стримують Росію біля своїх кордонів: "Кожен євро, долар або датська крона, які ми надсилаємо Україні, є прямими інвестиціями в європейську безпеку".

Солідарність з Україною на саміті була продемонстрована вельми наочно: пам'ятки Копенгагена підсвітили в кольорах українського прапора, а образним орієнтиром зустрічі організатори вибрали квіти соняшника. "У соняшниках" прем'єрка Данії зустрічала колег, що прибували, стилізовані пелюстки прикрасили логотип ЄПС-2025, а кожен офіційний гість саміту отримав у подарунок пластмасовий конструктор у вигляді соняшника.

Обраний Фредеріксен формат підсумкової пресконференції, на якій зазвичай виступають лідери Євросоюзу або глави урядів і держав - господарі попередніх і майбутніх самітів ЄПС, також був покликаний підкреслити ключове значення України для європейської безпеки. Під завісу саміту вона вийшла до ЗМІ в головній залі Bella Center - другого за величиною виставкового і конференц-центру Скандинавії - удвох з президентом України Володимиром Зеленським.

Нова роль України

Він же був одним з головних доповідачів на саміті, і цього разу, як зазначили дипломати в кулуарах, його роль змінилася: він не просто просить допомоги, а й готовий надавати її Європі. Адже віднедавна європейські лідери повторюють, що для успішного захисту від російської агресії, з якою вони самі стикаються  дедалі частіше, їм необхідні досвід, знання і технології України в оборонній сфері. "Зміцнення нашої оборони від безпілотних літальних апаратів, збільшення власного виробництва безпілотників має відбуватися у тісній співпраці з вами в Україні", - сказала Зеленському прем'єр-міністерка Данії.

І Київ охоче бере на себе цю нову функцію. Все почалося в лютому 2025 року зі створення спільного центру JATEC (NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Center) на базі НАТО в польському Бидгощі. Там українські офіцери діляться з партнерами досвідом ведення війни проти Росії. Тепер, за словами Зеленського, українці прибули до ЄС, щоб приступити до спільної роботи над захистом від безпілотників.

"Наші військові фахівці, які мають солідний досвід роботи з дронами, вже перебувають у Данії, і ми поділимося досвідом і знаннями", - повідомив він на пресконференції. Адже саме завдяки підтримці партнерів та їхнім інвестиціям українцям вдалося здобути багато нових розробок у цій сфері, наголосив Зеленський.

"Російські дрони зайшли занадто далеко. Небезпечні інциденти з Росією також зайшли занадто далеко: Данія, інші скандинавські країни, наші сусіди - Польща, Румунія і країни Балтії - все це свідчить про необхідність спільних дій і про те, що кожна європейська країна повинна мати можливість збивати дрони", - заявив президент України. Він висловив сподівання, що саміт ЄПС стане відправною точкою для потужної підтримки і втілення ідеї спільного захисту від безпілотників. 

Саміт у Копенгагені може стати поворотним у обороні

Дипломати, з якими поспілкувалася кореспондентка DW у кулуарах, підтвердили, що в результаті останніх інцидентів з дронами, які почастішали на тлі невизначеності щодо подальшої оборонної підтримки США, в Європі виникло гостре усвідомлення повітряної загрози. Вони припустили, що нинішній саміт, як свого часу Версальський, може стати початком тектонічних зрушень у європейській політиці.

Прийнята в березні 2022 року, відразу після першого шоку від повномасштабної російської агресії проти України, Версальська декларація - це безпрецедентне політичне зобов'язання глав держав і урядів ЄС зміцнювати європейський суверенітет у військовій, енергетичній та економічній сферах, що стало поворотним для політики блоку. І хоча на зустрічах ЄПС підсумкові документи не приймаються, дипломати не виключають, що за загальноєвропейським круглим столом у Копенгагені слідуватимуть ключові рішення для оборони та безпеки.