Для генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга цей саміт НАТО в Мадриді міг би стати прощальним, але через напад Росії на Україну Столтенбергу доведеться довше залишитися на посаді. 30 членів Альянсу хочуть, щоби у ці кризові часи НАТО очолював дипломат із досвідом. 63-річний Столтенберг, який обіймає посаду генерального секретаря з 2014 року, пропонує рухатися чітким курсом. "Головні рішення щодо майбутнього НАТО будуть ухвалені в Мадриді. Ми затвердимо нову стратегічну концепцію, зміцнимо нашу обороноздатність і ухвалимо рішення щодо комплексного пакету допомоги для України", - сказав Єнс Столтенберг німецькому журналу Der Spiegel.

Столтенберг та інші дипломати НАТО намагаються згладити суперечку між членом НАТО Туреччиною та країнами-кандидатами Швецією та Фінляндією. Було б добре, якби до Мадрида вже можна було б запросити представників Швеції та Фінляндії - країн, які через російську загрозу бажають швидкої процедури набуття членства. Якщо ж цього не станеться, то це ще не трагедія, вважає делегація США в НАТО. Радше раніше, ніж пізніше президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган відмовиться від блокування членства Фінляндії й особливо Швеції. Зрештою, інші 29 країн НАТО для зміцнення єдності хотіли б, щоб ці країни північної Європи приєдналися до альянсу.  Заперечення Ердогана проти членства двох країн-заявниць, мотивоване тим, що ті нібито поблажливі до курдських терористів, слід "сприймати серйозно", але не більше. Над вирішенням проблеми активно працюють, запевняє генеральний секретар НАТО Столтенберг.

Читайте також: Ердоган, НАТО і вето: чому Туреччина погрожує загальмувати розширення альянсу?

Посилення східного флангу НАТО

У центрі уваги зустрічі на вищому рівні - східний фланг. З початком війни Росії проти України усі усвідомили те, про що роками говорили на експертному рівні в альянсі. Російська загроза з використанням конвенціональних озброєнь є більшою, ніж вважали раніше. Тому Росію у новій стратегічній концепції називають уже не партнером, а противником.

Міністри оборони НАТО два тижні тому вирішили, що "східний фланг", тобто територію країн НАТО від Балтійського до Чорного моря, необхідно якнайшвидше посилити. Генсек НАТО сподівається, що на саміті у Мадриді західні члени альянсу погодять рішення про додаткові бойові підрозділи, які, в разі потреби, можна буде швидко перекинути до країн на східному фланзі. Ці пропозиції на даний момент не передбачають розміщення великих бойових підрозділів з тисячами військових на постійній основі.

Читайте також: Столтенберг: Війна РФ з Україною може розтягнутися на роки

Бундесвер має підстрахувати Литву

Половина "потужної" бригади, про формування якої оголосив канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) під час свого візиту до Литви на початку червня, загалом дислокуватиметься в Німеччині і лише у разі кризової ситуації буде перекинута в Литву. Інша половина (близько 1500 осіб) розміщуватиметься там на ротаційній основі. Крім того, дві тисячі військових для посилення обороноздатності Литви прибудуть з інших країн НАТО. Тож сили під керівництвом Німеччини налічуватимуть загалом близько 5000 військових.

Генеральний секретар НАТО Столтенберг бажає, щоби на саміті у Мадриді німецький підхід до "нового типу розгортання військ" став прикладом для інших заради посилення безпеки країн на східному фланзі. Дипломати НАТО, які готуються до зустрічі у Мадриді, кажуть, що про свій внесок можуть оголосити Великобританія, Франція, Данія і, можливо, Канада.

Міністр оборони Великобританії Бен Воллес два тижні тому на зустрічі міністрів оборони в Брюсселі дав зрозуміти, що швидкість відіграє тут головну роль. "Не буде 60 днів на перекидання танків до Естонії. Після цього Естонії більше не буде, якщо поглянути на те, що росіяни роблять в Україні". Поки що альянс покладався на свої "сили швидкого реагування", включаючи "Гострий спис", яким, згідно з попередніми планами розгортання, знадобилося б до 60 днів на прибуття в район театру воєнних дій. Тепер це має відбутися набагато швидше. Йдеться про кілька діб.

Передумовою цьому є належна логістика, до якої країнам НАТО ще далеко. У 2018 році НАТО створило "Спільне командування підтримки та забезпечення" в Ульмі. Там зайняті розробкою транспортних маршрутів, зміцненням інфраструктури та усуненням бюрократичних перешкод. Втім, бракує поїздів, мостів та портів для швидкого транспортування важкої військової техніки зі США або з Німеччини на східний фланг. Під час "холодної війни" така логістика була добре налагоджена, але після 1991 року її було демонтовано, адже вважали, що загрози більше не існує. Зараз над пришвидшенням процесів працює керівник командування в Ульмі, генерал Бундесверу Александер Золлфранк (Alexander Sollfrank).

Читайте також: Литва готова розмістити війська США на постійній основі

Постійне розгортання чи ротація?

Днями президент Литви Гітанас Науседа в інтерв'ю DW не приховував, що хотів би збільшення кількості військових НАТО у його країні. "Тому що це найкращий спосіб стримати Росію", - сказав він. За словами Науседи, у безпосередній близькості, в Білорусі, дедалі частіше розміщуються російські війська. "Звичайно, у нас немає часу реагувати, і у НАТО було б дуже мало часу для реакції, - сказав глава литовської держави, маючи на увазі російську стратегію. - Я дуже радий, що Німеччина вирішила направити додаткові сили". Насуеда би хотів, щоби ці війська там перебували постійно. "Ми створимо для військових кращі умови, ніж у Німеччині. З військової точки зору, набагато краще координувати дії вже на місці, бути пліч-о-пліч, тренуватися разом, щоби вже на литовській землі удосконалювати навички".

Проте дислокацію на постійній основі вважають занадто дорогою, а також такою, що порушує останні залишки Основоположного акта між НАТО і Росією про взаємні відносини, співробітництво і безпеку від 1997 року, який Росія фундаментально порушила своєю загарбницькою війною. Незважаючи на це, Німеччина, на відміну від Великобританії, закликає НАТО не виходити з цього договору.

Останніми місяцями в НАТО уже посилили свою присутність на східному фланзі. Наявні "бойові групи", тобто підрозділи чисельністю від 100 до 2000 осіб, були посилені у Польщі, Естонії, Латвії та Литві. Також створені нові підрозділи в Словаччині, Угорщині, Румунії та Болгарії. У НАТО підрахували, що через російську загрозу в Європі дислоковані 100 тисяч американських солдатів, майже 10 тисяч з них у Польщі. 40 тисяч військових перебувають під прямим командуванням НАТО.

Країни НАТО на східному фланзі, що приєдналися відносно недавно, наполягають на більшій і тривалішій присутності військ США. Дипломати НАТО застерігають, однак, що слід бути готовими і до того, що підтримка НАТО з боку нинішньої адміністрації Байдена може скоро вичерпатися. Такого сценарію не можна виключати, якщо республіканці переможуть на президентських виборах 2024 року і Дональд Трамп повернеться до Білого дому. З тільки недавно відновленою солідарністю тоді може бути покінчено.

За лаштунками саміту НАТО президент Франції Еммануель Макрон, який вже не вважає, що у альянсу "мертвий мозок", агітуватиме за зміцнення європейської складової НАТО та його більшу "суверенність".