За день до саміту НАТО Росія завдала масованого удару по Україні. У Києві понад 20 загиблих, частково зруйновано найбільшу в країні дитячу клініку "Охматдит". Як відреагує на це Альянс? Експертка Фінського інституту міжнародних відносин Мінна Оландер впевнена в одному - обстріл України у понеділок, 8 липня, став продовженням стратегії Росії з тиску на українське цивільне населення з метою "зломити волю до опору". У бесіді з DW Оландер припустила, що на саміті НАТО, який відбудеться з 9 до 11 липня у Вашингтоні, це може стати приводом для переосмислення запроваджених Заходом обмежень. 

У травні західні партнери дозволили Україні завдавати своєю зброєю ударів по території РФ, але є обмеження щодо дальності та видів зброї. Обстріл України напередодні саміту напевно спричинить нові дискусії про посилення української ППО. Раніше президент України Володимир Зеленський анонсував "хороші новини" у Вашингтоні.  

Очікується, що ювілейний, 75-й саміт НАТО покликаний показати успіх Альянсу, заснованого 1949 року для стримування СРСР. До таких успіхів відносять збільшення витрат на оборону і розширення. Наслідком російського вторгнення в Україну став вступ до НАТО Фінляндії та Швеції, що збільшило кількість країн-учасниць до 32-х.

США не хочуть повторення Вільнюса

Але зустріч у Вашингтоні затьмарює не тільки війна Росії проти України, а й події останніх тижнів усередині країн НАТО. Господар саміту, президент США Джо Байден, після провальних теледебатів із Дональдом Трампом перебуває під дедалі більшим тиском зняти свою кандидатуру з майбутніх виборів у листопаді. Саміт у Вашингтоні може виявитися останнім перед поверненням до Білого дому Трампа, який ставив під сумнів колективну безпеку в НАТО і не виключав скорочення допомоги Україні. У Європі ключові країни, Франція і Німеччина, ослаблені результатами виборів і зростаючим впливом ультраправих, які вимагають скоротити підтримку Києва. 

Щоб зрозуміти, в яких умовах відбувається нинішній саміт у Вашингтоні, варто згадати попередній саміт НАТО у Вільнюсі. Рік тому Україна й країни Східної Європи намагалися домогтися рішення про запрошення Києва, членство якому в Альянсі було обіцяно ще 2008 року, але без конкретної дати. Перед Вільнюсом президент України Володимир Зеленський у соцмережах жорстко критикував робоче формулювання, назвавши його "абсурдним". Це, як писала преса, викликало роздратування США.

Ніл Мелвін, експерт британського Об'єднаного інституту оборонних досліджень RUSI, у розмові з DW сказав, що у Вільнюсі була "невелика аварія", коли зіштовхнулися очікування. "Вашингтон багато в чому реакція на Вільнюс, спроба уникнути такої ситуації", - каже Мелвін. Рік тому узгоджене формулювання таки було ухвалене - Україну запросять до НАТО тоді, коли "члени будуть згодні, а умови - виконані". Які умови - не уточнювалося.

Після Вільнюса в Україні сподівалися, що проривним стане саміт у Вашингтоні. Але цього не станеться. США дали зрозуміти, що питання про запрошення не стоїть. Закликів дати таке запрошення в НАТО майже не чути, і це пов'язано з бажанням "не ускладнювати Байдену кампанію", вважає Оландер. Єдності в цьому ключовому для Києва питанні в Альянсі як не було, так і немає. На що ж може розраховувати Київ?

Центр допомоги Україні в Німеччині

Представники США анонсували "міст до членства" України, і пройде він через Німеччину. Одним із головних рішень саміту очікується створення центру допомоги Україні в німецькому Вісбадені, у федеральній землі Гессен. Він координуватиме постачання озброєнь і навчання українських солдатів.

Центр створюється не на порожньому місці. Від листопада 2022 року у Вісбадені вже діє "Група сприяння безпеці" на чолі зі США. Повідомляється, що в майбутньому координацією допомоги Україні займатимуться близько 700 військових з усіх країн Альянсу і партнерів на чолі з тризірковим генералом. Суперечка виникла щодо назви. Німеччина заблокувала назву "Місія НАТО щодо України", побоюючись, що Росія може інтерпретувати це як втручання у війну. НАТО всіляко підкреслює, що хоч і допомагає Україні, але не є учасником її протистояння з РФ. Компромісна назва нового центру - "Підтримка НАТО Україні у сфері безпеки та в навчанні". 

Ніл Мелвін вважає, що центр у Вісбадені - "цілком позитивний крок, оскільки в попередні роки ми бачили хаотичні поставки зброї". Зробити їх більш узгодженими - завдання нової структури. 

Ще одне, неофіційне завдання центру - зробити допомогу Україні більш незалежною від провідної ролі США в разі повторного приходу до влади Трампа. Але деякі оглядачі, серед яких і Ніл Мелвін, сумніваються, що це можливо, адже США - ключова країна Альянсу, чий обсяг допомоги Києву перевищує внесок інших разом узятих. Україна відчула це, коли США через розбіжності в конгресі майже півроку не надсилали озброєння і боєприпаси. Координацією допомоги займатиметься і представник НАТО в Україні, призначення якого також очікується на саміті у Вашингтоні.

40 мільярдів для України, поки що тільки на рік

Одне з ключових для України питань - фінансування з боку НАТО. Генсек Альянсу Єнс Столтенберг пропонував навесні такий варіант - 100 мільярдів доларів на п'ять років. Потім він змінив цифру на 40 мільярдів на рік, і країни НАТО погодилися проголосувати за це у Вашингтоні, але тільки на один рік, а не на кілька, як хотів глава Альянсу. Таким чином, Києву поки що не вдалося отримати гарантії фінансування його військових потреб у короткостроковій перспективі.

Краще, з точки зору України, йдуть справи із середньостроковими двосторонніми безпековими угодами, домовленість про які була досягнута у Вільнюсі. Таких угод стає дедалі більше, напередодні візиту до Вашингтону президент Зеленський підписав чергову з Польщею. Усі вони розраховані на 10 років.

Чи стане Україна членом НАТО після війни?

Президент США Байден чітко дав зрозуміти, що до завершення війни Росії проти України вона не стане членом Альянсу. Схожа позиція і в уряду Німеччини. Але чи стане потім?

Експерти обережні в прогнозах. Ніл Мелвін із RUSI налаштований скептично. Він вважає, що якщо НАТО й Росія залишаться в стані конфронтації, нехай і невійськової, то навіть після закінчення війни Україна швидше буде "партнером НАТО, а не членом". При цьому експерт пов'язує це не тільки з ядерними погрозами РФ, а й з дискусією в США про майбутнє Альянсу і про те, що для Вашингтону важливіше стримувати Китай в Індо-Тихоокеанському регіоні, а ресурсів на паралельний захист України може не вистачити. Він вважає, що в разі скорочення участі США, допомога Києву від інших країн може зрости. "Є реальний ризик, що міст (для України до членства в НАТО. - Ред.) стане довгим, і, можливо, навіть нескінченним", - каже Мелвін.

Мінна Оландер очікує, що поки що "інтеграція України в НАТО триватиме на технічному рівні", але не на політичному. На її думку, США як ключова країна Альянсу обрали такий шлях.