Під час саміту Євросоюзу, який пройшов у Брюсселі у четвер, 19 березня, європейським лідерам не вдалося переконати прем'єр-міністра Угорщина Віктора Орбана розблокувати кредит у 90 мільярдів євро для України. Орбан продовжує наполягати: він ветуватиме кредит ЄС для України та 20-й пакет санкції щодо РФ доти, доки Київ не відремонтує нафтопровід "Дружба", пошкоджений, за даними української сторони, внаслідок російських атак.

Нинішній саміт лідерів Євросоюзу мав бути присвячений питанню конкурентоспроможності та обговоренню комплексних заходів, які сприяли б економічному зростанню ЄС. Натомість у цей порядок денний втрутилися дві обставини - війна в Ірані, яка спричинила кризу на європейському ринку енергоносіїв, та категорична позиція прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо України. "Віктор хоче знову стати головною зіркою шоу", - невесело жартували дипломати в коридорах євроінституцій напередодні саміту. І, схоже, угорському прем'єру це справді вдалося.

Кредит за "Дружбу"

Дискусія, присвячена Україні, тривала більше години. Перед нею до учасників саміту через відеозв'язок звернувся президент України Володимир Зеленський. Але все це не вплинуло на позицію Орбана, і він продовжував наполягати на тому, що зняття вето Угорщини з кредиту для України залежатиме від того, наскільки швидко Київ відновить постачання російської нафти через нафтопровід "Дружба". 

Рішення виділити Україні фінансову допомогу у формі кредиту у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки за рахунок запозичень на вільних ринках під гарантії бюджету ЄС було ухвалене під час саміту європейських лідерів у Брюсселі 18 грудня минулого року. Рішення підтримали 24 з 27 країн-членів. Угорщина, Словаччина та Чехія висловилися проти участі в кредиті, проте підтримали саме рішення.

Законодавчий пакет щодо виділення кредиту вже пройшов всі необхідні голосування в Європарламенті за терміновою процедурою. І оскільки політичної згоди на рівні керівників держав-членів ЄС уже було досягнуто, це рішення мало бути лише формально схвалено на рівні Ради ЄС. У Брюсселі поспішали із завершенням усіх юридичних формальностей, аби перший транш кредиту Київ зміг отримати вже у квітні.

Позицію Орбана "неприйнятна" і порушує принципи Договору ЄС

І саме той факт, що у грудні Віктор Орбан надав свою політичну згоду на виділення кредиту, а тепер вирішив блокувати його, тим самим підриваючи довіру до ЄС, викликало обурення і неприйняття серед керівництва ЄС та європейських лідерів.

Як розповів журналістам на умовах анонімності дипломат, який був присутній на засіданні, присвяченому Україні, голова Європейської Ради Антоніу Кошта назвав поведінку Орбана "неприйнятною", бо вона порушує принцип доброї волі та щирої співпраці між країнами-членами, який прописаний у Договорі ЄС. Кошта також наголосив, що досі жоден з європейських лідерів "не перетинав цієї червоної лінії".

Водночас, за словами співбесідника, голова Європейської Ради наголосив, що "деякі публічні коментарі президента Зеленського про угорського прем'єр-міністра були неприйнятними", натякаючи на висловлювання  Зеленського про те, якщо кредит ЄС блокуватимуть, то він дасть "адресу цієї особи" Збройним силам України. "Така ескалація не слугує інтересам жодної зі сторін", - наголосив Кошта. 

У ЄС не хочуть пов'язувати кредит для України з відновленням "Дружби"

Кілька європейських дипломатів повідомили про те, що в процесі роботи над проєктом підсумкової декларації саміту ЄС щодо України Угорщина та Словаччина наполягали внести в текст пункт з вимогою відновити роботу нафтопроводу "Дружба". Але представники інших країн ЄС висловилися проти цього, оскільки виділення кредиту для України уже було схвалене, а отже не потребує додаткових умов чи нового обговорення на рівні лідерів. 

Попри цю позицію за кілька днів до саміту Єврокомісія схвалила рішення направити до України групу експертів для оцінки пошкоджень "Дружби" та виділити фінансові ресурси для ремонту нафтопроводу, що насправді виглядало як спроба Брюсселя піти на зустріч Віктору Орбану і зняти вето з кредиту для України. 

Проте угорський прем'єр не оцінив цього кроку. "Позиція Угорщини дуже проста. Ми готові підтримати Україну тоді, коли отримаємо нашу нафту, яку вони заблокували", - заявив Орбан. А під час самої зустрічі  він звинуватив своїх колег у тому, що вони нібито більше дбають про інтереси України, а не Угорщини, для якої російська нафта "екзистенційне питання", розповів дипломат, який був присутній на зустрічі. Віктор Орбан також категорично відкинув звинувачення на свою адресу у тому, що він порушує домовленість щодо кредиту, бо, мовляв, у грудні, коли рішення ухвалювалося, нафтопровід "Дружба" функціонував. 

Читайте також: "Дружба" розбрату та інші проблеми у відносинах України та Угорщини

Чи має ЄС "план Б"?

У висновках саміту щодо України, які відмовилися підписувати Угорщина та Словаччина, йдеться про те, що Європейська Рада очікує виплати першого траншу кредиту для України до початку квітня, а також на "швидке ухвалення 20-го пакету санкцій" та знову наголошує на важливості "подальшого скорочення доходів Росії від енергоносіїв та подальшого обмеження російської банківської системи".

Після обговорення українського питання європейські лідери перейшли до дискусії про ситуацію з цінами на енергоносії в ЄС, які зросли через ситуацію на Близькому Сході. Очікується, що саміт може тривати до пізнього вечора, але до обговорення кредиту для України європейські лідери вже не повертатимуться, і яким чином буде вирішена ситуація з угорським вето, поки що точно невідомо.

Щоправда, прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер перед початком саміту сказав журналістам, що у ЄС є "план Б" на випадок, якщо Віктор Орбан відмовиться розблокувати гроші для України, але при цьому зауважив, що обговорювати його деталі публічно було б "нерозумно". Проте, за даними джерел DW, насправді чіткого "плану Б" у Брюсселя немає. У ЄС просто очікують, що після квітневих виборів політична ситуація в Угорщині зміниться, і вето на кредит для України та 20 санкційний пакет буде знято.

Читайте також: Угорщина: як Путін допомагає Орбану перед виборами