Перший день саміту НАТО у Вільнюсі у вівторок, 11 липня, розпочався з демонстрації єдності. Туреччина напередодні зняла заперечення з приводу вступу Швеції до Північноатлантичного альянсу. Щоправда, президент Реджеп Таїп Ердоган одразу ж закликав відкрити Туреччині дорогу до членства в Європейському Союзі. До компетенції НАТО це питання не належить. Найімовірніше, це був сигнал Ердогана Вашингтону наполегливо "попросити" ЄС бути чуйнішим до Анкари.

Та все ж деклароване бажання турецького лідера зблизитися з Заходом має символічне та політичне значення. А якщо згадати, як Москву розгнівало відправлення додому в Україну бійців полку "Азов", які перебували в Туреччині, то виникло враження, що турецьке керівництво ухвалило свідоме політичне рішення відмовитися від особливої позиції майже з будь-якого питання та наочно продемонструвати заново солідарність з союзниками. 

Столтенберг: НАТО прийме Україну, "коли для цього будуть умови"

Однак закінчення робочого дня було не таким надихаючим. Тих, хто сподівався на суттєві зрушення в позиції НАТО щодо членства України, чекало розчарування. Після закінчення засідання Північноатлантичної ради - вищого органу, до якого входять глави держав і урядів країн Альянсу, до журналістів вийшов генеральний секретар Єнс Столтенберг.

Він повідомив, що НАТО прийме Україну, "коли для цього будуть умови". Водночас Столтенберг оголосив, що Києву не доведеться реалізовувати план дій щодо членства (ПДЧ) - стандартний набір насамперед військових, а також політичних реформ, обов'язковий для всіх держав, що вступають. Це означає, що, запросивши Україну приєднатися, держави-члени Альянсу одразу перейдуть до ратифікації в національних парламентах угоди про її приєднання. Однак питання про те, коли саме це станеться, залишилося відкритим. 

Читайте також: Зеленський назвав абсурдним проєкт рішення саміту НАТО

НАТО створить програму бойової підготовки ЗСУ

НАТО також пообіцяло створити масштабну програму бойової підготовки Збройних сил України (ЗСУ) для того, щоб зробити їх "інтероперабельними". Мовою Альянсу це означає повну сумісність з його стандартами, насамперед у сфері комунікацій, правил використання мереж зв'язку, протиповітряної оборони (ППО) та штабної культури. Українським військовослужбовцям доведеться масово вивчити англійську мову для цього. Крім того, комісію Україна-НАТО, що діяла до цього, замінили на раду, в якій усі члени рівні. Перше засідання нового органу відбудеться 12 липня та стане головним елементом програми другого дня саміту.

Однак, по суті, рішення Північноатлантичної ради не надто відрізняються від тих, що були ухвалені 15 років тому в Бухаресті. Практично всі журналісти в залі виставкового центру Litexpo у Вільнюсі в тій чи іншій формі ставили Столтенбергу два запитання. Перше: чим нинішні рішення принципово відрізняються від ухвалених у Бухаресті? Відповідь: скасуванням ПДЧ. І друге: які умови має виконати Україна, щоб отримати запрошення до НАТО? Відповідь: союзники визначать це, коли прийде час. З контексту зрозуміло, що він не настане, поки триває війна.

Зеленський відмовився коментувати рішення саміту

Президент України Володимир Зеленський, який приїхав до Вільнюса, відмовився коментувати рішення альянсу. Це максимум того, що він міг зробити, щоб продемонструвати розчарування. Наприкінці дня на Лукіській площі, одній з головних і найбільших у Вільнюсі, разом із президентом Литви Гітанасом Науседою Зеленський підняв прапор України, який майорів над позиціями ЗСУ в Бахмуті.

Український гість був помітно зворушений і теплою емоційною промовою Науседи, і тим, як уся площа співала гімн України. Однак ані зворушлива церемонія, ані 33 тисячі жовто-блакитних прапорів, розвішаних жителями Вільнюса як символ бажання бачити Україну 33-м членом НАТО, не могли компенсувати ні українцям, ні литовцям, які їх активно підтримують, відчуття нереалізованого шансу.

Читайте також: Кулеба: НАТО продемонструвало брак політичної волі щодо членства України