Саміт лідерів Європейського Союзу, який завершився у п'ятницю, 16 жовтня, у Брюсселі не приніс проривних рішень для України, проте надіслав важливі політичні сигнали: європейська підтримка незмінна, ЄС продовжить надсилати Україні зброю та фінансову допомогу і не послабить тиск на Росію. Після рішення Білого дому укласти дизельну угоду з Москвою ці сигнали мають для Києва особливу цінність.

Політичні обставини, за яких відбувалася нинішня зустрічі європейських лідерів у Брюсселі, важко назвати сприятливими для України. Чергове загострення відносин між Києвом та Вашингтоном через рішення президента США послабити енергетичні санкції проти Росії призвело не лише до обміну різкими заявами між Трампом та Зеленським, а й мало цілком конкретні негативні наслідки для України: США обмежило швидкість Starlink, що вплинуло на спроможність українців збивати російській реактивні безпілотники. Це змусило Європу знову брати на себе роль посередника між Кивом і Вашингтоном, аби допомогти їм принаймні знизити градус публічних висловлювань.

Окрім того, у європейців наразі доволі і своїх проблем. Серед них складна-дискусія про фінансові скорочення, необхідні для ухвалення багаторічного бюджету ЄС на наступні сім років, зростання цін на енергоносії та міграція. Саме ці питання були на порядку денному засідання під час першого дня саміту, яке тривало до глибокої ночі.

Кошта: Санкцій проти Росії ми не скасуємо

Володимир Зеленський прибув на саміт у п'ятницю зранку і підійшов до журналістів у супроводі президента Європейської Ради Антоніу Кошти та очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.

Обидва очільники ЄС відразу запевнили, що підтримка України залишатиметься незмінною. "Скажу абсолютно чітко: ми не скасуємо жодних санкцій, доки Росія не припинить війну", - заявив Кошта. А фон дер Ляєн зауважила, що хоча Брюссель підтримує енергетичне перемир'я між Україною та РФ, запропоноване президентом Трампом, проте оскільки Москва його не дотримується, ЄС посилить тиск на Росію. 

Питання, які Зеленський мав обговорити на саміті, - життєво важливі для України. Наповнення так званого зимового пакету для України, який має допомогти українцям пройти складну зиму. До нього входять не лише підтримка для української енергетики, а й засоби ППО, котрі мають захистити об'єкти української інфраструктури від російських ударів. Пізніше під час пресконференції Зеленський сказав журналістам, що Європа має у своїх запасах достатньо ракет-перехоплювачів для того, щоб Україна змогла вистояти зиму в умовах російських обстрілів. Проте відповідь на питання, чи надійдуть ці перехоплювачі в Україну, поки що відкрите.

У ЄС подумають, як знайти 70 млрд євро для України

Дефіцит фінансування бюджетних та військових потреб України на 2027 рік продовжує залишатися відкритим питанням. Під час підсумкової пресконференції Урсула фон дер Ляєн наголосила, що фінансові потреби України на 2026 рік вже закриті, але нагадала: щоб продовжувати отримувати виплати від ЄС, Україна має продовжувати необхідні для цього реформи. А от питання фінансової підтримки на 2027 рік залишається відкритим.

"Наступного року війна коштуватиме нам 155 мільярдів євро. І нам потрібно щонайменше 70 мільярдів євро додатково від вас - на оборону, на зброю та на нашу стійкість. Це реалістична сума. І я прошу вас знайти цю підтримку. Вона допоможе нам стримувати Росію", - звернувся Зеленський до своїх колеги на початку саміту.

За словами Антоніу Кошти, надання фінансової підтримки Україні не викликала суперечок серед лідерів. "Ми одразу погодилися, що необхідно вирішити питання додаткових потреб у фінансуванні України у 2027 році, і попросили Єврокомісію підготувати конкретну пропозицію з цього приводу", - повідомив Кошта. За деякою інформацією, ця пропозиція може з'явитися вже у листопаді.

Кулбергс: Якщо хочете пити каву з круасаном, підтримайте Україну

Деякі європейські лідери краще за інших усвідомлюють терміновість фінансової ситуації, в якій опинилася Україна. "В України вже закінчуються гроші. Певною мірою це вже сталося", - заявила прем'єрміністерка Данії Метте Фредеріксен.

Ще емоційніше висловився прем'єр Латвії Андріс Кулбергс. "Якщо ми хочемо комфортно жити в Європі - їсти круасани й пити ранкову каву, не думаючи про загрози, то мусимо підтримувати Україну. Якщо ми цього не зробимо, це ляже на нашу совість", - заявив політик.

Кульергс також закликав європейців усвідомити, що підтримка України коштує грошей і пояснив, що ця фінансова допомога обійдеться кожному європейцю в еквівалент вартості одного пива на рік. "Ми можемо собі це дозволити. Це лише ціна одного пива, але там (в Україні. - Ред.) - це ціна життя", - сказав латвійський прем'єр. 

До теми конфіскації росактивів лідери ЄС не поверталися

Нагальна необхідність у покритті фінансових потреб України реанімувала дискусію про конфіскацію заморожених російських активів, котрі, як раніше вирішив ЄС, залишатимуться замороженими доти, поки РФ не виплатить репарації. У грудні минулого року європейські лідери відмовилися від цієї ідеї через позицію Бельгії, на території якої у депозитарії Euroclear зберігаються росактиви на суму близько 200 млрд євро. На конфіскації російських грошей наполягають країни Балтії, Швеція та Фінляндія, проте більшість країн ЄС вважають цю тему закритою.

Володимир Зеленський на полях саміту зустрівся з бельгійським прем'єрміністром Бартом де Вевером. Проте під час пресконференції український президент ухилився від прямої відповіді на запитання, чи обговорював він під час цієї зустрічі питання росактивів.

Як повідомляли ЗМІ, під час останніх переговорів щодо припинення війни в Україні між представниками США, України, ЄС та Росії американська сторона запропонувала передати частину росактивів, заморожених у ЄС, під контроль спеціально створеної структури, якою керував би Вашингтон. Але Зеленський чітко дав зрозуміти, що для України такий варіант неприйнятний. "Наш сигнал наступний: головне, щоб Росія не мала можливості потім вплинути на ці активи", -   сказав він. За його словами, РФ "дуже хоче повернути ці активи", але Україна хотіла отримати їх раніше, ніж це зможе зробити РФ.

Каллас: Переконати США тиснути на агресора - складно

Учасники саміту старанно намагалися уникати коментарів на адресу Дональда Трампа у зв'язку з його останніми рішеннями щодо війни в Україні. Але, як запевнила верховна представниця ЄС з питань зовнішньої та оборонної політики Кая Каллас, європейці намагаються переконати "наших американських партнерів, що, якщо ми хочемо завершити цю війну, то повинні посилити тиск на агресора". "Але, звичайно, ви бачите, що з нашими американськими союзниками це дуже складно", - констатувала Каллас.

За словами кількох європейських дипломатів, дехто з європейських лідерів натякав Зеленському, що йому не варто публічно критикувати дії глави Білого дому. Хоча сам український президент напряму не підтвердив, що такі розмови справді були, проте коли під час пресконференції у нього запитали, чи не вважає він, що на тлі внутрішньополітичної боротьби у США Дональд Трамп відвів йому роль цапа-відбувайла, Зеленський відповів красномовним мовчанням.