"Поки ти чекаєш автобуса, Україна чекає на F-16", - плакатами з такими написами англійською мовою обклеєний в дні саміту НАТО у Вільнюсі міський транспорт. На знак солідарності з прагненням України стати 33-м членом Північноатлантичного альянсу, після того як 32-м стане Швеція, жителі литовської столиці вивісили 33 тисячі українських прапорів. Однак настрої більшості литовців та інших жителів Центральної Європи й Балтії явно контрастували з настроями лідерів країн НАТО. Другий, заключний день вільнюської зустрічі приніс не тільки чергові запевнення в незмінності підтримки України, а й несподівані сплески емоцій.

"Доставка" від Бена Воллеса

Мабуть, найбільше запам'яталося висловлювання міністра оборони Великобританії Бена Воллеса у відповідь на прохання журналістів прокоментувати слова Володимира Зеленського, який назвав "абсурдною" відмову НАТО надати чіткий поетапний план вступу України до Альянсу. "Знаєте, ми - не "Амазон". Люди хочуть бачити подяку", - сказав Воллес, недвозначно натякнувши на десятки мільярдів військової та іншої допомоги, спрямованої Лондоном Києву.

Намагаючись згладити незручність, прем'єр-міністр Сполученого Королівства Ріші Сунак розповів на пресконференції, що Зеленський уже не раз дякував йому. Сам український президент, спілкуючись з журналістами наприкінці саміту, був помітно роздратований: "Ми завжди були вдячні і завжди дякуємо. Я просто не знаю, як ми ще повинні дякувати? Можемо зранку прокидатися і дякувати міністру особисто. Нехай він напише мені, як потрібно дякувати, і я так і подякую".

Читайте також: Зеленський про саміт НАТО: Якби було запрошення, було б ідеально

Україна vs Албанія

За цим пікіруванням можна судити, що ж насправді відбувалося в ці два дні за зачиненими дверима. Трьома головними "українськими" підсумками вільнюського саміту можна вважати відмову від Плану дій щодо членства (ПДЧ) для Києва, масштабну посилену підготовку солдатів і офіцерів ЗСУ та їхнє перенавчання за стандартами Альянсу, а також створення Ради Україна - НАТО. Однак і тут, як прийнято говорити, є нюанси.

За даними джерел DW, максимальну стриманість у всьому, що стосується членства України в НАТО, виявляла Німеччина. Так, делегація ФРН наполягла на максимально широкому використанні іншого інструменту - РНП, річного національного плану, який, як правило, не публікується у відкритих джерелах. Він передбачає, що перед вступом до Альянсу країна-кандидат щороку звітує про роботу, виконану нею у сферах економіки, боротьби з корупцією, державного будівництва, а також військової та прикладної освіти.

Ніхто в Києві не заперечує необхідності боротьби з корупцією або цивільного контролю за військовим бюджетом. Але українці та їхні союзники з НАТО побоюються, що РНП може стати зручним інструментом затягування вступу на невизначений термін. "Рішення прийняти країну в НАТО зрештою - політичне, - пояснив DW один з учасників непублічних зустрічей у Вільнюсі. - Албанію чи Чорногорію навряд чи можна віднести до держав, де проблема корупції вирішена. Але стратегічні та політичні інтереси країн-членів НАТО такі, що їх прийняли такими, якими вони є".

Читайте також: У Німеччині кажуть, що розуміють розчарування Зеленського самітом НАТО

США - за мир в обмін на території?

Іншою країною, яка зробила все, щоб результати саміту виявилися саме такими, стали США. Як уже писала DW, напередодні президентських виборів 2024 року Джо Байден хоче максимально уникнути звинувачень у "втягуванні Америки в чергову війну" як від республіканців-ізоляціоністів, так і від лівого крила його Демократичної партії. Інше джерело розповіло DW, що делегація США (щоправда, без Байдена) доволі прозоро натякнула людям Зеленського, що якщо Київ вимагатиме надто активно і надто багато, то Вашингтон може переглянути номенклатуру та обсяги військової допомоги.

Крім того, у деяких учасників саміту склалося враження, що адміністрація Байдена не відмовилася від ідеї розміну безпеки України на території. Тобто якщо Україна відвоює значні та стратегічно важливі площі, то до кінця 2023-го або на початку наступного року Вашингтон почне підштовхувати її до мирних переговорів із Москвою, сподіваючись домогтися від Києва відмови щонайменше від частини вже окупованих Росією земель в обмін на вступ до НАТО. Якщо цього вдасться домогтися, у рік виборів Байден претендуватиме на лавровий вінок миротворця.

Про те, наскільки такий поворот подій турбує президента України, можна судити з того, що на підсумковій пресконференції Зеленський двічі повертався до теми можливого обміну тимчасово окупованих територій на безпеку. І двічі повторив: така угода з Путіним ні для нього, ні для українського народу неприйнятна.

Вільнюський саміт певною мірою був новим виданням бухарестського, що відбувся 15 років тому. Протиріччя, які не вдалося подолати в столиці Литви, обов'язково знову спливуть перед підготовкою до наступного саміту, запланованого у Вашингтоні в рік 75-річчя НАТО. І, можливо, стануть ще гострішими.

Читайте також: Байден заявив, що "з нетерпінням чекає" членства України в НАТО