Анґела Меркель і надалі просуває ідею саміту ЄС-Росія. Що канцлерка Німеччини хоче сказати президенту РФ Володимиру Путіну за лічені місяці до завершення свого правління?
Реклама
Анґела Меркель (Angela Merkel) не відступає. Попри те, що на саміті Європейського Союзу 25 червня її пропозицію провести зустріч з Володимиром Путіним не підтримали, канцлерка Німеччини від неї не відмовляється. "Відносини між Росією і Європейським Союзом зараз справді не добрі, - сказала канцлерка 28 червня під час відео-виступу перед німецькими та французькими депутатами. - Але і під час "холодної війни" було спілкування". За її словами, "мовчанням проблем не вирішити".
Меркель надихнув приклад Байдена
Ідею саміту ЄС-Росія Меркель висунула спільно з президентом Франції Еммануелем Макроном. Канцлерка вважає, що європейцям слід взяти за взірець президента США Джо Байдена, який на переговорах в Женеві 16 червня обговорив з керівником Кремля спірні питання і домовився про початок діалогу на профільному рівні за деякими з них, у тому числі й щодо кібербезпеки. "Чому Європа не може вчинити так само?" - поставила Меркель риторичне запитання.
Проти ідеї саміту з Путіним виступили кілька країн ЄС, переважно зі Східної Європи, які вважають її передчасною. Водночас було схвалено пропозицію про розробку нової політики санкцій щодо РФ і про підтримку держав, які зазнають тиску з боку Москви. В якому форматі міг би відбутись саміт - питання відкрите. Регулярні зустрічі на рівні трійки ЄС за участю глав Єврокомісії, Ради ЄС та шеф-дипломата не проводяться після анексії Криму.
Чому саміт ЄС-Росія не відбувся
Пропозиція Меркель стала несподіванкою не тільки для оглядачів, а й для інших керівників держав і урядів ЄС. У цьому експерти вбачають причину того, що вона не отримала підтримки. "Це було технічно погано підготовлено", - вважає Ганс-Геннінґ Шредер (Hans-Henning Schröder), колишній експерт з питань Росії в берлінському Фонді "Наука і політика" (SWP). - Якби це було заздалегідь обговорено з Польщею і країнами Балтії, то провалу не було б". Сама Меркель не вважає, що зазнала поразки на саміті ЄС, але визнає, що на реалізацію її ідеї може знадобитися більше часу.
Оглядачі в Німеччині інтерпретували слова канцлерки так, що вона, мовляв, прагне провести зустріч з Путіним до того, як піде з посади після виборів до Бундестагу 26 вересня. Дехто вважає, що, побачивши опір в ЄС, Меркель і Макрон можуть піти на зустріч з Путіним у вузькому форматі, хоча канцлерка казала, що не бачить в цьому "переваг". У січні 2020 року Путін був у Берліні на конференції щодо Лівії, 2019 року його приймав у Франції Макрон, а роком раніше президент РФ відвідав Берлін.
Поспіх двох "кульгавих качок"
Експерти оцінюють аргументи й мотивацію Меркель по-різному. Ганс-Геннінґ Шредер говорить, що ідея саміту з Путіним "здорова", і що є сенс обговорити ситуацію хоча б щодо таких проблемних питань, як контроль над озброєннями, Україна і Білорусь. Шредер вважає, що Меркель поспішає закласти підвалини для нових відносин з Росією, оскільки виходить з того, що новому главі уряду Німеччини знадобиться близько пів року, перш ніж він або вона зможуть займатися "великими питаннями зовнішньої політики". І хоча Меркель є "кульгавою качкою", як називають правителів наприкінці терміну їхніх повноважень, її міжнародний авторитет дає можливість виступати з такими ініціативами. Французького президента Макрона, якому до президентських виборів у 2022 році лишилося менше року, Шредер теж записав в цю категорію.
Політолог пов'язав поспіх Меркель і з тим, що завершення її правління збіглося в часі з обранням президентом США Джо Байдена, який, на відміну від свого попередника Дональда Трампа, оголосив повернення США до активної ролі в міжнародній політиці. "На цьому тлі ЄС має сенс теж зайняти свої "ігрові поля", - говорить Шредер. Меркель зможе обговорити з Байденом свою ініціативу щодо Росії вже в середині липня, коли зустрінеться з главою Білого дому в Вашингтоні.
Реклама
Путін отримає трибуну?
Ґергард Манґотт (Gerhard Mangott), професор університету в австрійському Інсбруку, позитивно оцінив ідею канцлерки ФРН. "Очевидно, Меркель в останні місяці свого правління хоче оживити те, що для неї завжди було важливо - діалог з Росією, не партнерство, а саме розмову". При цьому політолог вважає, що такий діалог не є "нагородою" для Путіна і "необов'язково веде до вирішення конфліктів". Позицію східноєвропейських країн Манґотт вважає "помилковою".
Історикиня й політологиня Сюзанне Шпан (Susanne Spahn), яка спеціалізується на питаннях Східної Європи, навпаки - критикує ініціативу Берліна. "Було б неправильно надавати президенту Путіну трибуну, щоб він знову розіграв спектакль про повернення Росії як провідної держави, рівної США і ЄС, але без зрушень щодо ключових політичних питань", - вважає Шпан.
За її словами, було б "неправильним сигналом", якби подовження "курсу на придушення" опозиції в Росії й "агресивна зовнішня політика" увінчалися б самітом ЄС-Росія. Шпан не згодна також з аргументом Меркель про "мовчання" у відносинах з Москвою: "З президентом Путіним постійно спілкуються на двосторонньому рівні, а щодо України - в "нормандському форматі ".
Чи хоче Москва саміту з ЄС
У тому, що Меркель хоче саміту ЄС з Путіним, сумнівів немає. А чи прагне цього сам президент РФ? З Москви надходили суперечливі сигнали. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков сказав, що в Кремлі позитивно оцінили ініціативу Меркель. Сам Путін у статті для німецької газети Die Zeit в кінці червня виступив "за відновлення всеосяжного партнерства з Європою". Однак ще зовсім недавно, в лютому, під час візиту глави європейської дипломатії Жозепа Борреля в Москву йому влаштували незвично холодний прийом, оголосивши в той же день про висилку європейських дипломатів, в тому числі - німецького.
"Недавня стаття Лаврова теж була не дуже ввічливою", - зазначає Ганс-Геннінґ Шредер, маючи на увазі публікацію глави МЗС РФ за підсумками Женевського саміту. - Цьому потрібно заперечувати. Говорити, мовляв, ми так не граємо, це не варіант в міжнародній політиці".
Порядок денний саміту: від кібератак до України
Якщо саміт в найближчі місяці відбудеться, що скаже Меркель Путіну? Сама канцлерка згадувала питання роззброєння, кібератаки, ситуацію в Україні та Білорусі, а також в Сирії та Лівії. "Меркель скаже Путіну, що Росія не зможе бути економічно і фінансово успішною без співпраці з ЄС", - вважає Ґерхард Манґотт. Утім, він сумнівається, що це справить враження на главу Кремля - розбіжності "дуже великі".
Путін і Меркель: говорити, аби не мовчати
Лише кілька політиків світового масштабу знайомі так довго, як Анґела Меркель та Володимир Путін. Але багатообіцяючі відносини за довгі роки суттєво похолоднішали.
Фото: Reuters
Хороший старт під час першого візиту
Це була не перша їхня зустріч, але перша - як президента і канцлерки. За її підсумками в 2005 році Меркель сказала: "Ми підтримували дуже відкритий діалог". Путін також похвалив збереження хороших відносин між Берліном і Москвою після зміни уряду Німеччини: "Ми хочемо розширювати співпрацю у міжнародній політиці, економіці та гуманітарній сфері".
Фото: imago/photothek/T. Koehxler
Найулюбленіші вуха для Путіна
На полях "Петербурзького діалогу" в Дрездені наприкінці 2006 року Путін у спільному з Меркель інтерв'ю медіакомпанії MDR сказав про канцлерку: "Ми не дуже добре знаємо один одного особисто, але мені надзвичайно імпонує її здібність слухати". За його словами, це рідкість серед політиків, а тому викликає особливу симпатію.
Фото: picture-alliance/dpa/M. Hiekel
Невинне залякування?
Уже за три місяці Путін знайомить Меркель зі своїм лабрадором Коні. При цьому страх Меркель перед собаками - факт відомий. "Хоча, як я думаю, російський президент добре знав, що я не буду в захопленні від його собаки, він все одно привів його з собою", - сказала Меркель роком пізніше в інтерв'ю Süddeutschen Zeitung. Для багатьох ця ситуація є прикладом провокації з боку Путіна.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Chirikov
Шпички на зустрічі в Кремлі
Що Меркель думає про поводження Путіна з критикою у ЗМІ та з боку громадянського суспільства, вона непрямо, але однозначно заявила під час "Петербурзького діалогу" 2012 року. "Якби я щоразу ображалася, розгортаючи вдома газету, я б не протрималася у кріслі канцлерки і трьох днів", - відповіла Меркель на відповідне питання з залу.
Фото: picture-alliance/dpa
Партнерство і довіра
"Ми маємо партнерські відносини. Я зустрічався з нею за минулий рік сім разів, щонайменше 20 разів ми телефонували", - заявив Путін про Меркель у інтерв'ю бульварній газеті Bild 2015 року. "Я довіряю їй, вона дуже відкрита людина. Вона також має певні обмеження та обов'язки. Але вона щиро намагається вирішити кризи, в тому числі на південному сході України", - додав він.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Nikolskyi
Путін зафіксував розпач Меркель
"Я не хочу нікого ображати, але те, що сказала пані Меркель, це свідчення невдоволення обмеженою незалежністю, яке накопичилося за довгий час", - прокоментував Путін так звану промову в пивному наметі Меркель під час виборчої кампанії 2017 року. У ній Меркель заявила, що Європа має взяти власну долю в свої руки з огляду на курс на конфронтацію президента США Трампа на саміті G7 в Італії.
Фото: picture-alliance/AP Photo/D. Lovetsky
Діалог як обов'язок
Квіти тут є радше проявом поваги, ніж галантності. І зустріч Меркель та Путіна у Сочі в травні 2018 року - радше обов'язок, ніж честь. На це вказують слова Меркель під час спільної прес-конференції: "Навіть якщо в деяких питанням наші позиції надзвичайно розходяться, ми маємо говорити один з одним, адже в іншому разі все зведеться до мовчання і дедалі меншого порозуміння".
Фото: picture-alliance/Sputnik/S. Guneev
7 фото1 | 7
Які санкції США та ЄС діють щодо Росії
Галерея DW про те, які американські та европейські санкції були запроваджені щодо Росії за останні чотири роки.
Фото: picture-alliance/PA Wire/A. Matthews
Заборона на в'їзд та замороження активів
У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції щодо російських високопосадовців, депутатів Держдуми та підприємців. Їм заборонили в'їзд, а їхні американські та європейські активи заморозили. До санкційних списків, які в подальшому неодноразово розширювалися, потрапили спікерка Ради Федерації Валентина Матвієнко, депутат Держдуми Леонід Слуцький і радник російського президента Сергій Глазьєв.
Фото: picture-alliance/empics/S. Parsons
Секторальні санкції
16 липня 2014 року США запровадили санкції щодо компаній "Роснефть" і "Новатек", а також "Газпромбанку" і державної корпорації "Внешэкономбанк". Вони не можуть отримувати в США боргове фінансування на термін понад 90 днів. З "Внешэкономбанком" і "Газпромбанком" заборонено проводити транзакції. Згодом до цього списку додали "Банк Москвы", ВТБ, "Россельхозбанк" і Об'єднану суднобудівну корпорацію.
Фото: Dmitry Kostyukov/AFP/Getty Images
ЄС пішов за прикладом США
Кілька тижнів потому секторальні санкції щодо Росії запровадив і Євросоюз. Вони поширилися на п'ять найбільших російських банків: "Сбербанк", ВТБ, "Газпромбанк", "Россельхозбанк" і ВЭБ, яким був обмежений доступ до ринків капіталу ЄС. Пізніше такі ж обмеження Брюссель запровадив щодо трьох нафтових компаній - "Роснефть", "Транснефть" і "Газпром нефть" - і трьох оборонних підприємств РФ.
Фото: DW/E. Samedowa
Російська нафтова галузь під санкціями
Санкції щодо російської нафтової галузі запровадили і США, і ЄС, обмеживши роботу своїх компаній в російській Арктиці. Брюссель також заборонив поставки до Росії високотехнологічного обладнання для нафтової галузі у відповідь на дії РФ в Україні.
Фото: picture-alliance/AA/S. Anisimov
ВПК під прицілом
До санкцій в галузі ВПК належать запроваджена Євросоюзом заборона на торгівлю з Росією зброєю і заборона на експорт до неї товарів подвійного призначення для оборонного сектора. США, своєю чергою, запровадили штрафні заходи проти 11 виробників електроніки, яка може бути використана для потреб військової промисловості. Обґрунтування санкцій - війна на Донбасі та анексія Криму.
Фото: Reuters
Санкції щодо спецслужб
У грудні 2016 року США запровадили санкції у зв'язку з можливими кібератаками з боку російських хакерів під час американської президентської виборчої кампанії. Цього разу до "чорного списку" потрапили зовнішня і внутрішня спецслужби країни - Головне розвідувальне управління (ГРУ) і Федеральна служба безпеки (ФСБ).
Фото: picture-alliance/dpa
США покарали російських олігархів
У квітні 2018 американський мінфін вперше завдав удару по російських приватних компаніях. Він запровадив санкції щодо 24 російських бізнесменів з опублікованої раніше так званої "Кремлівської доповіді". Серед них опинилися такі впливові олігархи, як Олег Дерипаска та Віктор Вексельберг. Активи їхніх компаній на території США заморожені, а американцям заборонено вести з ними бізнес.
Фото: picture-alliance/AP/Sputnik/M. Klimentyev
Санкції за отруєння Скрипалів
27 серпня 2018 року набули чинності нові санкції США за застосування Росією хімічної зброї. Ці штрафні заходи включають заборону на продаж Росії озброєнь та іншої оборонної продукції, відмова у доступі до американських товарів і технологій, які особливо важливі з точки зору національної безпеки, а також у наданні кредитів уряду США, кредитних гарантій та іншої фінансової підтримки.